Справа № 815/1164/15
27 липня 2015 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 ІНТ” до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи Державної казначейської служби України Головного управління в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення м/п “Одеса-порт” ОСОБА_2 митниці Міндоходів від 03.12.2014 року №500060001/2014/610236/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.11.2014 року №50006001/2014/00708,-
З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 ІНТ” до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи Державної казначейської служби України Головного управління в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення м/п “Одеса-порт” ОСОБА_2 митниці Міндоходів від 03.12.2014 року №500060001/2014/610236/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.11.2014 року №50006001/2014/00708.
В судовому засіданні 23.07.2015 року представником позивача були підтримані заявлені позовні вимоги з огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 митниця Міндоходів безпідставно прийнято рішення про корегування вартісних показників митної декларації та видачу картки відмови, оскільки надані документи до митного органу декларантом повністю підтверджують заявлені у ВМД показники. Представник ОСОБА_2 митниці заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки митний орган мав право на визначення митної вартості ввезеного вантажу за резервним методом, адже декларантом не були надані усі витребувані у нього додаткові документи. Представник відповідача - ГУ ДКС в Одеській області був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи (а.с.169-170), але в судове засідання не прибув без поважних причин, а тому на підставі положень ч.6 ст.128 КАС України, з урахуванням того, що представники позивача та відповідача не заявили будь-яких клопотань про допит свідків чи експертів по цій справі, судом було ухвалено рішення розглянути цю справу в порядку письмового провадження 03.08.2015 року за наявними в справі доказами та запереченнями.
Дослідивши наявні письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач ОСОБА_2 митниця на підставі ст.12-15 Митного кодексу України та п.3,4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 08.02.1997 року №126/97 є місцевим и підрозділами центрального органу державної виконавчої влади в галузі здійснення митного контролю за переміщеннями вантажів через митний кордон та згідно ст.ст.30,31,70,71 цього ж Кодексу здійснюють митне оформлення вантажів, надають роз'яснення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності з питань митного оформлення вантажів, наявності або відсутності пільг щодо сплати податків та зборів за переміщення вантажів через митний кордон, а тому його рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.
ТОВ “ОСОБА_1 ІНТ” (ідентифікаційний код 38847139), 02.08.2013 року зареєстроване за адресою:65098, Одеська область, місто Одеса, вул. Пушкінська, 44 що підтверджується випискою з ЄДР (а.с.26). Основний вид економічної діяльності: неспеціалізована оптова торгівля (Код КВЕД 46.90), що підтверджується довідковою інформацією з ДП ІРЦ (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html).
10.11.2014 року між ТОВ “ОСОБА_1 ІНТ” (покупець) та компанією “UMIT FILIZ - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI” (продавець), укладено контракт купівлі-продажу товарів № АІІ-UF2 (а.с.29-32). Згідно умов контракту продавець зобов'язується продати товар, а покупець прийняти і оплатити товар згідно специфікації наданої до кожної окремої партії товару (п.1.1). Кількість, ціна і якість товару буде вказана в інвойсах, доданих до кожної окремої партії товару (п.1.2). Ціна товару повинна бути узгоджена сторонами. Вона вказується в інвойсах чи додатках на кожну поставку (п.2.1). Ціна враховується на умовах - СІР-Одеса, СІF-Одеса, СРТ-Одеса чи СІР-Іллічівськ, СІF-Іллічівськ, СРТ-Іллічівськ (Инкотермс 2010). Загальна сума контракту - 33000,00 дол. США (п.2.4). Покупець сплачує продавцю за придбаний товар на умовах відстрочки свого платежу, по мірі реалізації цього товару. За взаємною домовленістю сторін, товар може бути оплачений на умовах передоплати платежів, в розмірі і в строки, обумовлені в інвойсах (чи проформах-інвойсах) на кожну конкретну партію товару (п.3.1).
В специфікації від 10.11.2014 року №129407 до контракту № АІІ-UF2 від 10.11.2014 року (а.с.32), зазначено: що товар - ізюм султана 8, не сортовий, без кісточки, без цукру, 2100 картонних коробки упакований по 10,00 кг., кожна, врожай 2014, дата упаковки: 11/2014, термін придатності: 1 рік; одиниця виміру - кг; кількість 21000,00 ціна за одиницю 1,56 дол. США, на суму 32760,00 дол. США. Товар вироблений в Туреччині. Виробник: UMIT FILIZ - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI. Товар продається на умовах: СІF-Одеса.
З метою здійснення митного оформлення товару, що постачався продавцем, декларантом ТОВ “ОСОБА_1 ІНТ” 04.12.2014 року подано до ОСОБА_2 митниці Міндоходів вантажно-митну декларацію №500060001/2014/040062 (а.с.36-37). У вантажно-митній декларації декларантом визначено вартість товару: “плоди винограду сушеного (без кісток) сорту “Султан” 8 без додання цукру та інших речовин, у картоних коробках по 10 кг нетто, не у первинній упаковці - 21000 кг. Врожай 2014 р., дата пакування - листопад 2014 р., термін придатності - 1 рік. Торгова марка відсутня. Виробник “UMIT FILIZ - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI”. Країна виробництва - Турція, ТR” - 32760,00 дол. США.
Отже митна вартість товару визначена декларантом за основним методом, тобто за ціною, що передбачена контрактом.
Приписами ч.2 ст.53 МК України, визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у вантажно-митній декларації №500060001/2014/040062 (а.с.36-37) митної вартості товарів та обраного методу її визначення позивач надав митному органу разом з декларацією наступні документи: контракт від 10.11.2014 року де зазначено загальну суму контракту - 33000,00 дол. США (а.с.29-32); специфікацію №129407 до контракту (а.33), де вказано, що товар ізюм султана 8… в кількості 21000 кг по ціні за одиницю 1,48 дол. США на суму 32760 дол. США; інвойс від 19.11.2014 року №129407 (а.с.34), де також зазначено кількість товару 21000,00 кг., ціна за кг 1,56 дол. США, та загальна сума 32760 дол. США; пакувальний лист №129407 від 19.11.2014 року з визначенням назви товару, ціні ваги та загальної суми товару (а.с.35); копію митної декларації країни відправника №14350300ЕХ200517 де також визначена загальна сума товару в розмірі 32760,00 дол. США (а.с.38) та інші документи.
За результатами перевірки документів 03.12.2014 року, декларант ТОВ “ОСОБА_1 ІНТ” був повідомлений державним інспектором митниці ОСОБА_3, що у поданих декларантом до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: в зовнішньоекономічному договорі від 10.11.2014 року № АІІ- UF2, у доповнені до нього та у комерційному інвойсі від 19.11.2014 року №129407 різні підписи іноземного контрактоутримувача. Згідно з п.3.1 зовнішньоекономічного договору покупець здійснює оплату продавцю на умовах відстрочення платежу або на умовах передплати, в розмірі та в строки, які зазначені і інвойсі на кожну конкретну партію товару. В комерційному інвойсі від 19.11.2014 року №129407 відсутні посилання на умови оплати згідно з даної зовнішньоекономічної операції (зворотній бік а.с.78).
Приписами ч.3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Митницею запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант повідомив відповідача, що протягом десяти днів не має можливості надати додаткові документи, що підтверджується повідомленням в декларації (зворотній бік а.с.78).
03.12.2014 року, м/п “Одеса-порт” ОСОБА_2 митниці Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2014/610236/1 (а.с.41-42), де зазначено, що “… за результатами перевірки документів встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а саме: в зовнішньоекономічному договорі від 10.11.2014 року № АІІ- UF2, у доповнені до нього та у комерційному інвойсі від 19.11.2014 року №129407 різні підписи іноземного контрактоутримувача. Згідно з п.3.1 зовнішньоекономічного договору покупець здійснює оплату продавцю на умовах відстрочення платежу або на умовах передплати, в розмірі та в строки, які зазначені і інвойсі на кожну конкретну партію товару. В комерційному інвойсі від 19.11.2014 року №129407 відсутні посилання на умови оплати згідно з даної зовнішньоекономічної операції.”,… “ 03.12.2014 року на зворотному боці ДМВ декларантом було зроблено запис про неможливість надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідно до п.2 ст.58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджено документально відповідно до п.3 ст.58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичним та подібним (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1 статті 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде використана з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом. З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості декларанту було повідомлено про обраний метод визначення митної вартості товарів - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК “інспектор-2006” та ЄАІС Міндоходів та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів є більшим: по товару 1-МД №209140000/2014/042443 від 01.12.2014 - 2,41 дол. США за кг нетто. Декларанту роз'яснено права викладенні у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. …”
Також 03.12.2014 року інспектором Південної митниці позивачу відмовлено у прийнятті митної декларації та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00708 (а.с.43-44). Причиною формування Картки зазначено порушення вимог ч.6 п.2 ст.54 МК України та рішення про коригування митної вартості №500060001/2014/610236/1 від 03.12.2014 року.
Надаючи правову оцінку рішенню про коригування митної вартості товару та картці відмови у митному оформленні товару від 03.12.2014 року, суд зважає на таке.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що надані до суду відповідачем по справі про які зазначалося в рішенні про коригування митної вартості, як про документи які містять розбіжності.
В контракті купівлі-продажу товару від 10.11.2014 року №АІІ-UF2 (а.с.29-32) наявні підписи: покупця - директора ОСОБА_4, (підпис засвідчено печаткою ТОВ “ОСОБА_1 ІНТ”); продавця - директора ОСОБА_5 (підпис засвідчено штампом UMIT FILIZ - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI.). Інвойс UMIT FILIZ - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI. від 19.11.2014 року №129407 підписаний уповноваженою особою та підпис засвідчено штампом продавця. При цьому з візуального огляду вбачається, що підписи від продавця - директора UMIT FILIZ - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI., ОСОБА_5 в інвойсі та в контракті ідентичні.
В досліджених документах сторонами є продавець і покупець та відсутні посилання на іноземного контрактоутримувача, також під час розгляду справи відповідач не надав пояснень щодо статусу “контрактоутримувача” по контракту №АІІ-UF2 від 10.11.2014 року.
В рішенні про коригування митної вартості також зазначається про розбіжності, а саме: різні підписи іноземного контрактоутримувача в доповнені до зовнішньоекономічного договору. Однак як вбачається з цього ж рішення декларантом взагалі не надавалося до митниці будь-яких доповнень до договору, також даний документ не надавався й до суду, а тому судом не встановлено будь які розбіжності підпису покупця і продавця в контракті №АІІ-UF2 від 10.11.2014 року та інших документах, що надавалися до митниці для здійснення митного оформлення вантажу.
Також в рішенні про коригування митної вартості №500060001/2014/610236/1 від 03.12.2014 року, зазначено, що згідно з п.3.1 зовнішньоекономічного договору покупець здійснює оплату продавцю на умовах відстрочення платежу або на умовах передплати, в розмірі та в строки, які зазначені і інвойсі на кожну конкретну партію товару. В комерційному інвойсі від 19.11.2014 року №129407 відсутні посилання на умови оплати згідно з даної зовнішньоекономічної операції. Що на думку відповідача є розбіжністю.
Проте в п.3.1 контракту №АІІ-UF2 від 10.11.2014 року зазначено, що: “покупатель оплачивает продавцу приобретенный товар на условиях отсрочки своего платежа, по мере реализации товара. По взаимной договоренности сторон, товар может бить оплачен на условиях предоплаты платежей, в размере и в сроки, оговоренных в инвойсах (или проформах-инвойсах) на каждую конкретную партию товара.”
З викладеного вбачається, що митницею на свій розсуд надано тлумачення п.3.1 контракту №АІІ-UF2. Та таке тлумачення не узгоджується з п.3.1 контракту, оскільки до митниці та до суду не подавались а ні позивачем, а ні відповідачем доказів, щодо додаткової домовленості сторін щодо передоплати за товар. Отже з умов контракту вбачається, що зазвичай оплата за товар здійснюється на умовах відстрочки платежу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Судом встановлено, що позивачем надано на виконання приписів п.3 ч.2 ст. 53 МК України, до митного органу документами, які підтверджують митну вартість поставленого товару.
Окрім того судом встановлено, що до Одеської митниці 19.12.2014 року від позивача надійшов лист з додатками: висновок експерта від 10.12.2014 року №51-41-01/12-2014 (а.с. 39) та прайс-лист відправника від 07.10.2014 року (а.с.40).
Зазначені документи були предметом дослідження Одеської митниці. Та 25.12.2014 року на адресу директора ТОВ “ОСОБА_1 ІНТ” направлена відповідь № 1190/15-70-25-02, щодо відсутності підстав у визначені заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.12.2014 року №500060001/2014/610236/1.
В дослідженому платіжному дорученні в іноземній валюті №71 від 23.12.2014 року (а.с.45) вказано, що перерахування продавцю коштів за товар в сумі 63840,00 дол. США здійснено на підставі контрактів №АІІ-UF від 27.10.2014 року, АІІ-UF2 від 10.11.2014 року.
Отже дослідивши платіжне доручення, вбачається, що оплата за товар здійснена у відповідності до п.3.1 контракту №АІІ-UF2 від 10.11.2014 року, на умовах відстрочки платежу.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що рішення ОСОБА_2 митниці Міндоходів про коригування митної вартості товару від 03.12.2014 року №500060001/2014/610236/1 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки до суду не надано відповідачем належних доказів, щодо наявності розбіжностей в документах що подавалися позивачем для митного оформлення товару разом з вантажно-митною декларацією №500060001/2014/040062, а також судом встановлено, що позивачем відповідно до п.3 ч.2 ст.53 МК України надані документи які підтверджують митну вартість поставленого товару.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Приписами ч.1 ст.51 МК України, визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під і час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.1 - 3 ст.54 МК України).
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1,2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Згідно з ч.1-4 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
Проаналізувавши зазначені приписи Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що у разі виявлення митним органом в ході здійснення контролю не правильності визначення митної вартості товарів чи неповних відомостей про митну вартість товару останнім приймається рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару, що ввозиться на митну територію України.
Під час розгляду справи відповідачем не надано належних доказів того, що при здійснені митного оформлення товару згідно митної декларації №500060001/2014/040062 допущені неповні або недостовірні відомості про митну вартість товару.
Представник позивача в судовому засіданні звертав увагу суду на те, що декларуючи митну вартість товару за основним методом (за ціною, що визначена у контракті), позивач керувався умовами контракту №АІІ-UF2 від 10.11.2014 року. Та для підтвердження митної вартості товару, митному органу надано всі документи, передбачені статтею 53 МК України, що дають можливість визначити митну вартість за основним методом.
Приписами ст.60 МК України, передбачено, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
В рішенні про коригування митної вартості товарів від 03.12.2014 року №500060001/2014/610236/1 наявне посилання, що проведено аналіз баз даних ПІК “інспектор-2006” та ЄАІС Міндоходів та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів є більшим: по товару 1-МД №209140000/2014/042443 від 01.12.2014 - 2,41 дол. США за кг нетто.
Однак відповідачем а ні в рішенні а ні в судовому засіданні не надано доказів, щодо врахування: якості товару, торгової марки та репутації товару на ринку, а також, що товар ввезено на тих же комерційних рівнях що й оцінюваний товар.
В рішенні про коригування митної вартості товарів від 03.12.2014 року №500060001/2014/610236/1 зазначено, що “…обраний метод визначення митної вартості товарів - резервний.”
Визначення митної вартості за резервним методом здійснюється спеціально створеною комісією, яка надає експертну оцінку об'єкту, що перетинає кордон. При використанні даного методу припускається більша порівняно з іншими методами гнучкість, тобто використання цінових довідників, що містять повний опис товарів на асортиментному рівні; каталогів і подібних видань, даних про біржові котирування цін; використання статистичних даних про звичайні рівні комісійних, знижок, прибутку, тарифів на транспорт тощо…
Проте до суду відповідачем не надано доказів обґрунтованості застосування резервного методу визначення митної вартості.
При формуванні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00689 від 21.11.2014 року митним органом не дотримані вище зазначені вимоги Митного кодексу України, що призвело до безпідставного формування картки відмови у митному оформленні товару. А отже картка відмови від 03.12.2014 року №500060001/2014/00708 є протиправною.
Відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України не підлягають повторному доведенню під час розгляду справи обставини, що були встановлені судовими рішеннями, що були винесені в порядку цивільного, господарського, адміністративного чи кримінального судочинства, які набрали законної сили.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року по справі №815/1074/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 ІНТ” до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи Державної казначейської служби України Головного управління в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення м/п “Одеса-порт” ОСОБА_2 митниці Міндоходів від 21.11.2014 року №500060001/2014/61028/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.11.2014 року №50006001/2014/00689 та стягнення надмірно сплачених митних платежів на суму 55343,73 грн. позовні вимоги були задоволені частково та визнані протиправними рішення митного органу з тих саме підстав, що й наведені вище у цьому судовому рішення по постачанню того саме товару, від того ж постачальника компанії “UMIT FILIZ - ONUR KURUYEMISLERI GIDA SANAYI VE TICARET LTD. STI” у той саме період часу, на тих саме умовах поставки та з наданням в обгрутування вартісних показників ВМД того саме переліку документів, лише за іншим контрактом від 27.10.2014 року №АІІ-UF.
Вказана постанова суду першої інстанції, відповідно до приписів ст.254 КАС України, набрало законної сили з 10.06.2015 року, коли воно було залишено в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду по цій же справі.
З урахуванням вищенаведеного, під час розгляду цієї справи не потребують доведенню ті обставини, що посадові особи ОСОБА_2 митниці під час прийняття оскаржених рішень діяли протиправно, а прийняті ними рішення з аналогічних підстав є незаконними та підлягають скасуванню, в зв'язку із чим, заявлені позовні вимоги по цій справі підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення м/п “Одеса-порт” ОСОБА_2 митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 03.12.2014 року №500060001/2014/610236/1.
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.12.2014 року №500060001/2014/00708.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.
Суддя Єфіменко К.С.