Справа № 2-а/1970/3735/11
"25" листопада 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Жук А.В.
при секретарі Порплиці Т.В.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб) до громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 про затримання та примусове видворення,
Тернопільський міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі -позивач), звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 (далі -відповідач) про затримання та примусове видворення за межі України громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 із забороною в'їзду на територію України терміном на 5 років.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.11.2011 року начальником Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області прийнято рішення про видворення за межі України та заборону в'їзду в Україну громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, а саме зобов'язано його покинути Територію України до 24.11.2011 року із забороною в'їзду до 22.11.2016 року. Однак, громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_2 територію України у наданий йому строк не залишив, а тому позивач звернувся до суду про затримання та примусове видворення відповідача за межі України.
Представником позивача через канцелярію суду подано письмову заяву про зменшення позовних вимог, в якій уточнив позовні вимоги, просив затримати та видворити за межі України в примусовому порядку (під конвоєм) громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з мотивів вказаних у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав проти їх задоволення не заперечував. Додатково пояснив, що на даний час у нього відсутні кошти, а отже самостійно виїхати за межі України у строк передбачений рішенням про видворення від 22.11.2011 не має можливості.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 183-5 КАС України передбачено, що позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх видворення, а також позовні заяви органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства і затримання їх у зв'язку з таким видворенням подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідного органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України.
Судом встановлено, що 20 листопада 2011 року працівниками СГІРФО Тернопільського МВ УМВСУ України в Тернопільській області на території м. Тернополя виявлено громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як видно з копії національного паспорту серії 07AF75608 виданого 17.03.2008 громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_2 прибув в Україну 04.09.2009через КПП «Россошани». УГІРФО УМВСУ України в Харківській області йому було продовжено термін перебування на території України до 01.06.2010, з проживанням за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
УГІРФО УМВСУ України в Миколаївській області громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_2 було продовжено термін перебування на території України до 01.10.2011, з проживанням за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
На підставі протоколів про адміністративне правопорушення від 20.11.2011 року серії ТЕ №093058 та серії ТЕ №095628 постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №3-6151/11 від 22.11.2011 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 173, ч.1 ст.203 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк дві доби.
В даний час громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_2 законних підстав перебування на території України не має.
Згідно з ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»від 04.02.1994р. за № 3929-XII рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України на підставах, визначених у частині першій цієї статті, супроводжується забороною подальшого в'їзду в Україну строком до десяти років, а на підставах, визначених у частині другій цієї статті, може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення зазначеного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Начальником Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області 22.11.2011 року затверджено рішення про видворення за межі України та заборону в'їзду в Україну громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 та зобов'язано його покинути Територію України до 24.11.2011 року із забороною в'їзду до 22.11.2016 року, про що було проставлено відмітку в його національному паспорті.
Відповідно до розписки відповідач був ознайомлений з рішенням про видворення, з правом повідомити про це адвоката, дипломатичного представника своєї країни чи іншу особу, а також з правом на оскарження такого рішення в суді. Крім того йому було попереджено про примусове видворення у випадку не виїзду.
З розписки вбачається, що відповідач зобов'язувався покинути територію України.
Відомостей про оскарження відповідачем рішення про видворення матеріали справи не містять.
Відповідно до п.п. 44 Постанови КМУ «Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію»№ 1074 від 29 грудня 1995 року іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до п'яти днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Відповідач зобов'язання залишити територію України в установлений строк не виконав.
Згідно ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»у разі якщо іноземець ухиляється від виїзду після прийняття рішення про його видворення, вони підлягають примусовому видворенню на підставі постанови адміністративного суду.
Органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі органами охорони державного кордону до суміжної держави.
У відповідності до п. 3.1.1, 3.1.3 Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом МВС України 16.10.2007 року № 390 зареєстрованого 14.11.2007 року №1268/14535 в Міністерстві юстиції України іноземці, які незаконно перебувають в Україні, поміщаються до пункту тимчасового перебування на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі держави в примусовому порядку, але не більш ніж на 6 місяців. Поміщення іноземців до пункту тимчасового перебування здійснюється за направленням МВС України, Адміністрації Держприкордонслужби України чи Служби безпеки України або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - заінтересовані органи). До направлення долучаються документи, що посвідчують особу іноземця (за наявності), постанова суду про затримання іноземця або його примусове видворення, матеріали адміністративного затримання іноземця, передбачені законодавством України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду і огляду речей, протокол вилучення речей, документів та ін.).
Як вбачається з матеріалів справи відповідачеві на час розгляду справи статус біженця не надано в процедурі отримання статусу біженця в Україні не перебуває.
Суд бере до уваги те, що у відповідності до «Збірника інформації по країнах походження і юридичних матеріалів для використання в процедурі визначення статусу біженця», ОСОБА_3 не є країною, де вчиняються злочини проти осіб, при поверненні особи до країни походження його життю нічого не загрожує, а також те, що відповідач бажання реалізувати право на надання притулку в порядку, встановленому законом, яке закріплене у ч.2 ст. 26 Конституції України, не має.
Таким чином, суд вважає, що громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 30, 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»у встановлений рішенням про його видворення за межі України від 22.11.2011 термін територію України не покинув.
У зв'язку з тим, що громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_2 ухиляється від виїзду за межі території України після прийняття рішення про його видворення, доказів можливості самостійного виїзду за межі України не надав, немає законних засобів існування, достатніх для забезпечення його перебування в Україні та виїзду з України, суд приходить до висновку про необхідність прийняття рішення про затримання та видворення за межі України в примусовому порядку (під конвоєм) громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, як особи, яка добровільно не виконала рішення суб'єкта владних повноважень про видворення за межі України, у відповідності ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства в частині затримання.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 50, 68, 70, 71, 79, 158, 160 - 163, 167, 183-5, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Затримати та видворити за межі України в примусовому порядку (під конвоєм) громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ОСОБА_3, Кобулетті.
3. Постанову суду у відповідності до вимог п. 9 ч. 1 ст. 256 КАС України допустити до негайного виконання в частині затримання.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.ст. 183-5, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та підписана 25.11.2011)
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.