Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "24" березня 2009 р. Справа № 12/9-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Бацук О.Б.- дов. № 16/1/16.15/41 від 08.01.09р.
від відповідача 1) не з'явився.
2) не з'явився 3) Чижикова Л.О. - дов.293-НЮ від 29.01.09р.
Ренкас Л.Г.- дов. № 530-НЮ від 12.02.09р.
розглянув справу за позовом Житомирської митниці (м.Житомир)
до 1) Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" ( м. Коростень)
2) Овруцької міської ради (м.Овруч)
3) Коростенської дирекції залізничних перевезень ДТГО "Південно-західна залізниця" (м. Коростень)
(Ухвалою від 26.02.09р., у відповідності до 24 ГПК України, було замінено відповідача-3 Коростенську дирекцію залізничних перевезень ДТГО "Південно-західна залізниця" на належного відповідача - ДТГО "Південно-західна залізниця" (м. Київ).
про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії
Позивачем пред'явлено позов про визнання права власності на нерухоме майно - приміщення адмінкорпусу митного посту, що розташоване за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Сабурова, 3; приміщення відділу митного оформлення № 2 митного посту, що розташоване за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Білоруська,2 та зобов'язання комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію спірних будівель за позивачем.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 26.02.09р. (а.с.79), позивач просить визнати право власності на будівлі та споруди Житомирської митниці (будівлі виробничо-господарського призначення, зайняті органом управління - Житомирською митницею) по вул. Сабурова, 3 та по вул. Білоруська, 2 в м. Овручі Житомирської області за державою Україна в сфері управління Державної митної служби в особі Житомирської митниці". В іншій частині позовні вимоги залишені незмінними.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з урахуванням вищевказаної заяви.
Відповідачі 1 і 2 своїх представників в судове засідання не направили, про причини їх неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно і належним чином.
Представники відповідача-3 проти позову не заперечили.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відсутність представників відповідача -1 та відповідача -2 не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
Як зазначив позивач у позовній заяві, у 1995 році між Овруцькою міською радою народних депутатів (відповідач -2) та Овруцькою митницею Державного митного комітету України було укладено договір купівлі-продажу приміщення №7 (медичної частини колишнього 39 танкового полку), вартістю 3341803400 крб., що розташоване за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Сабурова, 1/21.
На підтвердження факту укладення та виконання даного договору, позивачем надано рішення Овруцької міської ради народних депутатів від 30.03.95р. (а.с.11-12), Акт передачі майна комунальної власності Овруцької міської ради народних депутатів від 20.04.95р. (а.с.13), підписаний головою Овруцької митниці Лінніковим О.П., рахунок про перерахування Овруцькою митницею на рахунок другого відповідача 3341803400,00 крб. за приміщення казарми №7 (медсанчастина колишнього 39 танкового полку (а.с.14)).
Згідно наказу Державного митного комітету України №439 від 11.09.95р. (а.с.27) приміщення №7 (медичної частини колишнього 39 танкового полку), вартістю 3341803400 крб., що розташоване за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Сабурова, 3 було прийнято на баланс Овруцької митниці.
Також у 1995-1996 роках між Овруцькою митницею Державного митного комітету України та СП "РSТ Україна" було укладено договір №7-09в від 18.09.95р. (а.с.20-21), згідно якого СП виконало роботи по будівництву митного посту на залізничній станції м. Овруч. Відповідно до Акту робочої комісії про прийомку в експлуатацію закінченої будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 21.06.96 року (а.с.24-26), об'єкт, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Білоруська, 2, було передано Овруцькій митниці.
Водночас позивач зазначив, що на час укладення та виконання договору №7-09в від 18.09.95р. (а.с.20-21) Коростенський відділок Південно-Західної залізниці відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 22.02.94р. надав дозвіл на проведення будівельних робіт і на даний час не має претензій стосовно розташування приміщення митного оформлення №2 митного посту на землях залізниці.
Як вказав позивач, Овруцькою митницею право власності на вищевказані будівлі та споруди зареєстровано не було.
Відповідно до наказів Державної митної служби України №477-к від 29.11.1996 року "Про ліквідацію митного комітету України" (а.с.28-29) та №564 від 20.12.96р. "Про створення регіональних митниць та митниць Державної митної служби України" (а.с. 31-33), Овруцька митниця була ліквідована, а її правонаступником, в т.ч. і щодо нерухомого майна, стала Житомирська митниця. На підтвердження останнього надано акт приймання-передачі об'єктів нерухомого майна від 31.03.97р. (а.с.30)
При цьому позивач уточнив, що у зв'язку з ліквідацією Овруцької митниці та зі спливом часу, договір купівлі-продажу приміщення №7 втрачено.
Як правонаступник Овруцької митниці, позивач з грудня 1996 року по даний час добросовісно, відкрито та безперервно володіє зазначеними будівлями і спорудами та несе відповідні витрати по їх утриманню, однак право власності на них за останнім не зареєстровано.
Листом № 9/2/9.49/9076 від 06.11.08р. Житомирська митниця звернулась до КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" (відповідач-1) про державну реєстрацію вищезазначених будівель (а.с.34).
У відповіді на вищевказаний лист (а.с. 35) відповідач-1 повідомив позивача, що провести державну реєстрацію приміщення адмінкорпусу митного посту, що розташований в м. Овручі по вул. Сабурова, 1/21, та приміщення відділу митного оформлення №2 митного посту, що розташований в м. Овручі по вул. Білоруська, 2, немає можливості, оскільки представлені Житомирською митницею документи не є підставою для оформлення права власності на ці об'єкти. Водночас Коростенське МБТІ надало митниці інвентаризаційні справи на вказані приміщення, відповідно до яких вони рахуються за митним постом "Овруч" Житомирської митниці (а.с. 36-53).
Відмова відповідача -1 зареєструвати право власності позивача на зазначені вище будівлі та споруди, стала підставою звернення останнього до суду.
Представник відповідача -1 в судовому засіданні 03.02.09р. проти позову заперечувала частково. В усному порядку повідомила, що не заперечує проти визнання права власності за позивачем на вищезазначені об'єкти нерухомого майна, однак заперечує проти зобов'язання комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію спірних будівель за позивачем, оскільки останнє здійснює державну реєстрацію нерухомого майна на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Пояснила, що позивачу було відмовлено в реєстрації права власності, оскільки останнім не було подано до органу реєстрації належним чином оформлених документів.
Як вбачається з листа від 26.01.09р. (а.с.54), який 30.01.09р. надійшов на адресу господарського суду, відповідач -2 не заперечує проти вимог позивача.
Відповідач-3 у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с. 128) вказав, що згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЖТ №001962, виданим Овруцькою міською радою 10.09.98р., Південно-Західній залізниці надано у постійне користування 57,45 га землі для виробничих потреб (а.с. 112-117). Підтвердив, що не має жодних претензій до позивача стосовно будівлі митного посту, що розтащована за адресою м. Овруч, вул. Білоруська, 2. Зазначив, що не може задовольнити вимоги позивача лише з тих підстав, що не наділений такими повноваженнями.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається з матеріалів справи, Овруцькою міською радою народних депутатів (відповідач -2), згідно рішення Овруцької міської ради народних депутатів від 30.03.95р. (а.с.11-12) дійсно було передано у власність Овруцькій митниці Державного митного комітету України, правонаступницею якої, згідно наданих до справи документів є Житомирська митниця, приміщення №7 (медичної частини колишнього 39 танкового полку), вартістю 3341803400 крб., що розташоване за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Сабурова, 3. При цьому позивачем було виконано всі власні зобов'язання за ним, зокрема, в повному обсязі проведено розрахунки (а.с. 14).
Суд звертає увагу, що з матеріалів справи, зокрема з наказу Державного митного комітету України №439 від 11.09.95р. (а.с.27) та з інвентаризаційні справи на приміщення адміністративного корпусу митного посту "Овруч" по вул. Сабурова №1/21 в м. Овруч вбачається, що незважаючи на різну нумерацію будівлі, мова йде про одне і теж приміщення №7 (медичної частини колишнього 39 танкового полку).
Що стосується приміщення відділу митного оформлення №2 митного посту , що розташований в м. Овручі по вул. Білоруська, 2, розташованого за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Білоруська 2, який побудовано у 1995-1996 роках за договором №7-09в від 18.09.95р., укладеним між Овруцькою митницею Державного митного комітету України та СП "РSТ Україна", то позивачем також надано необхідні належні докази, що підтверджують правомірність його вимоги про визнання права власності на зазначений об'єкт.
Враховуючи те, що будівлі та споруди Житомирської митниці (будівлі виробничо-господарського призначення, зайняті органом управління - Житомирською митницею) по вул. Сабурова, 3 та по вул. Білоруська, 2 в м. Овручі Житомирської області були, відповідно, придбані та побудовані позивачем на законних підставах, згідно діючого на той час законодавства, повністю оплачено їх вартість та було складено акт прийому-передачі, що не заперечується другим та третім відповідачами, позивач правомірно просить визнати право власності на вказані об'єкти нерухомості.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що заперечення стосовно визнання за позивачем права власності на вищевказане майно з боку відповідачів 2 і 3 відсутні.
Що ж стосується вимоги позивача про зобов'язання КП "Коростенське міжміське БТІ" провести державну реєстрацію права власності вищезазначених будівель і споруд за Житомирською митницею, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності до ч.1,2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються нормами Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.04р., що визначено ст.1 цього Закону.
Відповідно до п.1 ст.4 Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Підставою для державної реєстрації прав, за змістом ст.18 Закону, є заява, зокрема, правоволодільця (правонабувача) або уповноваженої ним особи. При цьому, разом із заявою, в силу п.п.4, 5 ст.18 Закону, подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.
У відповідності до ст. 19 Закону , яка містить перелік документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно.
Згідно підпункту 4 пункту 3.3 "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" (надалі "Тимчасове положення") , у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Оскільки на дату звернення позивача до відповідача - 1 із заявою про реєстрацію права власності на будівлі та споруди Житомирської митниці (будівлі виробничо-господарського призначення, зайняті органом управління - Житомирською митницею) по вул. Сабурова, 3 та по вул. Білоруська, 2 в м. Овручі Житомирської області, були відсутні передбачені чинним законодавством правовстановлюючі документи, що згідно підпункту 4 п.3.3. "Тимчасового положення" є підставою для відмови в реєстрації прав на нерухоме майно, суд вважає дії 1-го відповдача правомірними.
З огляду на викладене та враховуючи, що перший відповідач не відмовляв позивачу в реєстрації права власності на вказані вище об'єкти нерухомості після приведення правовстановлюючих документів у відповідність до вимог чинного законодавства, позовна вимога про зобов'язання КП "Коростенське міжміське БТІ" провести державну реєстрацію права власності вищезазначених будівель і споруд за Житомирською митницею є безпідставною, тому в цій частині позову слід відмовити.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджується належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню в частині вимоги про визнання права власності на будівлі та споруди Житомирської митниці (будівлі виробничо-господарського призначення, зайняті органом управління - Житомирською митницею) по вул. Сабурова, 3 та по вул. Білоруська, 2 в м. Овручі Житомирської області за державою Україна в сфері управління Державної митної служби в особі Житомирської митниці".
Позовна вимога про зобов'язання КП "Коростенське міжміське БТІ" провести державну реєстрацію права власності вищезазначених будівель і споруд за Житомирською митницею є безпідставною, тому суд відмовляє в позові у цій частині.
Оскільки в задоволенні позовних вимог, заявлених до першого відповідача, судом відмовлено, а спір між позивачем і відповідачами 1 та 2 відсутній, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,49,82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати право власності на приміщення адмінкорпусу митного посту, що розташоване за адресою Житомирська область, м. Овруч, вул. Сабурова, 3 за державою Україна в сфері управління Державної митної служби в особі Житомирської митниці" (10003, м. Житомир, Богунський р-н., вул. Перемоги, 25, код 13565844 ).
3. Визнати право власності на приміщення відділу митного оформлення, що розташоване за адресою Житомирська область, м. Овруч, вул. Білоруська, 2 за державою Україна в сфері управління Державної митної служби в особі Житомирської митниці" (10003, м. Житомир, Богунський р-н., вул. Перемоги, 25, код 13565844 ) .
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - в справу
2-5 -сторонам