Справа № 2-а/1970/245/11
"11" березня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі
головуючого судді Жука А.В.,
при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_3
до Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на момент ввезення автомобіля Benz C-180»та визнання його гуманітарною допомогою діяла постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями»№999 від 08.09.1997, п. 37 якої передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення. В зв'язку з цим позивач вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено у наданні згоди на перереєстрацію зазначеного автомобіля та зняття його з обліку в органах соціального захисту населення, в зв'язку з чим позивач просить визнати дії головного Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської ОДА про відмову у видачі дозволу (довідки) на переоформлення автомобіля, отриманого ОСОБА_5 в першій половині 2006 року, як адресна гуманітарна допомога, безпідставними та такими, що порушують його права та зобов'язати головне Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської ОДА видати довідку, яка дає право залишити автомобіль у користуванні позивача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним в письмовому запереченні, просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає виходячи з наведених нижче міркувань.
ОСОБА_5 (батько позивачки) як інвалід І групи перебував на обліку в головному управлінні праці та соціального захисту населення Тернопільської ОДА для забезпечення його легковим автомобілем.
29 грудня 2005 року головне управління праці та соціального захисту населення Тернопільської ОДА звернулось з клопотанням до Комісії з питань гуманітарної допомоги при Тернопільській ОДА та Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України про визнання гуманітарною допомогою легкового автомобіля Benz C-180»WDB2020181A690516, 1998 року випуску, об'єм двигуна 1799 см3, вагою 1350 кг, який надійшов на адресу головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської ОДА з Німеччини для ОСОБА_5
Протоколом №26/ГД-2695/К від 16.02.2006 Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України автомобіль edes Benz C-180»WDB2020181A690516, 1998 року випуску, об'єм двигуна 1799 см3, вагою 1350 кг визнано гуманітарною допомогою. Отримувачем гуманітарної допомоги зазначено головне управління праці та соціального захисту населення Тернопільської ОДА для ОСОБА_5
Відповідно до вантажно -митної декларації №403000003/6/158 від 02.03.2006 легковий автомобіль Benz C-180»WDB2020181A690516, 1998 року випуску, об'єм двигуна 1799 см3, вагою 1350 кг було ввезено на митну територію України без сплати митних платежів як гуманітарну допомогу із забороною продажу.
30 листопада 2010 року ОСОБА_5 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ИД №109060.
Після смерті ОСОБА_5 позивач звернулась до головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської ОДА на підставі п. 37 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями»№999 від 08.09.1997 із заявою про надання дозволу на перереєстрацію вказаного автомобіля на неї, як на члена сім'ї інваліда, який на момент смерті інваліда постійно проживав разом з останнім.
Листом В-065/1394 від 28.12.2010 головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської ОДА ОСОБА_3 відмовлено у наданні згоди на перереєстрацію легкового автомобіля Benz C-180»WDB2020181A690516, 1998 року випуску, об'єм двигуна 1799 см3, вагою 1350 кг на неї, як на члена сім'ї інваліда.
Згідно до статті 1 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством.
Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України, яким до актів цивільного законодавства також віднесені і постанови Кабінету Міністрів України (стаття 4 ЦК України).
У відповідності до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таким чином, на момент отримання для інваліда ОСОБА_5 в березні 2006 року автомобіля Benz C-180»WDB2020181A690516, 1998 року випуску, об'єм двигуна 1799 см3, вагою 1350 кг, відносини щодо забезпечення інвалідів автомобілями регулювались Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року № 999 (далі -старий Порядок), пунктом 37 якого було встановлено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 був затверджений новий Порядок забезпечення інвалідів автомобілями (далі -новий Порядок), у зв'язку з чим попередній втратив чинність.
Абзацем сьомим пункту 41 Нового порядку передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.
У виняткових випадках, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда (п. 16 Порядку).
Спірний автомобіль отриманий, як адресна гуманітарна допомога, без права продажу, передачі та дарування іншій особі, експлуатувався інвалідом менше 10 років, тому суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для передачі позивачу вказаного автомобіля.
Крім того, відповідно до абзацу сьомого п. 41 Нового порядку після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Враховуючи те, що на момент смерті ОСОБА_5, був чинним Новий порядок забезпечення інвалідів автомобілями, який передбачає вилучення автомобіля померлого інваліда для передачі його іншому інваліду або утилізації, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 щодо визнання відмови відповідача надати їй дозвіл неправомірною та зобов'язання відповідача надати дозвіл на перереєстрацію автомобіля Benz C-180»WDB2020181A690516, 1998 року випуску, об'єм двигуна 1799 см3, вагою 1350 кг на себе неправомірною, оскільки згідно до частини 3 статті 5 ЦК України новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків сторін правовідносин, що виникли з моменту набрання ним чинності, а отже дії головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської ОДА є правомірними і такими, що не порушують вимог діючого законодавства України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 70,71,79,86,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
(постанова виготовлена в повному обсязі 16.03.2011)
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.