36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
30.06.2009 р. Справа № 13/43
за позовом Ремонтно-будівельного управління Філії Придніпровські Магістральні Нафтопроводи" Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта", вул. Ярмаркова, 1, м. Кременчук, 39600
до Закритого акціонерного товариства "Граніти України", вул. Київська, 85-а, м. Кременчук, 39631
про стягнення 587330,51 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники:
Від позивача Шевчук Д.Б., дор. № 222 від 15.12.09р.
Від відповідача Бакк Н.І., дор. від 25.05.09р.
СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 487111,51 грн. основного боргу та 100219 грн. пені.
05.06.2009р. позивач подав зміни до позовної заяви в яких просить суд стягнути з відповідача відповідно до вимог ст.231 ГК України пеню в розмірі 0,1 % суми заборгованості за кожний день прострочки виконання зобов"язання в сумі 25816,91 грн. за період з 06.02.2009р. по 30.03.2009р.; 7 % штрафу за прострочення понад тридцяти днів у сумі 34097,81 грн.
Крім того, просить суд стягнути на його користь 14228,53 грн. інфляційних витрат та 3 % річних в сумі 2121,94 грн. за період з 06.02.2009р. по 30.03.2009р.
Таким чином, позивач просить стягнути 76265,19 грн. за порушення строків виконання грошового зобов"язання за користування майном.
Суд приймає вищевказані зміни до позовної заяви до розгляду.
Відповідач проти позову заперечує в частині стягнення штрафних санкцій:
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
27 березня 2006 року між ЗАТ "Граніти України", в особі голови правління Назаренко С.В., що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони та ВАТ "Укртранснафта" в особі начальника Ремонтно-будівельного управління філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ "Укртранснафта" Круглого М.Я., що діяв від імені ВАТ "Укртранснафта" на підставі Довіреності №3753 від 26.12.2005р., з іншого боку укладено Договір найму № 3075-6/172-00.
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору відповідач приймає в строкове платне користування обладнання, склад та вартість якого наведені в Додатку № 1 до цього Договору.
Згідно п. З.1. Договору плата за найм визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої KM України. Розрахунок і розмір плати за найм вказаний в Додатку № 2 до Договору.
Як зазначає позивач, термін вказаного договору закінчився 27.03.2007 року та обладнання було повернуто згідно акту прийому-передачі від 28.03.2007 р.
Як вказує позивач, після закінчення терміну дії вказаного договору відповідач звернувся листом № 3075/6/172-00 від 27.03.2007 року до позивача з проханням про продовження терміну дії договору найму обладнання та зобов'язалось здійснювати оплату за користування майном в розмірі, передбаченому Договором.
Позивач не заперечував щодо подальшої здачі в найм обладнання відповідачу на умовах передбачених в Договорі найму від 27.03.2006 року.
Тому, починаючи з квітня 2007 року майно в найм відповідачу надавалось наступним чином: відповідач надсилав лист про продовження дії Договору найму від 27.03.2006 року на один місяць, а позивач виставляв йому рахунок за користування наданим майном.
Зокрема, відповідно до листів № 26/05-01 від 26.05.2008 p., № 25/07-01 від 25.07.2008 p., № 25/08-01 від 25.08.2008 p., № 25/09-01 від 25.09.2008 р. відповідач просив надати йому майно згідно додатку до листа з червня по жовтень 2008 року. А також повідомляв про те, що він готовий здійснювати оплату за користування вказаним майном.
Згідно листів № 880 від 26.05.2008 p., № 1238 від 25.07.2008 p., № 1417 від 26.08.2008 p., № 1601 від 16.09.2008 р. позивач погодився на продовження терміну дії Договору найму від 27.03.2006 р. з червня по жовтень 2008 р.
У вказаних листах позивач повідомив відповідача про розмір орендної плати за використання обладнання, надав рахунки за користування орендним майном, крім того між позивачем та відповідачем кожного місяця починаючи з червня по жовтень підписувались акти про вартість послуг за користування майном.
Сторонами було узгоджено наступний розмір орендної плати за користування майном, а саме:
- за червень 2008 року - 120558,63 грн.;
- за серпень 2008 року - 119300, 07 грн.;
- за вересень 2008 року - 121738, 01 грн.;
- за жовтень 2008 року - 125514, 80 грн.
Отже, за вказаний період відповідач зобов'язався сплатити позивачу кошти за користування майном 487 111,51 (чотириста вісімдесят сім тисяч сто одинадцять) грн. 51 коп.
Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата за поточний місяць здійснюється відповідачем на підставі виставленого рахунку шляхом попередньої оплати на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 28 числа поточного місяця.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. І ст. 530 ЦК України, якщо у зобов"язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з платіжними дорученнями № 1 від 08.04.2009р. на суму 123927,43 грн. та № 2 від 08.04.2009р. на уму 363184,08 грн. сума боргу в розмірі 487111,51 грн. ЗАТ "Граніти України" повністю сплачена.
В зв"язку з викладеним суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу за відсутності предмету спору.
Суд відмовляє в позові в частині стягнення пені в сумі 25816,91 грн. та 34097,81 грн. штрафу, передбаченого ст.231 ГК України.
Пунктом 2 частини 2 статті 231 ГК України закріплено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Зі змісту наведеної норми випливає, що зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом;
- якщо скоєно господарське правопорушення у відносинах, в яких хоча б одна сторона є суб"єктом господарювання що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту;
- якщо було допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання пов"язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені.
Тому для застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 231 ГК України господарський суд повинен встановити наявність усіх обставин з якими законодавець пов"язує можливість стягнення зазначеного виду штрафних санкцій.
Оскільки, предметом даного спору є правовідносини з приводу прострочення виконання грошового зобов"язання, тому дія правової норми, закріплена частиною 2 ст.231 ГК України на них поширюватися не може, тому відповідно відсутні підстави для стягнення пені та штрафу.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає вимоги позивача про стягнення 14223,53 грн. інфляційних втрат за лютий, березень 2009 р. та 2121,94 грн. - 3 % річних з 06.02.2009р. по 30.03.2009р. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.
Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд,
1. Задовольнити позов частково
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 487111,51 грн.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Граніти України", вул. Київська, 85-а, м. Кременчук, 39631 (ЗКПО 31700726, ІПН 317007216037, р/р 26009050000747 в Кременчуцькій філії "Індустріалбанк", МФО 331304) на користь Ремонтно-будівельного управління Філії Придніпровські Магістральні Нафтопроводи" Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта", вул. Ярмаркова, 1, м. Кременчук, 39600 (ЗКПО 26113279, ІПН 001389316032, р/р 26002050000841 в Кременчуцькій філії "Індустріалбанк", МФО 331304) - 14228,53 грн. - інфляційних втрат, 2121,94 грн. - 3 % річних; 1259,17 грн. держмита та 25,30_грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Відмовити в позові в частині стягнення 25816,91 грн. пені та 34097,81 грн. штрафу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Босий В.П.