"10" березня 2009 р. Справа № 12/2
За позовом підприємець ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство "Фрахт Бюро Еліт"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "БАУМІТ Україна"
до відповідача підприємець ОСОБА_2
про стягнення збитків за договором транспортного експедирування в сумі 3 976 грн. 18 коп.
Суддя
Представники:
Від позивача : представник підприємець ОСОБА_2. паспорт НОМЕР_1
Від відповідача : представник підприємець ОСОБА_2.
Від ПП "Фрахт Бюро Україна" : представник не з'явився
Від ТзОВ "БАУМІТ Україна" : представник не з'явився
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заподіяних збитків в розмірі 3976,18 грн. згідно з договором транспортного експедирування № 05-06/08 від 21.06.2008р.
30 січня 2009 року позивачем подано до суду уточнення позовних вимог щодо складу заподіяних збитків у сумі 3976,18 грн., яке відповідає вимогам ст.22 ГПК України та приймається судом.
02 березня 2009 року позивачем подано до суду додаткові позовні вимоги від 26.02.2009р., які по суті є заявою про зміну позовних вимог і відповідають вимогам ст.22 ГПК України та приймаються судом/ Просить стягнути заподіяні збитки у сумі 3976,18 грн. та поштові витрати у сумі 45,35 грн., відрядні у сумі 30,00 грн., витрати на проїзд представника позивача за марштрутом м.Луцьк-м.Рівне з метою участі у судовому засіданні 15.01.2009р. і у зворотньому напрямку у сумі 95,82 грн. /а.с.77/.
В судовому засіданні 10 березня 2009 року представник позивача позовні вимоги з урахуванням поданих змін підтримав відповідно до права, наданого ст.22 ГПК України.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що згідно з договором транспортного експедиторування від 21.06.2008р. № 05-06/08 відповідачем здійснено вантажне автоперевезення за марштрутом м.Ловіц (Республіка Польща) -м.Київ (Україна), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною серія А № 0032157. Під час перевезення мав місце факт пошкодження вантажу -дрібнозернистої мозаїчної штукатурки загальною вагою 600 кг, про що складено акт-рекламацію від 02.07.2008р. № 12 відповідальними працівниками вантажоотримувача в присутності водія відповідача. Пошкодження продукції виникло внаслідок неправильного завантаження продукції. При цьому позивач зазнав збитків на суму 3976,18 грн., в т.ч. 3029,00 грн. вартість пошкодженого товару, 666,38 грн. -розмитнення товару та 280,80 грн. -транспортне перевезення. Згідно з ст.314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Відтак, відповідач повинен відшкодувати збитки, завдані пошкодженням вантажу при його перевезенні за маршрутом м.Ловіц (Республіка Польща) -м.Київ (Україна).
Відповідач відзиву на позов до суду не подав. Представник відповідача в судовому засіданні факт пошкодження вантажу при перевезенні вантажів за марштрутом м.Ловіц (Республіка Польща) -м.Київ (Україна) згідно з актом-рекламацією від 02.07.2008р. № 12 визнає. Однак, вважає, що право на звернення до суду у випадку пошкодження вантажу при перевезенні останнього автомобільним транспортом належить вантажоотримувачу. Оскільки позивач не є вантажоотримувачем вантажу, просить в позові відмовити.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.02.2009р. з ініціативи суду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено: вантажоотримувача ТОВ «БАУМІТ Україна»та експедитора - приватне підприємство «Фрахт Бюро Еліт»/а.с.45/.
На вимогу ухвали суду від 04.02.2009р. № 12/2 третіми особами подано до суду додаткові докази, письмових пояснень треті особи до суду не подали.
Ухвалою голови господарського суду Рівненської області від 16.02.2009р. № 12/2 строк вирішення спору зі справи № 12/2 продовжено на строк до одного місяця /а.с.72/.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Письмових клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. Протокол судового засідання складено відповідно до вимог статті 81-1 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд
01 вересня 2007 року між приватним підприємством «Фрахт Бюро Еліт»(надалі -експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «БАУМІТ Україна»(надалі- клієнт) укладено договір доручення транспортного експедирування № 3/07, згідно з яким експедитор взяв на себе обов'язок від імені, за рахунок та по дорученню клієнта здійснювати транспортно-експедиційні послуги з організації та запезпечення перевезень вантажів клієнта автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні по території України, країн СНД та інших держав. Виконання перевезень здійснюється за дорученням клієнта, яке оформляється у вигляді узгодженої письмової заявки, яка є невід'ємною частиною цього Договору /а.с.56-63/.
Відповідно до п.2.1.17 договору доручення транспортного експедирування № 3/07 від 01.09.2007р. ПП «Фрахт Бюро Еліт» взяв на себе обов'язок своєчасно доставити ввірений вантаж до місця призначення в терміни і по маршрутах, обговорених сторонами і видавати вантаж вантажоодержувачеві, визначеному в товарно-транспортній накладній.
Пунктом 2.3.3 договору доручення транспортного експедирування № 3/07 від 01.09.2007р. ПП «Фрахт Бюро Еліт»має право залучити до виконання цього договору третіх осіб -перевізників, експедиторські та транспортно-експедиторські організації.
Згідно з п.2.1.10 договору доручення транспортного експедирування № 3/07 від 01.09.2007р. ПП «Фрахт Бюро Еліт»взяло на себе обов'язок нести відповідальність за схоронність по кількості та якості вантажів, що перевозяться, за умови, що якщо вантаж був наданий клієнтом у належній упаковці, відповідно до міжнародних правил, умов цього Договору і чинного законодавства України.
Так, 20 червня 2008 року ТзОВ «БАУМІТ Україна»відповідно до умов договору доручення транспортного експедирування № 3/07 від 01.09.2007р. подано ПП «Фрахт Бюро Еліт»заявку на перевезення № 340 вантажу -будматеріалів за марштрутом м.Ловіц (Республіка Польща) -м.Київ (Україна) автомобілем № 054-30 РО/045-26 РА, вантажопідйомністю до 21 т /а.с.35/.
Тобто вантатажоотримувачем товару є ТзОВ «БАУМІТ Україна».
23 червня 2008 року між приватним підприємством «Фрахт Бюро Еліт»(надалі -експедитор) та підприємцем ОСОБА_1 (надалі -експедитор-1, позивач) укладено договір одноразового перевезення транспортної експедиції № 23.06.08, згідно з яким експедитор замовляє від імені та за рахунок клієнта, а експедитор-1 приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення доставки вантажу автомобільним транспортом по території України та по території іноземних держав за маршрутом Польща-України, транспортним засобом № 054-30 РО/045-26 РА /а.с.33/.
Пунктом 2.2.10 договору одноразового перевезення транспортної експедиції № 23.06.08 від 23.06.2008р. передбачено, що експедитор-1 несе повну матеріальну відповідальність за всі дії третіх осіб, залучених ним для виконання цього договору, в тому числі водіїв, експедитора, інших осіб.
Відповідно до п.4.3 договору одноразового перевезення транспортної експедиції № 23.06.08 від 23.06.2008р. експедитор-1 -підприємець ОСОБА_1. взяв на себе обов'язок у випадку втрати, нестачі, пошкодження (підмочки, деформації, розриву) одиниць завантаження компенсувати експедитору, або вантажовідправнику/вантажоотримувачу вартість всієї продукції в пошкодженій одиниці завантаження, що була знищена через таке пошкодження, а також інші витрати, пов'язані з таким вантажем (державне мито, митні платежі, ПДВ).
21 червня 2008 року між підприємцем ОСОБА_1 (надалі -експедитор-1, позивач) та підприємцем ОСОБА_2 (надалі -перевізник, відповідач) укладено договір-заявку № 05-06/08 на перевезення вантажу-будматеріалів за маршрутом м.Ловіц (Республіка Польща) -м.Київ (Україна) /а.с.32/.
Так, на виконання умов договору перевезення підприємцем ОСОБА_2. здійснено перевезення вантажу, зазначеного в експортному рахунку № 84400276 від 25.06.2008р., за маршрутом м.Ловіц (Республіка Польща) -м.Київ (Україна), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною А № 0032157. При цьому вантажоодержувачем - ТзОВ «БАУМІТ Україна»02.07.2008р. здійснено запис про виявлення пошкодження 600 кг продукції непридатної для використання /а.с.38, 43/.
02 липня 2008 року комісією у складі представників вантажоодержувача, експедитора та водія складено акт-рекламацію № 12, згідно з яким при вивантаженні автомобіля № 054-30 РО/045-26 РА «02» липня 2008 року виявлено пошкодження непридатне до використання 30 відер (600 кг) дрібнозернистої мозаїчної штукатурки, артикул 25201PFPB209, інвойс № БУ-0000312 /а.с.11, 19/.
02 липня 2008 року вантажоодержувачем ТзОВ «БАУМІТ Україна» направлено експедитору -ПП «Фрахт Бюро Еліт»відповідно до п.2.1.10 договору доручення транспортного експедирування № 3/07 від 01.09.2007р. претензію № 36/1 про відшкодування завданих збитків у розмірі 3993,47 грн. у зв'язку з пошкодженням продукції у кількості 600 кг. При цьому до складу збитків враховано: вартість пошкодженої продукції, розмитнення, податок на додану вартість та витрати на перевезення /а.с.52/.
ПП «Фрахт Бюро Еліт»претензію ТзОВ «БАУМІТ Україна» від 02.07.2008р. № 36/1 задоволено 24 лютого 2009 року -сплачено 3993,47 грн. по платіжному дорученню від 24.02.2009р. № 37 /а.с.88/.
Позивачем направлено відповідачу претензію без номеру та без дати про відшкодування заподіяних збитків у зв'язку з пошкодженням товару при перевезенні вантажів на підставі акту-рекламації № 12 від 02.07.2008р. При цьому збитки складаються із вартості пошкодженого товару у розмірі 3694,83 грн. та вартості простою транспортного засобу - 281,35 грн. Претензію відповідачем одержано 04.09.2008р. і залишено без відповіді та задоволення /а.с.7-8, 14/.
Таким чином, судом встановлено, що:
- між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з міжнародного перевезення вантажу згідно з договором-заявкою на міжнародні автоперевезення від 21.06.2008р. № 05-06/08;
- між позивачем-підприємцем ОСОБА_1. та ПП «Фрахт Бюро Еліт»виникли зобов'язання щодо забезпечення доставки вантажу автомобільним транспортом по території України та території Польщі згідно з договором одноразового перевезення транспортної експедиції № 23.06.08 від 23.06.2008р.;
- ПП «Фрахт Бюро Еліт»надавалися на підставі заявки ТзОВ «БАУМІТ Україна»від 20.08.2008р. № 340 транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом м.Ловіц (Республіка Польща) -м.Київ (Україна) згідно з договором доручення транспортного експедирування від 01.09.2007р. № 3/07.
При прийнятті судового рішення за результатами дослідження наявних у справі доказів, суд виходить з такого.
Позивач просить стягнути з відповідача заподіяні збитки у сумі 3976,18 грн. у зв'язку з пошкодженням товару при перевезенні вантажу за маршрутом м.Ловіц (Республіка Польща) -м.Київ (Україна).
Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а аткож не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з част.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.
Організація міжнародних перевезень автомобільним транспортом визначена розділом IY Закону України «Про автомобільний транспорт».
Оскільки спір між позивачем та відповідачем виник з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому відповідач виступав перевізником, а відправник вантажу знаходився на території іноземної держави, на спірні правовідносини сторін поширюються положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), що підписана в Женеві 19.05.1956р.
СРСР приєднався до неї 01.08.1983р. і вона стала чинною для нього з 01.06.1986р.
На підставі Постанови Верховної Ради України від 17.09.1992р. "Про приєднання України до Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів" (Віденська конвенція) Україна приєдналася до цієї Конвенції.
Відповідно до ст.9 Конвенції накладна є доказом умов договору і посвідченням прийняття вантажу перевізником. У разі відсутності у накладній мотивованих перевізником оговорок, є презумпція того, що вантаж і його тара були зовнішньо в належному стані у момент прийняття вантажу перевізником.
Статтею 17 Конвенції передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, яке відбулося у проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення та його здачею одержувачу.
За змістом ст.ст.23, 25 Конвенції у разі пошкодження вантажу перевізник повинен сплатити суму, яка відповідає знеціненню вантажу. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається з вартості вантажу у місці і під час прийняття його для перевезення. Крім того, підлягає відшкодуванню: плата за перевезення, митні збори, а також інші витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, повністю у разі втрати всього вантажу і у пропорції, що відповідає розміру шкоди при частковій втраті; інша шкода відшкодуванню не підлягає.
Так, міжнародна товарно-транспортна накладна А № 0032157 не містить зауважень та застережень перевізника /відповідача/ щодо вантажу і його тари при прийтятті вантажу, а при отриманні вантажу вантажоодержувачем-ТзОВ «БАУМІТ Україна» виявлено пошкодження вантажу у кількості 600 кг., про що ТзОВ «БАУМІТ Україна»складено акт-рекламацію від 02.07.2008р. № 12.
Оскільки між вантажоодержувачем ТзОВ «БАУМІТ Україна»та перевізником підприємцем ОСОБА_2. договірних правовідносин не було, то ТзОВ «БАУМІТ Україна»згідно з п.4.4. договору доручення транспортного експедирування від 01.09.2007р. № 3/07 пред'явлено претензію ПП «Фрахт Бюро Еліт»про стягнення збитків у сумі 3993,47 грн., виходячи з розрахунку: вартість пошкодженого вантажу + розмитнення/державне мито -2 % від вартості пошкодженої продукції + податок на додану вартість -20 % від вартості пошкодженої продукції + витрати на перевезення. Тобто розмір збитків розраховано на підставі ст.23, 25 Конвенції.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
Згідно з ст.934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Так, 24 лютого 2009 року, під час провадження у справі № 12/2, експедитором ПП «Фрахт Бюро Еліт»задоволено претензію вантажоодержувача ТзОВ «БАУМІТ Україна»від 02.07.2008р. № 36/1 та відшкодовано збитки у сумі 3993,47 грн. по платіжному дорученню від 24.02.2009р. № 37.
Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Матеріали справи не містять доказів звернення ПП «Фрахт Бюро Еліт»до позивача у справі підприємця ОСОБА_1. про відшкодування збитків у розмірі 3993,47 грн. та сплати останнім зазначеної суми збитків.
ПП «Фрахт Бюро Еліт»листом від 28.01.2009р. за № 1 звернувся до підприємця ОСОБА_1. з проханням про стягнення збитків у сумі 3993,47 грн. з перевізника та повідомив про відсутність фінансових претензій щодо відшкодування підприємцем ОСОБА_1. збитків /а.с.49/. Тобто зазначеним листом підтверджується відсутність понесених позивачем збитків.
Окрім того, розрахунок суми збитків у розмірі 3976,18 грн., які просить стягнути позивач, не відповідає сумі збитків у розмірі 3993,47 грн., які відшкодовані ПП «Фрахт Бюро Еліт»вантажоодержувачу.
Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів понесених збитків у сумі 3976,18 грн. в розумінні ст.ст.32, 33 ГПК України. Відтак, позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача поштових витрат у сумі 45,35 грн., відрядних у сумі 30,00 грн. та витрат на переїзд м.Луцьк-м.Рівне у сумі 95,82 грн., то зазначені витрати не пов'язані з договором автоперевезення і не відносяться до складу судових витрат відповідно до ст.44 ГПК України. А тому в їх задоволенні слід відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Керуючись ст.ст.22, 44, 49, 811, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя
підписано "20" березня 2009 року
Помічник судді
Шандалюк О.М.