91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
17.09.09 Справа № 6/135.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Філін”, м. Луганськ
до Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” “Луганське регіональне управління”, м. Луганськ
про стягнення 111 632 грн. 88 коп.
Суддя
Косенко Т.В.
Секретар судового засідання
Хухрянська І.В.
За участю:
від позивача
представник не прибув;
від відповідача
представник не прибув.
Відповідач по справі 07.09.09 звернувся до господарського суду із заявою від 01.09.09. № 2/3-4608 про розстрочку виконання рішення, в якій просить суд розстрочити на 36 місяців виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.05.09 у справі № 6/135, на підставі якого державним виконавцем Ленінського Відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання зазначеного рішення.
Розпорядженням голови господарського суду Луганської області від 07.09.09. розгляд заяви відповідача про розстрочку виконання рішення передано судді Косенко Т.В.
Заявою від 14.09.09 № 2/3-486 відповідач просить суд перенести судове засідання призначене на 17.09.09 на 14 год. 40 хв., у зв'язку з відпусткою начальника юридичної служби філії Волчанської І.В., яка є представником відповідача по справі.
Клопотання не підлягає задоволенню, у зв'язку із спливом десятиденного строку розгляду заяви про розстрочення виконання рішення встановленого ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж відповідно до вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Виходячи з викладеного, представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, в даному випадку, керівник підприємства відповідача не позбавлений права видати довіреність за своїм підписом або іншої уповноваженої ним особи на ведення справи в господарському суді, іншій особі.
З'ясувавши фактичні обставини, докази на їх підтвердження, суд
ВСТАНОВИВ, що рішенням господарського суду Луганської області від 05.05.09 по справі № 6/135 позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуті збитки (втрачену вигоду) в сумі 3 682 грн. 00 коп., пеню в сумі 2 608 грн. 21 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 62 грн.90 коп., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 6 грн. 65 коп., витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 84 грн. 52 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідачем 07.09.09 до господарського суду подано заяву від 01.09.09. № 2/3-4608 про розстрочку виконання рішення, в якій просить суд розстрочити на 36 місяців виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.05.09 у справі № 6/135, на підставі якого державним виконавцем Ленінського Відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання зазначеного рішення.
Заява обґрунтована складним фінансовим становищем відповідача, що підтверджується розміром невиконаних зобов'язань (довідка №1-10-16729 від 25.08.09, Витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за № 13329 від 22.07.09) та призначенням згідно Постанов Правління НБУ № 59 від 10.02.09 та №452 від 05.08.09 тимчасової адміністрації та введенням мораторію. Відповідач додатково зазначає, що встановлення трьохрічного терміну розстрочки, дасть змогу відновити фінансовий стан та відповідно виконати зобов'язання перед всіма клієнтами відповідача.
Позивач пояснень по заяві відповідача щодо розстрочення виконання рішення не надав, участі представника у судовому засіданні не забезпечив.
Суд розглянувши заяву відповідача прийшов до висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступні обставини.
Згідно ч. 1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як зазначається у абзаці першому п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 26.12.2003 року №14", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Майновий стан боржника, відсутність у нього на цей час коштів не може розглядатись тією винятковою обставиною, що надає право на розстрочку виконання грошового зобов'язання. Крім того, негативні кризові явища у фінансово-економічній сфері України та регіону впливають не лише окремо на підприємство відповідача, а і на інші, зокрема і на підприємство позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) /далі Конвенція/.
Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт. 1 ст. 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Стаття 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, та, водночас, передбачає виконання судових рішень, оскільки якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" ("Горнсбі проти Греції", рішення від 19 березня 1997 р. § 40).
Стаття 13 Конвенції визначає, що кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та інши ми законами України.
Крім того, як встановлено судом Постановами Правління НБУ № 59 від 10.02.09 та №452 від 05.08.09 у ВАТ КБ "Надра" введено мораторій, відповідно до якого, згідно до положень ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" забороняється зокрема здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.
Тому, на період дії мораторію, відсутня потреба в наданні розстрочення виконання рішення.
З врахуванням вище зазначеного суд відмовляє в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст. 38, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду від 05.05.09 по справі № 6/135.
Суддя Т.В. Косенко