ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
10.03.09 Справа № 6/36
Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Коровай», м. Луганськ
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Валуйське, Станично-Луганського району Луганської області
про стягнення 4 002 грн. 52 коп.
за участю представників сторін:
від позивача -Бугайов А.В., дов. № 1008 від 25.12.08;
від відповідача -не прибув;
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4 002 грн. 52 коп., в тому числі заборгованість в сумі 3 765 грн. 05 коп., пеня у сумі 161 грн. 52 коп., інфляційні нарахування у сумі 56 грн. 00 коп., та 3% річних у сумі 19 грн. 95 коп.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання двічі не з'явився, проте про дату та час їх проведення був повідомлений належним чином. В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчили б про неотримання відповідачем процесуальних документів або зміну ним юридичної адреси. У зв'язку з чим справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного.
09.06.08 між ВАТ «Коровай»в особі філії «Луганський хлібокомбінат»(позивач у справі) та ФОП ОСОБА_1. (відповідач у справі) був укладений договір № 1501, за умовами якого позивач - “Постачальник” зобов'язався поставляти хлібобулочні вироби, а відповідач - «Покупець»- прийняти товар та оплатити його вартість на умовах договору.
На виконання умов вказаного договору, позивач постави відповідачу відповідний товар який останній в повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим, залишилась заборгованість в сумі 3 765 грн. 05 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Окрім цього, позивачем заявлені до стягнення: пеня в сумі 161 грн. 52 коп., інфляційні в сумі 56 грн. 00 коп., та 3 % річних в сумі 19 грн. 95 коп.
Відповідач позовні вимоги не оспорив.
Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як було вказано вище, між сторонами у справі укладено договір № 1501 від 09.06.08, за умовами якого позивач зобов'язався продати відповідачу відповідний товар, а останній -прийняти та оплатити його на умовах договору.
Пунктом 7.2 договору визначено що, форма оплати за товар -попередня. Відпуск товару здійснюється після надходження від відповідача грошових коштів. У випадку відпуску товару без попередньої оплати, відповідач зобов'язується не пізніше наступного дня здійснити оплату в повному обсязі.
Із матеріалів справи, а саме: специфікацій до договору, товарно-транспортних накладних (аркуші справи 18 -36), та розрахунку позивача вбачається, що ним на виконання умов договору поставлено товар, який відповідачем в повному обсязі оплачений не був, у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 3 765 грн. 05 коп. В той же час, поставка товару здійснювалася без отримання попередньої оплати.
Відповідачем вказані обставини не спростовані та доказів оплати поставленого товару не надано.
Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 3 765 грн. 05 коп. слід задовольнити.
Щодо нарахування за період листопад 2008 р. інфляційних в сумі 56 грн. 00 коп. і 3% річних за період з 22.10.08 по 25.12.08 в сумі 19 грн. 95 коп. слід визначити наступне.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з наведених вище обставин та матеріалів справи, слід визначити, що відповідачем фактично було прострочено виконання зобов'язання в сумі 3 765 грн. 05 коп. за вказаний позивачем період, у зв'язку з чим нарахування інфляційних у вказаному розмірі з боку позивача є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити. Щодо нарахування 3% річних слід вказати, що розрахунок повинен бути здійснений з 23.10.09 по 25.12.08 і сума буде складати 19 грн. 75 коп. У зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних слід задовольнити частково у вказаній сумі, в решті вимог слід відмовити.
Щодо нарахування пені за період з 22.10.08 по 25.12.08 в сумі 161 грн. 52 коп. слід вказати на таке.
В силу ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.4 договору при порушенні відповідачем строків оплати з останнього стягується пеня у розмірі 0,5% від суми вартості отриманого але не оплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
В той же час, розрахунок пені повинен біти здійснений за період з 23.10.08 по 25.12.08 і сума буде складати 158 грн. 00 коп. за 64 дня прострочення. У зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені також слід задовольнити у вказаній сумі, в решті вимог відмовити.
З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 3 765 грн. 05 коп., інфляційні в сумі 56 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 19 грн. 75 коп., пеню в сумі 158 грн. 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь:
- Відкритого акціонерного товариства «Коровай», м. Київ, вул. Ялтинська, 5б ( м. Луганськ, вул. Відродження, 5), код 00381350, заборгованість в сумі 3 765 грн. 05 коп., інфляційні в сумі 56 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 19 грн. 75 коп., пеню в сумі 158 грн. 00 коп. , витрати по сплаті державного мита в сумі 101 грн. 90 коп., витрати на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 89 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -12.03.09.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Шкуть