"10" січня 2011 р.справа № 2а-2011/2010
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Дадим Ю.М.
при секретарі судового засідання: Щербатому І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Запоріжжя ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В травні 2010 р. до Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до і інспектора ДПС ВДАІ м. Запоріжжя ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, де просить скасувати постанову серії АР №258728 від 22.04.2010 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності про накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, де просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2010 року інспектором роти ДПС ВДАІ ОСОБА_2А було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АР 258728, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., у зв'язку з тим, що на а/д між а/ш Бориспіль-Запоріжжя та с. Широке Запорізького району керував транспортним засобом ДЕУ, д/н НОМЕР_1, в якому вихлопна система була переобладнана з порушенням встановлених норм та стандартів, чим порушив п.31.3 «а»ПДР України.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі по тексту - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
П.31.3 «а»Правил дорожнього руху України передбачено, що «забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху».
Порушення п. 31.3 «а»ПДР України є адміністративним правопорушенням, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 121 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.
Доказом вини позивача в скоєному адміністративному правопорушенні є його пояснення в протоколі серії АР 214275, де зазначив, що він не порушував правил, проте, не заперечував проти факту переобладнання автомобіля, чим визнав свою вину у вчиненні правопорушення.
Інспектор ДАІ діяв правомірно: склав протокол та постанову про адміністративне правопорушення, які відповідають чинному законодавству.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП знайшло своє підтвердження, тому рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2010 року -залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2010 року -залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів місяця з моменту виготовлення повного тексту до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Ю.М. Дадим