83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
16.09.09 р. Справа № 11/144пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота
судді Приходько І.В.
судді Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Руденко Ю.В.
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Гуревич М.А., Лютова М.В. - за довіреностями
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування» м. Маріуполь Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплект” м. Маріуполь Донецької області
про визнання договору № ПСН-03180 від 16.05.2008р. недійсним
Суть спору:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський завод важкого машинобудування» м. Маріуполь Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплект” м. Маріуполь Донецької області про визнання договору № ПСН-03180 від 16.05.2008р. недійсним.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 203, ст. 215, 628, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 207, 265 Господарського кодексу України.
Відповідач надав відзив, в якому проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві.
Позивач надав заяву № 523/1393 від 28.05.2009р. щодо забезпечення позову, в якій просить заборонити відповідачу здійснювати дії, направлені на уступку своїх прав за договором № ПСН-03180 від 16.05.2008р.
Суд розглянув заяву щодо забезпечення позову та ухвалою від 11.06.2009р. відмовив у задоволенні як безпідставне.
Ухвалою від 25.06.2009р. провадження по справі було зупинено до розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” м. Маріуполь Донецької області на ухвалу від 11.06.2009р.
Ухвалою від 11.08.2009р. провадження по справі було поновлено, у зв'язку з тим, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2009р. прийнято відмову ВАТ „Маріупольський завод важкого машинобудування” м.Маріуполь Донецької області від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 11.06.2009р. та провадження у справі за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” м.Маріуполь Донецької області на ухвалу від 11.06.2009р. - припинено.
Через канцелярію суду, позивач надав телеграму від 21.08.2009р., в якій просить відкласти розгляд справи у зв'язку з відрядженням представника. Суд розглянув клопотання та задовольнив.
Розпорядженням від 25.08.2009р. заступника голови господарського суду призначено колегіальний склад суду: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., суддя - Приходько І.В., суддя - Склярук О.І.
Позивач надав доповнення до відзиву, яке долучено до матеріалів справи.
Через канцелярію суду, позивач надав телеграму від 15.09.2009р., в якій просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю явки представника з причини встановленого режиму роботи підприємства неповного робочого тижня та неможливістю відрядити іншого представника. Суд розглянув клопотання та відмовив у задоволенні у зв'язку з необгрунтовністю.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Справа слуханням була відкладена, згідно ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 16.04.2008р. між сторонами укладений договір № ПСН-03180 (далі по тексту - Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується виготовити, а покупець оплатити та прийняти Продукцію в асортименті, кількості, в строки та за цінами згідно специфікації №1 (Додаток №1), яка є невід ємною частиною договору.
Зміна номенклатури, кількості товару та ціни оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін Специфікації ( п. 1.2 договору).
Згідно п. 5.1 Договору, ціна товару визначена на умовах FCA-склад Постачальника, м. Маріуполь відповідно Інкотермс-2000 та вказана у специфікації №1 (Додаток №1) даного договору. При зміні економічних умов в період виконання договору, в.т. ч. змін в законодавств, які безпосередньо впливають на виробничі затрати, збільшення вартості ціноутворюючих факторів, ціна підлягає перегляду. Про зміну ціни, яка передує постачальник зобов'язаний попередити письмово покупця за 14 банківських днів до зміни цін, які передують. Зазначена зміна цін можлива лише за обопільною згодою сторін та оформлюється додатковою угодою, підписаною представниками обох сторін.
На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договорів, крім тих, що надано до позову.
Позивач посилається на неузгодженість сторонами ціни, порядку оплати та умов поставки, які є істотними умовами договору.
Із матеріалів справи вбачається, що у специфікації №1, яка є додатком №1 до Договору № ПСН-03180 від 16.04.2008р. сторони встановили вартість стінових блоків, збірних залізобетонних конструкцій для будівництва житлового будинку №2 по вул. Краснофлотськой в розмірі 5 686 447,45грн., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками.
Крім того, 01.08.2008р. сторонами підписано специфікацію №2 щодо вартості стінових блоків, збірних залізобетонних конструкцій для будівництва житлового будинку №2 по вул. Краснофлотськой на суму 5 478 551,42грн.
В специфікації №2 сторонами визначено, що специфікація №2 набирає чинність з 01.08.2008р., скасовує специфікацію №1 та є невід'ємною частиною договору ПСН-03180 від 16.04.2008р.
Дана специфікація №2 підписана обома сторонами та скріплена печатками.
За умовами п. 1.2 Договору, зміна номенклатури, кількості товару та ціни оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін Специфікації.
Відповідно до вимог п. 5.1 Договору, про зміну ціни, яка передує постачальник зобов'язаний попередити письмово покупця за 14 банківських днів до зміни цін, які передують. Зазначена зміна цін можлива лише за обопільною згодою сторін та оформлюється додатковою угодою, підписаною представниками обох сторін.
Враховуючи, що специфікація №2 підписана обома сторонами без розбіжностей та в ній зазначено, що вона скасовує специфікацію №1 та беручи до уваги умови п. 1.2 Договору, суд дійшов висновку, що специфікація №2 за своєю правовою природою є додатковою угодою до спірного Договору.
Порядок оплати за наданий товар, передбачений п. 6.1 Договору.
Щодо умов поставки, то сторони встановили поставку на умовах FCA-склад Постачальника згідно п. 4.1 Договору.
Відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів „Інкотермс-2000” умова "Франко-перевізник" означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці або пункті.
З матеріалів справи не вбачається, що відвантаження здійснювалося на складі покупця, тому суд дійшов висновку, що розташування продукції на складі продавця (відповідача) є належною поставкою продукції відповідно до умов п. 4.1 Договору.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 ЦК України).
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені основні вимоги для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору: найменування, кількість, асортимент продукції, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Сторони у Договорі № ПСН-03180 узгодили предмет, вартість товару та порядок його оплати, кількість, асортимент, строк дії договору, умови поставки.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сторонами виконувалися свої обов'язки за Договором, а саме: відповідачем - поставка товару ( арк. спр. 78), а позивачем - їх часткова оплата ( арк. спр. 75- 77).
Таким чином, при укладенні договору № ПСН-03180 від 16.04.2008р. сторони дійшли згоди за всіма істотними умовами договору відповідно до вимог ст. 638 ЦК України.
Справа слухалася з 06.05.2009р. по 16.09.2009р., відповідно до вимог ст. 69 ГПК України, у позивача було достатньо часу для надання доказів по справі.
Звертаючись з позовом до суду, позивач відповідно до розділів І,У,УІІІ Господарського процесуального кодексу України самостійно визначає предмет та підстави позову, які повинен довести, а суд -вирішує спір по суті відповідно до фактичних обставин та норм чинного законодавства за своїм внутрішнім переконанням. Відповідно до статей 54,57 Господарського процесуального кодексу України позивач в позовній заяві повинен викласти докази, які підтверджують його вимоги, а також додати до заяви необхідні документи.
За загальними правилами господарського процесу, відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується, в першу чергу, позивача, який повинен доказати факти та обставини, на підставі яких він будує позовні вимоги.
Позивач не надав доказів у розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України, до матеріалів справи, в чому саме полягає недосягнення згоди за всіма істотними умовами договору, неспрямованість правочину на реальне настання правових наслідків та невідповідність вимогам закону.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 638 Цивільного кодексу України та на підставі ст.ст.42, 43, 46, 22, 33, 36, 43, 49, 66, 67, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Чернота Л.Ф.
Суддя І.В. Приходько
Суддя О.І. Склярук
Надруковано 3 примірники:
Позивачу 1
Відповідачу 1
У справу 1 11/144пд