Кіровоградської області
"18" березня 2009 р.
Справа № 5/160
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні справу
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Кіровоград
про стягнення 207 625,00 грн.,
Представники сторін:
від позивача - представник ОСОБА_3, довіреність № 3622 від 21.10.2008;
від відповідача - участі не брав.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 62 500,00 грн. боргу по орендній платі та пені 145125,00 грн. станом на 01.12.2008 року, всього 207625,00 грн.
Відповідач у відповідності до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить відмітки загального відділу за № 2574 з відтиском штампу суду на звороті ухвали від 19.02.2009 року, але не надав відзиву на позовну заяву, тому на підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд встановив наступні обставини справи.
Між ОСОБА_4- позичкодавець, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1- позичальник, 01.03.2008 року укладено договір позички №1, за яким позичкодавець передав, а позичальник прийняв у тимчасове володіння нежитлове приміщення за адресою: м. Кіровоград, АДРЕСА_1, загальною площею 46,25 кв. м.
01.03.2008 року позичкодавцем та позичальником підписано акт прийому-передачі.
У відповідності до п. 2.1 договору № 1 від 01.03.2008 р. приміщення надається позичальнику для здійснення підприємницької діяльності, в тому числі з правом передачі предмета договору позички в оренду іншим особам.
Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1- орендодавець, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 - орендар, 07.03.2008 року укладено договір № 35 оренди нежитлового приміщення (далі - договір № 35), що відповідає умовам п. 2.1 договору позички № 1 від 01.03.2008р.
Згідно п. 1 договору № 35 орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння нежитлове приміщення за адресою: м. Кіровоград, АДРЕСА_1, загальною площею 50,91 кв. м.
Пунктом 4.1. договору № 35 встановлено строк його дії з 7 березня 2008 року по 7 березня 2009 року.
07.03.2008 року орендодавцем та орендарем підписано акт прийому-передачі зазначеного приміщення.
Відповідно до п. 6.1. договору № 35 розмір орендної плати за орендоване приміщення та майно складає 12 500 грн. на місяць.
Орендар зобов'язаний протягом 2 днів з моменту прийняття приміщення та майна, що орендується, перерахувати орендну плату за перший місяць оренди (п. 6.2. договору № 35).
Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед не пізніше 15 числа поточного місяця. Орендар має право вносити орендну плату наперед за будь-який термін у розмірі, що визначається на момент оплати (п. 6.3. договору № 35).
Відповідач орендну плату з моменту укладення договору та до 1 липня 2008 року сплачував вчасно.
Проте, починаючи з липня 2008 року станом на 30.11.2008 року утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 62500,00 грн., тобто, за період липень - листопад 2008 року.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У відповідності до частини 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі коли предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, зазначені види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними заходами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.
Згідно п. 10.1. договору № 35 орендар несе наступну відповідальність за даним договором: у випадку прострочення сплати орендних платежів нараховується пеня в розмірі 3% за кожен день прострочення платежу (нарахування пені буде проводитися після закінчення поточного місяця).
У розрахунку пені (а.с. 23) позивач обчислив пеню за період прострочення внесення відповідачем орендної плати з 15.07.2008 року по 30.11.2008 року в сумі 145 125,00 грн.
У відповідності до частини 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Також у відповідності до норм частин 1, 2 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
У даному випадку господарський суд дійшов висновку про те, що передбачений договором №35 розмір пені надмірно великий, значно перевищує розмір збитків позивача, виходячи з наступного. Згідно норм статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 14 січня 1997 року № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002).
Облікова ставка Національного банку України з 30.04.2008 року становить 12 %, подвійна - 24 %.
Предметом спору є заборгованість з орендної плати, яка станом на 30.11.2008 року утворилася в розмірі 62 500 грн. Внаслідок порушення відповідачем зобов'язання орендар не отримав орендної плати в сумі 62 500 грн., але це порушення грошового зобов'язання, окрім не отриманої орендної плати, не завдало інших збитків позивачу.
Отже, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені, обчисленої за період прострочення внесення відповідачем орендної плати з 15.07.2008 року до 01.12.2008 року, до 50 % розміру боргу, що становить 31250 грн.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі на державне мито в сумі 2076,25 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
Позовну вимогу про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 62500,00 грн. задовольнити повністю.
Розмір пені зменшити до 31250 грн.
Позовну вимогу про стягнення пені задовольнити частково на суму 31250 грн.
Решту вимоги про стягнення пені в сумі 113 875 грн. залишити без задоволення.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: 25009, м. Кіровоград,АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: 25005, м. Кіровоград, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість з орендної плати в сумі 62500 грн., пеню в розмірі 31250 грн., а також судові витрати у справі на державне мито в сумі 2076,25 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Наказ видати.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя О.А. Змеул