01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"18" червня 2009 р. Справа № 6/098-09
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Маляренка А.В.
при секретарі Поліщук О.Д.
розглянувши справу № 6/098-09
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт”, м. Біла Церква
до 1. Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Біла Церква
2. Головного квартирно-експлуатаційне Управління ЗС України, м. Київ
про зобов'язання вчинення дій.
Представники сторін:
від позивача: Ярмоленко В.О. (директор - наказ №113 від 25.04.2003р.);
Дудник А.В. (представник -довір. б/н від 03.04.2009р.)
від відповідача 1: Зінченко В.А. (представник -довір. №728 від 28.05.2008р.)
від відповідача 2: не з'явився
обставини справи:
Державне підприємство Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт” звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.05.2009 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2009р. до участі у справі, за клопотанням відповідача, залучено в якості відповідача -2 -Головне квартирно-експлуатаційне Управління ЗС України.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що відповідачем не виконанні зобов'язання по передачі квартири загальною площею 38,94м2.
Представник відповідача 1 відзив до суду не подав, позов не оспорив.
У судове засідання 18.06.2009 року представник відповідача 2 не з'явився, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 28.05.2009р. не виконав, про поважність причин неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Оскільки, відповідачу 2 була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи рекомендованим відправленням, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
17 травня 2006р. по акту Державне підприємство Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт” (надалі - позивач) в особі начальника управління Ярмоленка Володимира Олександровича передало Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України (надалі -відповідача 2) в особі начальника управління генерал-майора Мовчана Сергія Степановича квартиру №109 в будинку 52 по вулиці Декабристів, загальною площею 93,74м2 в місті Васильків Київської області для Військової частини А 0820Васильківського гарнізону, в особі ТВО командира військової частини А 0820 генерал-майора Титаренко Олександра Івановича.
Згідно п. 2 зазначеного акту відповідач 2 зобов'язався повернути позивачу рівноцінну квартиру або дві квартири на загальну площу 93,74м2 в будинках, які будуть здаватись в експлуатації у 2006 році в місті Біла Церква Київської області.
Розпорядженням №303/5/957 від 23.05.2006р. відповідач 2 зобов'язав відповідача 1 повернути позивачу квартиру рівнозначної загальної площі при першому надходженні житла до гарнізону.
По акту від 14.07.2006р. відповідач 1 передав, а позивач отримав квартиру згідно розпорядження №303/5/957 від 23.05.2006р. в рахунок квартири переданої в м. Васильків по вул. Декабристів, 52, квартира 109, загальною площею 93,74м2, а саме однокімнатну квартиру за №50, за адресою: м. Біла Церква, провулок 3, десятий поверх, загальною площею 54,8м2. Борг по неповернутій загальній площі становить 38,94м2.
Державне підприємство Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт” 23.04.2008 року направляло лист Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква з проханням повернути ДП Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт” квартиру аналогічної площі чи компенсувати її вартість в грошовому еквіваленті у сумі 198 671,88 грн.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач неодноразово звертався до відповідача 1 про повернення квартир або сплати їх вартості, про що свідчать листи №123 від 23.04.2008р., №94 від 08.04.2009р.
Згідно листів-відповідей №526 від 14.06.2009р., №598 від 19.05.2008р. відповідач 1 визнає борг, який складає 38,94м2 загальної площі, разом з цим повідомляє, що в період з четвертого кварталу 2006р. по теперішній час, житла до КЕВ м. Біла Церква не надходило.
Згідно показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01 січня 2009р., затвердженні наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30 вересня 2008р. №427) вартість 38,94м2 загальної площі в м. Біла Церква Київської області складає 5 102,00*38,94= 198 671,88грн.
Під час судового засідання позивач змінив позовні вимоги, а саме просив суд стягнути з відповідача 2 вартість 38,94 кв. м загальної площі житла, яка складає 198 671,88 грн. Присутній в судовому засіданні відповідач 1 не заперечував, але наголосив на тому, що самостійно він не в змозі вирішити питання, щодо сплати вартості квартири площею 38,94 кв. м у розмірі 198 671,88 грн.
Відповідач 1 являється структурним підрозділом відповідача 2 безпосередньо підпорядкований Київському КЕУ Головного КЕУ ЗС України, у своїй діяльності керується Законами України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністра оборони України та розпорядженнями начальника Головного квартирно-експлуатаційного Управління ЗС України.
Основні фонди, матеріальні цінності відповідача 1 є державною власністю, перебувають у сфері управління МОУ і закріпленні за КЕВ м. Біла Церква на праві оперативного управління.
Відповідно до покладених повноважень відповідач 1 не здійснює будівництво житла, не має власних коштів на його закупівлю.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, доказів виконання зобов'язань перед позивачем суду не надав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача 2 на користь позивача підлягає вартість 38,94 кв. м загальної площі житла, яка складає 198 671,88 грн.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача 2 повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного квартирно-експлуатаційного Управління ЗС України (03049, м. Київ, вул. Курська, 13А, код 22991333) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт” (09104, вул. Гайок, 4, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ 07554701, р/р 26009301180030 в БЦ відділенні ПІБ, МФО 321057) заборгованість - 198 671,88 грн., а також витрати по сплаті державного мита 1 987,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Маляренко А.В.