10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"31" березня 2009 р. Справа № 8/49
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О
Зарудяної Л.О.
при секретарях: Кулик О.А. , Кузнєцовій Г.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився,
від відповідача:ОСОБА_6. - представника за довіреністю №014/08 від 05.11.2008 р.,
від третіх осіб:
- від СПД ОСОБА_2.: ОСОБА_7. - представника за довіреністю
від 28.01.2009 р.,
- від СПД ОСОБА_3.: ОСОБА_7. - представника за довіреністю
від 28.01.2009 р.,
- від СПД ОСОБА_4.: не з"явився,
- від СПД ОСОБА_5: не з"явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "1/2 - КА",
м.Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "17" квітня 2008 р. у справі № 8/49 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Житомир
до Приватного підприємства "1/2 - КА", м. Житомир
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Житомир,
- суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, смт. Черняхів
Житомирської області
- суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, м. Житомир
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, м. Житомир
про стягнення 45098,62 грн.
з оголошеною в судовому засіданні 26.02.2009 р. перервою до 31.03.2009 р.
згідно ст.77 ГПК України
Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.04.2008 р.у справі №8/49 позов Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Житомир до Приватного підприємства "1/2-КА", м.Житомир про стягнення 45098,62 грн. задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 27469,42 грн. боргу за оренду приміщення, 3004,49 грн. пені, 579,80 грн. 3% річних, 310,54 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення повністю та прийняти новий судовий акт про відмову в задоволенні позовних вимог.
ПП "1/2-КА" посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи.
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що між сторонами у справі 01.08.2007 р. був укладений договір оренди нерухомого майна - частини нежилого приміщення по АДРЕСА_1. Орендар (відповідач) листом від 04.12.2007р. повідомив орендодавця (позивача) про дострокове припинення договору оренди з 01.02.2008 р. Орендодавець погодився на дострокове припинення договору з 01.02.2008 р., про що свідчать дії орендодавця, оскільки ним надано те саме приміщення в оренду з 01.02.2008 р. іншим суб"єктам господарювання, укладено з останніми нові договори оренди, передано приміщення згідно актів прийому-передачі.
Крім того, скаржник зазначає, що позивачем надані недостовірні відомості щодо заборгованості за спірним договором. Вказує, що за період з 01.08.2007 р. по 01.02.2008 р. орендар у відповідності до розділу 5 договору сплатив на користь орендодавця орендну плату в сумі 92388,32 грн., а оскільки за цей період відповідно до умов договору він повинен був сплатити орендодавцю 78780,00 грн. (5 місяців по 15251,00 грн. та аванс 2525,00 грн.), то на момент прийняття судом рішення переплата за договором оренди становила 13608,32 грн., а заборгованість була відсутня.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі, просить скаргу задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції та прийнявши нове рішення про відмову у позові.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, яка є позивачем у справі, подала суду письмові заперечення на апеляційну скаргу (а.с.64). заперечуючи доводи скаржника, підприємець вказує, що орендоване відповідачу майно не передавалось в оренду іншим підприємцям з 01.02.2008 р., оскільки не було повернуто відповідачем. Посилаючись на ст.795 ЦК України підприємець зазначила, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту договір найму припиняється. Проте, як вказує СПД ОСОБА_1., акт прийому-передачі щодо повернення відповідачем приміщення не складався, станом на 17.04.2008 р. відповідач продовжував користуватись майном та повернув його фактично 20.06.2008 р. після відкриття виконавчого провадження в травні 2008 року, відмовившись, при цьому, від складення акту та вивізши належні підприємцю меблі та холодильне обладнання.
СПД ОСОБА_1. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Позивачем надано також письмові пояснення по справі від 18.12.2008 р. з приводу здійснених відповідачем платежів за договором оренди (а.с.95-96), в яких вона пояснила, що відповідач сплачував плату не лише за оренду, а й за орендовані меблі, при цьому, у платіжних документах не вказував підставу платежу. Вказала, що згідно її розрахунків, всього до сплати за спірний період належало 137207 грн., а фактично сплачено 76162 грн., тобто заборгованість становить 61045,00 грн.
У спростування доводів позивача стосовно розрахунків за спірним договором, відповідач у письмових поясненнях від 26.02.2009 р. (а.с.151) зазначив, що протягом дії договору оренди, а також в періоди до укладення та після його припинення його дії, будь-яких інших правовідносин сторони не мали і мають, а відсутність в платіжних документах посилання на належну підставу платежу є технічною помилкою. При цьому, наголошує, що згідно договору за період з 01.08.2008 р. по 01.02.2008 р. сума орендної плати становить 78780,00 грн., а кошти в сумі 13608,32 грн. сплачені орендарем помилково.
Повноважний представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - підприємців ОСОБА_2. таОСОБА_3. у судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, у зв"язку з чим просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення від 17.04.2008 р. у справі - скасувати.
В судове засідання 26.02.2009 р. та 31.03.2009 р. позивач не з"явилась, свого повноважного представника не направила.
СПД ОСОБА_5, залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (ухвала апеляційного господарського суду від 18.12.2008 р.), також не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - підприємець ОСОБА_4свого представника в засідання суду не направила.
При цьому, вказані учасники процесу, які не з"явились в судове засідання 26.02.2009 р. та 31.03.2009 р. були повідомлені належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.146-148) та реєстром рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду за 11.03.2009 р.
За таких обставин, враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався, а також беручи до уваги приписи ст.101 ГПК України, судова колегія вважає, що нез"явлення в судове засідання учасників процесу, повідомлених належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2008 р. підприємець ОСОБА_1, м.Житомир звернулась до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "1/2-КА" заборгованості з орендної плати за договором від 01.08.2007 р. у сумі 41430 грн., а також 52 грн. 3% річних та 3616,62 грн. пені.
Під час розгляду справи судом першої інстанції СПД ОСОБА_1. подала суду змінену позовну заяву про стягнення заборгованості по орендній платі (а.с.29), в якій зазначено, що станом на 17.04.2008 р. орендоване приміщення позивачу не повернуто, та що заборгованість по орендній платі, яку просить стягнути позивач, складає 31053,71 грн. До заяви додано розрахунок орендної плати та пені (а.с.30-31).
Як уже зазначалось, рішенням місцевого господарського суду, що оскаржується, позов підприємця ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "1/2-КА" 27469,42 грн. боргу за оренду приміщення, 3004,49 грн. пені, 579,80 грн. 3% річних та судові витрати.
Проте, судова колегія апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати підприємець ОСОБА_1 послалась на договір оренди нерухомого майна від 01.08.2007 р., який був укладений між СПД ОСОБА_1(орендодавець) та Приватним підприємством "1/2-КА" (орендар) (а.с.6-8). За вказаним договором (п.1.1., п.1.2.), орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове нерухоме майно - частину нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_1; загальна площа орендованого приміщення складає 285 м.кв.
Згідно п.4.1. договору термін оренди складає 2 роки 11 місяців з моменту прийняття об"єкта, що орендується, за актом здачі-приймання.
Відповідно до п.5.1. договору, розмір орендної плати за весь об"єкт, що орендується, за перші 6 місяців оренди у цілому складає 13130 грн. за кожний місяць оренди, згідно домовленості сторін орендар звільняється від сплати орендної плати за перший місяць оренди, а несплачена сума розподіляється пропорційно на наступні 5 місяців оренди. Враховуючи сплату орендарем завдатку по даному договору в розмірі 2525 грн., загальна сума оренди за наступні 5 місяців після першого місяця складає 15251 грн. в місяць. Починаючи з сьомого місяця оренди орендна плата складає 14392 грн. за кожен місяць оренди.
Згідно п.9.1. договору, за несвоєчасну сплату орендної плати згідно п.5.2. даного договору (не пізніше 10 числа поточного місяця в сумі 7626 грн. та не пізніше 20 числа поточного місяця в сумі 7625 грн., з сьомого місяця оренди - не пізніше 10 числа поточного місяця в сумі 7200 грн. та не пізніше 20 числа в сумі 7192 грн.), або несвоєчасну сплату за використану електроенергію, інші комунальні платежі чи вивіз сміття орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
У відповідності до умов даного договору оренди, за актом прийому-передачі від 01.08.2007р. орендодавець (СПД ОСОБА_1.) передав орендарю (ПП "1/2-КА") нежитлове приміщення площею 285 м.кв. (а.с.10).
З наявних у справі банківських виписок, платіжних доручень та квитанцій до прибуткових касових ордерів (а.с.47-56) вбачається, що ПП "1/2-КА" сплачувало кошти за оренду приміщення по договору від 01.08.2007 р., тобто, даний договір виконувався сторонами.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ПП "1/2-КА" зверталось до підприємця ОСОБА_1. з листом за вих.№009/07 від 04.12.2007 р., в якому, у зв"язку з припиненням діяльності підприємства в смт.Черняхів пропонує розірвати договір оренди приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1з 01.02.2008 р. (а.с.46).
При цьому, в матеріалах справи наявний лист СПД ОСОБА_1. до відповідача, датований 01.02.2008 р., про відмову від договору оренди від 01.08.2007 р. у зв"язку з неналежним виконанням останнім своїх зобов"язань за цим договором, а саме, несплатою орендної плати протягом 3-х місяців підряд, згідно ст.782 ЦК України (а.с.67).
На підтвердження своїх доводів позивачем також надано адресовані ПП "1/2-КА" листи від 10.12.2007 р. про сплату заборгованості з орендної плати (а.с.68) та від 31.05.2008 р. з вимогою погасити заборгованість, а у випадку невиконання даної вимоги до 20.07.2008р. звільнити займані приміщення та повернути отримані меблі і холодильне обладнання.
Слід зазначити, що доводи СПД ОСОБА_1. стосовно вивезення ПП "1/2-КА" належних їй меблів та холодильного обладнання не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки вказана обставина не стосується даного господарського спору, а у разі незаконного заволодіння відповідачем майна, власником якого є позивач, останньому необхідно звертатись за захистом свого права до правоохоронних органів.
Разом з тим, судовою колегією було досліджено викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача щодо вчинення СПД ОСОБА_1. дій, які свідчать про припинення дії договору оренди з 01.02.2008 р., а саме, укладення нею 05.02.2008 р. договорів оренди спірного приміщення з іншими суб"єктами підприємницької діяльності, та встановлено, що такі доводи є обґрунтованими.
Слід зазначити, що судовою колегією враховано положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що ПП "1/2-КА" не подало доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог, оскільки не було повідомлено про дату, час та місце судових засідань (рекомендовані листи з ухвалами суду повертались на адресу суду не врученими).
При цьому, слід зазначити, що місцевим господарським судом вживались заходи для належного повідомлення ПП"1/2-КА" про розгляд справи (зокрема, здійснено запит до державного реєстратора), та неодноразово відкладався розгляд справи у зв"язку з нез"явленням в судове засідання представника відповідача. Зважаючи на зазначене та надіслання судом ухвал за адресою відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (довідка, а.с.24), місцевим господарським судом дотримано вимоги ст.64,65,77,86,87 ГПК України.
Проте, за таких обставин, причини неможливості подання ПП"1/2-КА" заперечень на позов та доказів в обґрунтування своїх заперечень є поважними та об"єктивними, а тому при повторному розгляді справи апеляційним господарським судом прийнято до уваги додані відповідачем до апеляційної скарги документи, а також витребувано додаткові докази по справі від учасників процесу з урахуванням ст.38 та ст.99 ГПК України.
Судовою колегією встановлено, що спірне орендоване майно - нежиле приміщення за адресоюАДРЕСА_1, з лютого 2008 року перебувало у користуванні уже інших суб"єктів господарювання, а тому враховуючи, що рішення з даного господарського спору може вплинути на права та обов"язки зазначених осіб щодо сторін у справі, ухвалою від 06.11.2008 р. було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - СПД ОСОБА_2, м.Житомир, СПД ОСОБА_3, смт. Черняхів Житомирської області та СПД ОСОБА_4, м. Житомир.
В судових засіданнях колегією суддів було оглянуто оригінали договорів оренди нерухомого майна, укладені 05.02.2008р. підприємцем ОСОБА_1. з СПД ОСОБА_2 (про оренду нежилого приміщення площею 126 м.кв. із загальної площі 285 м.кв.) та СПДОСОБА_3. (про оренду нежилого приміщення площею 45 м.кв. із загальної площі 285 м.кв.).
Враховуючи, що з 05.02.2008 р. нежитлове приміщення, що перебувало в оренді у відповідача, було частинами передано в оренду третім особам, доводи позивача про те, що відповідач продовжував користуватись орендованим приміщенням (285 м.кв.) аж до 20.06.2008 р. є безпідставними, спростовуються викладеним, поясненнями учасників процесу та матеріалами справи.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Слід зазначити, що витребувавши додатково необхідні для об"єктивного, повного та всебічного розгляду справи докази та вивчивши їх, колегія суддів встановила іншу, суттєву для правильного вирішення даного господарського спору обставину.
Так, на вимогу ухвали суду від 06.11.2008 р. про надання правовстановлюючих документів на приміщення, передане в оренду за договором від 01.08.2007 р., позивач - СПД ОСОБА_1. надала свідоцтво про право власності від 04.07.2007 р. (а.с.99), з якого вбачається, що приміщення магазину в смт.Черняхів по вул.Щорса,11а, загальною площею 278,0 м.кв. належить на праві приватної власності ОСОБА_5, тобто СПД ОСОБА_1. взагалі не є власником приміщення, щодо якого укладала, зокрема, договір оренди з ПП "1/2-КА" від 01.08.2007 р., який є підставою позовних вимог у даній справі та порушення у зв'язку з цим вимог чинного законодавства.
Крім того, підприємець ОСОБА_1. передавала в оренду договором оренди від 01.08.2007 р. приміщення площею 285,0 кв.м., в той час як згідно свідоцтва про право власності, загальна площа приміщення, що передавалось за вказаним договором фактично становить 278,0 кв.м..
Стаття 761 Цивільного кодексу України, визначає суб'єктний склад осіб, які можуть виступати наймодавцями в договорі майнового найму (оренди).
Це власники майна, особи, які мають майнові права, а також особи, уповноважені на укладення договору майнового найму.
Згідно з пунктом 9 Роз"яснень Президії Вищого господарського суду України від 12.03.1999 р. №02-5/111 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з визнанням угод недійсними", письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якого вона укладена, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах.
У даному випадку, позивачем згідно вимог ст.32,33,34 ГПК України не надано доказів наявності права власності на спірне приміщення або майнових прав на нього. А той факт, що СПД ОСОБА_1. не є особою, уповноваженою власником на укладення договору оренди з відповідачем стверджується тим, що договір від 01.08.2007 р. укладено СПД ОСОБА_1. від власного імені. Водночас, згідно ст.239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє; а відповідно до ч.2 ст.237 ЦК України не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені. Тобто, позивач ставився до спірного приміщення, як до власного майна, протиправно реалізуючи речові права власника.
За загальним правилом право передавати майно в оренду як окремий випадок реалізації повноваження користування та розпорядження майном реалізує його власник за умови повної дієздатності.
Так, у відповідності до ч.1 ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі.
Враховуючи наведене, те що право власності на спірне майно належало ОСОБА_5., а у підприємця ОСОБА_1. було відсутнє визначене ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм, ПП "1/2-КА" не набуло передбачених договором оренди від 01.08.2007 р. прав, а також обов"язків, а тому позов до останнього про стягнення заборгованості за договором оренди від 01.0.2007 р. та здійснених підприємцем нарахувань 3% річних і пені не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Також зазначеною статтею встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Угода може бути визнана недійсною на підставах, передбачених законом. При цьому, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд, повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Зважаючи на викладене, позивач неправомірно передав вищезгадане нерухоме майно в оренду відповідачу. Отже, договір оренди на підставі частини 1 статті 203 та статті 215 Цивільного кодексу України слід визнати недійсним, оскільки він за своєю суттю та змістом не відповідає приписам статті 761 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
З урахуванням наведеного та користуючись наданими господарському суду апеляційної інстанції повноваженнями, судова колегія вважає, що договір оренди від 01.08.2007 р. слід визнати недійсним, усунувши тим самим допущену місцевим господарським судом помилку щодо неповного з"ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.
За таких обставин, позовні вимоги, що ґрунтуються на договорі оренди від 01.08.2007 р. - щодо стягнення з ПП"1/2-КА" заборгованості з орендної плати, а також пені та 3% річних, у зв'язку з невиконанням умов договору оренди - є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 27469,42 грн. боргу за договором оренди від 01.08.2007 р., 3004,49 грн. пені, 579,80 грн. 3% річних слід скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у позові.
Керуючись п.1 ст.83, ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "1/2-КА" (м.Житомир) -задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 17 квітня 2008 року у справі № 8/49 - скасувати.
Прийняти нове рішення про відмову у позові.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
"1. Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна від 01.08.2007 р., укладений між підприємцем ОСОБА_1(м. Житомир) та Приватним підприємством "1/2 - КА" (м. Житомир).
2. У позові Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м.Житомир) до Приватного підприємства "1/2-КА" (м.Житомир) -відмовити."
3. Справу № 8/49 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя: Ляхевич А.А.
судді:
Вечірко І.О
Зарудяна Л.О.
віддрук.прим:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4,5,6,7 - третім особам
8 - в наряд