Справа № 2-а/1970/647/11
"14" квітня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Жука А.В.
при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.
за участю:
прокурора: Ковальчук О.Р.
представника відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за
адміністративним позовом прокурора міста Тернополя
до Тернопільської міської ради
про визнання незаконним та скасування рішень,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся прокурор міста Тернополя з адміністративним позовом до Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення другої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання №6/2/4 від 14.12.2010 «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 30.04.2009 року №5/26/8 «Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 07.06.2007 р. №5/10/5 «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку м. Тернополя»та рішення шостої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання №6/6/22 від 24.02.2011 «Про розгляд протесту прокурора міста Тернополя від 12.01.2011 р. №90-383 вих-11».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення №6/2/4 від 14.12.2010 суперечить вимогам чинного законодавства, а саме «Правилам торгівлі на ринках», затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №57/188/84/105 від 26.02.2002, а Тернопільська міська рада, приймаючи оспорюване рішення вийшла за межі наданих законом повноважень, оскільки дозволила не передбачену торгівлю у місцях за межами територій ринків, тим самим узаконивши стихійну торгівлю та встановила плату за здійснення непередбаченої законом торгівлі.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у письмовому запереченні на позовну заяву, зазначив, що рішення другої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання №6/2/4 від 14.12.2010 «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 30.04.2009 року №5/26/8 «Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 07.06.2007 р. №5/10/5 «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку м. Тернополя»прийнято на підставі і в межах повноважень, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»в зв'язку з чим позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наведених нижче підстав.
07 червня 2007 року рішенням десятої сесії Тернопільської міської ради п'ятого скликання «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку міста Тернополя» №5/10/5 відповідно до ст. 68 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»створено цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста Тернополя та затверджено Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста Тернополя (Положення було викладено в новій редакції відповідно до рішення міської ради №5/26/8 від 30.04.2009).
Рішенням другої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання №6/2/4 від 14.12.2010 «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 30.04.2009 року №5/26/8 «Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 07.06.2007 р. №5/10/5 «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку м. Тернополя»встановлено розмір внесків за торгівлю в інших місцях, крім ринків, а саме з легкових автомобілів -75,00 гривень в день; з вантажних автомобілів -150,00 гривень в день; з дрібно-роздрібної торгівлі -15,00 гривень в день. Доповнено розділ 2 «Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста Тернополя»в частині джерел формування дохідної частини фонду п.п. 2.1.13 «Внески за торгівлю інших місцях, крім ринків».
Статтею 68 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування можуть утворювати цільові фонди, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого бюджету. Порядок формування та використання цільових фондів визначається положенням про ці фонди, що затверджується відповідною місцевою радою.
Відповідно до вимог п.п. 22), 24), 44) ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди; встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи наведене, оскаржене рішення прийняте Тернопільською міською радою у межах повноважень що передбачені чинним законодавством України.
12 січня 2011 року прокурором міста Тернополя було внесено протест №90-383 вих-11 на рішення другої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання №6/2/4 від 14.12.2010 «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 30.04.2009 року №5/26/8 «Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 07.06.2007 р. №5/10/5 «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку м. Тернополя». Рішенням Тернопільської міської ради від 24 лютого 2011 року №6/6/22 «Про розгляд протесту прокурора міста Тернополя від 12.01.2011 №90-383 вих-11»вказаний протест прокурора було відхилено.
Підставою внесення протесту прокурора стало те, що на думку прокурора згідно п. 14 «Правил торгівлі на ринках», затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №57/188/84/105 від 26.02.2002 місця для продажу продукції (товарів) з транспортних засобів виділяються на спеціально облаштованих та розмічених майданчиках, що не створює небезпеки для покупців (пішоходів). Продаж продовольчих і непродовольчих товарів здійснюється в окремих зонах цих майданчиків згідно із затвердженою адміністрацією ринку схемою дислокації торговельних місць на ринку. У відведених місцях торгівлі пересування транспортних засобів дозволяється лише до початку торгівлі та після її завершення. Однак, всупереч вищевказаним вимогам законодавства, при прийнятті оспорюваного рішення Тернопільська міська рада вийшла за межі наданих законом повноважень, оскільки дозволила не передбачену законом торгівлю у місцях за межами територій ринків, тим самим узаконивши стихійну торгівлю та встановила плату за здійснення непередбаченої законом торгівлі.
Разом з тим, як слідує з пояснень представника відповідача, посилання прокурора як в протесті, так і в позовній заяві на невідповідність оскаржуваного рішення Тернопільської міської ради «Правилам торгівлі на ринках»є безпідставним, оскільки вказаним рішенням не встановлюються місця здійснення торгівлі, а лише упорядковується розмір ставок за торгівлю в місцях встановлених виконавчим комітетом Тернопільської міської ради поза межами ринків.
Крім того, відповідно до п. 1 «Правил торгівлі на ринках»ці Правила визначають вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства, а отже їх вимоги не поширюються на здійснення торговельної діяльності поза межами ринків.
Так, у відповідності до п.п. 7), 8) п. а) ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгівлі.
Відповідно до п. п. 7, 9 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою КМ України №833 від 15.06.2006 передбачено перелік торговельних об'єктів та визначено, що торговельні об'єкти розміщуються в установленому порядку.
Пунктом 3 Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженим наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України №369 від 08.07.1996 передбачено, що роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Продаж товарів здійснюється через:
- пункти некапітальної забудови - кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;
- засоби пересувної мережі - автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо. Використання транспортних стоянок для продажу товарів не допускається.
Відповідно до п. п. 14, 16 Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі Відведення місць для розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється відповідно до вимог Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони (розділ V), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.94. Розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється суб'єктом господарювання відповідно до вимог Земельного кодексу України та законодавства про благоустрій населених пунктів, планування та забудову територій, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру.
В свою чергу, Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони (розділ V), передбачено розміщення малих архітектурних форм та пересувних елементів вуличної торгівлі, а також визначено обмеження щодо такого розміщення.
Отже чинним законодавством України передбачено можливість здійснення вуличної торгівлі, як однієї з форм позамагазинного продажу товарів. Водночас така торгівля може здійснюватись як на ринках у відповідності до Правил торгівлі на ринках, так і поза межами ринків у випадку дотримання вимог Земельного кодексу України та законодавства про благоустрій населених пунктів, планування та забудову територій, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру.
Крім того, п. 4 оскаржуваного рішення Тернопільської міської ради №6/2/4 від 14.12.2010 передбачено, що розміщення об'єктів торгівлі в місті здійснюється відповідно до рішень виконавчого комітету Тернопільської міської ради, а отже оскаржуваним рішенням лише встановлюється розмір внесків за торгівлю в інших місцях, крім ринків та спрямування даних коштів до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста Тернополя, а тому суд критично оцінює посилання прокурора на невідповідність рішення Правилам торгівлі на ринках та узаконення оскаржуваним рішенням стихійної торгівлі.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду позивачем не надано, а судом не здобуто доказів порушення відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведене, вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської міської ради від 24 лютого 2011 року №6/6/22 «Про розгляд протесту прокурора міста Тернополя від 12.01.2011 №90-383 вих-11» теж не підлягають до задоволення
Керуючись ст.ст. 51,70,71,79,86,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову прокурора міста Тернополя до Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення другої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання №6/2/4 від 14.12.2010 «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 30.04.2009 року №5/26/8 «Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 07.06.2007 р. №5/10/5 «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку м. Тернополя»та рішення шостої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання №6/6/22 від 24.02.2011 «Про розгляд протесту прокурора міста Тернополя від 12.01.2011 р. №90-383 вих-11»- відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
(постанова виготовлена та підписана в повному обсязі 19.04.2011)
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.