Запорізької області
17.03.09 Справа № 20/413/08
Суддя Гандюкова Л.П.
м. Запоріжжя
За позовом: ОСОБА_1 Запорізька область, Приазовський район, с. Ганнівка
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Рассвет”, Запорізька область, Приазовський район, с. Миколаївка
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.ОСОБА_2
2.ОСОБА_3
про стягнення суми 3520 грн. частки в статутному капіталі, суми 688960 грн. вартості майна ТОВ “Рассвет”
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_4 (довіреність № 10193 від 27.08.2008р.);
Від відповідача -Ковальов Д.В. (довіреність б/н від 01.06.2008р.);
Від третіх осіб - ОСОБА_2
ОСОБА_3
Заявлений позов про стягнення з ТОВ “Рассвет” суми 3 520 грн. вартості частки в статутному капіталі товариства та суми 688 960 грн. вартості майна, належних позивачу у зв'язку з виходом зі складу учасників ТОВ “Рассвет”.
Ухвалою господарського суду від 30.07.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/413/08 , судове засідання призначено на 19.09.2008р. Ухвалою суду від 19.09.2008р. за клопотанням сторін строк вирішення спору у справі продовжений, розгляд справи відкладено на 01.10.2008р. Ухвалою суду від 01.10.2008р.за клопотанням обох сторін призначено судову економічну експертизу, на підставі п.1 ч.2 ст. 79 ГПК України провадження у справі № 20/413/08 зупинено до отримання результатів експертизи. Ухвалою суду від 08.01.2009р. провадження у справі №20/413/08 поновлено з 09.02.2009р., розгляд справи призначено на 09.02.2009р. У судовому засіданні 09.02.2009р. оголошено перерву до 04.03.2009р. Ухвалою суду від 04.03.2009р. на підставі ст.27 ГПК України до участі у справі залучено учасників ТОВ “Рассвет” ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи цією ухвалою відкладено на 17.03.1099р.
У судовому засіданні 17.03.2009р. за згодою представників сторін та третіх осіб оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, мотивовані наступним. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ “Рассвет” 08.09.2007р. було прийнято рішення про вивід позивача ОСОБА_1зі складу учасників товариства. Відповідно до ст.54 Закону України “Про господарські товариства” з метою визначення розміру належних при виході із складу товариства сум 19.05.2008р. позивач звернувся до ТОВ “Рассвет” із інформаційним запитом, в якому містилося прохання надати інформацію про вартість активів та пасивів підприємства, розміру частини прибутку, одержаного товариством на момент виходу зі складу, баланс підприємства. У порушення ст.ст.15,21 Закону України “Про звернення громадян” відповідь за результатами звернення надана після закінчення місячного терміну на надання відповіді та була невмотивована. 19.05.2008р. позивач також звернувся з заявою про виплату належної йому при виході суми вартості частки в статутному капіталі у розмірі 3520грн. та 16% власного капіталу. У своїй відповіді товариство відмовило у задоволенні заяви позивача. У зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду. На підставі ст.16 ЦК України, ст.54 Закону України “Про господарські товариства” просить позов задовольнити, стягнути долю в статутному капіталі ТОВ “Рассвет”, яка належить йому у зв'язку із виходом зі складу учасників, у розмірі 3520грн. та вартість майна у розмірі 688960грн..
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у відзиві, що фактично при виході зі складу засновників товариства ОСОБА_1 вже отримав вартість належної йому частки в статутному капіталі товариства, оскільки продав свою долю іншому засновнику ТОВ “Рассвет” ОСОБА_3 Відсутність претензій до товариства позивач підтвердив нотаріально посвідченою заявою, розпискою та заявою про вихід з товариства. Таким чином, на сьогоднішній день у ТОВ “Рассвет” немає матеріальних зобов'язань перед ОСОБА_1 Позивач вийшов зі складу засновників саме у зв'язку з продажем своєї частки у статутному капіталі та майні товариства іншому засновнику. Просить у задоволенні позову відмовити.
ОСОБА_3та ОСОБА_2у судовому засіданні усно пояснили, що підтримують заперечення відповідача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд
Згідно з другою редакцією Статуту ТОВ “Рассвет”, яка була чинною на момент спірних відносин, для забезпечення діяльності товариства за рахунок учасників створено Статутний фонд у розмірі 21 250 грн. Частка позивача у справі ОСОБА_1 склала 3400 грн., що становило 16% статутного фонду (п.5.1).
Крім позивача, учасниками товариства також були ще 5 фізичних осіб, у тому числі ОСОБА_2 з часткою 20%, ОСОБА_3 -16%.
08.09.2007р. ОСОБА_1 звернувся до товариства із заявою про виведення його зі складу засновників ТОВ “Рассвет” у зв'язку з продажем своєї частки у статутному фонді в розмірі 16% засновнику ОСОБА_3 (а.с. 42).
08.09.2007р. відбулися загальні збори учасників ТОВ “Рассвет”, які оформлено протоколом №4 (а.с. 91-92). Згідно з цим протоком на зборах були присутні всі 6 засновників, та розглянуті заяви учасників, у тому числі ОСОБА_1, про продаж своїх часток у товаристві засновникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і було вирішено у зв'язку з продажем зазначеними учасниками своїх часток, вивести їх зі складу засновників ТОВ “Рассвет”.
По другому та третьому питаннях порядку денного було вирішено розподілити частки учасників, які вийшли зі складу товариства, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах по 50% та внести відповідні зміни до Статуту товариства.
10.09.2007р. приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області було посвідчено заяву ОСОБА_1(реєстр.№9546), згідно з якою останній заявив про свій намір вийти зі складу засновників ТОВ “Рассвет” та одночасно підтвердив, що ніяких претензій, у тому числі майнових і фінансових, до товариства та інших його учасників не має та не буде мати (а.с.43). 10.09.2007р. на підставі рішення зборів товариства, оформленого протоколом №4 від 08.09.2007р. було зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ “Рассвет”.
19.05.2008р. ОСОБА_1 звернувся до ТОВ “Рассвет” із заявою про виплату належних йому частки в статутному фонді у розмірі 3 520 грн. а також 16% власного капіталу товариства, що орієнтовно складає 690 000 грн. Також позивач направив інформаційний запит щодо розміру вартості часток та прибутку товариства, які належать йому до виплати та баланс підприємства на момент його виходу.
Листом №2 від 18.06.2008р. відповідач відмовив у наданні інформації у зв'язку з тим, що позивач вже не є учасником та зазначив про невідповідність вимог позивача щодо виплати йому вартості часток фактичним обставинам.
25.07.2008р. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази та вислухавши доводи представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню на наступних підставах.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.
Згідно з ст.12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільна права вільно, на власний розсуд.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Даний позов заявлено на підставі ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”, відповідно до якої встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Порядок виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю також регулюється положеннями ст.148 ЦК України, яка містить аналогічні приписи.
Проте, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку мав місце не вихід учасника, а перехід частки учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншого учасника цього товариства, яке регулюється ст.53 Закону України “Про господарські товариства”, ст.147 ЦК України.
Так, згідно з частиною першої статті 147 ЦК України та частиною першої статті 53 Закону України “Про господарські товариства” учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Тобто, законодавцем встановлено, що вихід з товариства і перехід частки у статутному капіталі є різними юридичними фактами. У статті 10 Закону України “Про господарські товариства” також окремо визначено право учасника вийти в установленому порядку з товариства (п. “в”) і право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі (п. “д”). Аналогічні права передбачені у п.п.3,4 ст.116 ЦК України.
У другій редакції Статуту ТОВ “Рассвет”, чинній на той час, порядок передання частки в статутному капіталі та виходу з товариства також встановлено в різних його розділах: VІ та ІХ.
Із змісту наведеного вище законодавства слідує, що дії учасника щодо виходу з товариства з обмеженою відповідальністю і відступлення (зокрема, продаж) частки не є тотожними та мають різні правові наслідки.
Як встановлено судом, підставою для виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства став його намір продати свою частку іншому учаснику товариства, про що свідчить його заява від 08.09.2007р., розписка від 13.09.2007р.
Із матеріалів справи слідує, що заява позивача була розглянута 08.09.2007р. на загальних зборах товариства, на яких було вирішено питання щодо продажу ним своєї частки та виведення у зв'язку з цим зі складу засновників ТОВ “Рассвет”. Доказів визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах 08.09.2007р., суду не надано.
13.09.2007р. ОСОБА_1 власноручно написав розписку (а.с.41) про те, що ОСОБА_3 виплатив йому двісті тисяч грн. за його частку у розмірі 16% капіталу ТОВ “Рассвет” та ніяких матеріальних претензій до ОСОБА_3 та ТОВ “Рассвет” він більше не має. Факт отримання вказаних у розписці коштів від ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив представник позивача.
Відсутність майнових та фінансових претензій до товариства та його інших учасників позивач також засвідчив в нотаріально завіреній заяві від 10.09.2007р. (а.с.88).
Слід зазначити, що враховуючи предмет спору, для повного, об'єктивного та всебічного розгляду спору за клопотанням обох сторін, судом ухвалою суду від 01.10.2008р. в порядку ст.41 ГПК України призначалася судова економічна експертиза з метою визначення вартості частки майна, яка належала позивачу на момент його виходу з товариства.
Відповідно до висновку №2023/2024-08, наданого Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз на виконання ухвали суду, вартість майно ТОВ “Рассвет”, що належала ОСОБА_1, пропорційно його частки в статутному фонді станом на 08.09.2007р. складала 301,5 тис.грн.
Однак, з урахуванням вищевикладеного, у будь-якому разі в даному випадку пред'явлення матеріальних вимог згідно з ст.54 Закону України “Про господарські товариства” до ТОВ “Рассвет” є необґрунтованим, недоведеним.
На підставі викладеного, у задоволення позову відмовляється повністю.
Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Витрати по оплаті проведення експертизи ухвалою суду від 01.10.2008р. було покладено на сторони порівну. Доказів сплати вартості експертизи суду не представлено. У процесі розгляду справи від відповідача клопотання про відшкодування йому витрат, здійснених на оплату експертного висновку не надійшло, доказів в підтвердження розміру таких витрат не надано. Тому, ці витрати з позивача на його користь не стягуються.
Керуючись ст. ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Л. П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 15.04.2009р.