15.04.2009 Справа № 5/13
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород
до державного підприємства "Свалявське лісове господарство", м. Свалява
про стягнення заборгованості у розмірі 13 790, 50 грн.
Суддя О.Йосипчук
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2 - представник за дов. № 1078 від 06.04.09р.
відповідача: представник не з'явився
Розглянувши матеріали справи за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород до державного підприємства "Свалявське лісове господарство", м. Свалява про стягнення заборгованості у розмірі 13 790, 50 грн.,
Встановив:
Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 13 241 грн. заборгованості, яка виникла в результаті неоплати за відпущений товар.
Згідно з видатковими накладними позивач відпустив товар на суму 54 653 грн. Проте відповідач здійснив розрахунок не у повному обсязі, сплативши за отриманий товар лише 41 412 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 148 грн. пені, суму 383 грн. інфляційних нарахувань та суму 18, 50 грн. -3 відсотка річних.
Таким чином, загальна сума позовних вимог становить 13 790, 50 грн.
У судовому засіданні представник позивача подав суду клопотання про припинення провадження у справі в частині 9 000 грн. у зв'язку з погашенням відповідачем цієї частини заборгованості, а також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у розмірі 408,63 грн. та витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 200 грн.
Представник позивача в судовому засіданні не з'явився та не повідомив про причини свого нез'явлення в суді. Натомість відповідач частково заперечив проти позову, не погоджуючись з вимогами позивача в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 549, 50 грн.
Повний текст рішення виготовлено та складено 22.04.2009 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,
Суд констатує наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору регламентуються Главою 19 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту аюо інших вимог, що звичайно ставляться.
Всупереч наведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов'язання по оплаті за отриманий товар, внаслідок чого виник борг, який на момент подання позову становить 13 241 грн.
Однак, позивач заявив клопотання про відмову від позову в частині 9 000 грн. через погашення відповідачем цієї суми боргу за отриманий товар. Факт оплати боргу підтверджується відповідними доказами. Враховуючи дані обставини, суд задовольняє клопотання та приймає відмову позивача від стягнення заборгованості в цій частині. Тому провадження по справі в частині стягнення 9 000 грн. боргу за отриманий товар підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
В іншій частині клопотання, стосовно стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 200 грн., слід відмовити через недоведеність позивачем факту понесення цих витрат.
Таким чином, залишок суми боргу відповідача за отриманий товар складає 4241 грн.
Заперечення відповідача не беруться судом до уваги через те, що вони не підтверджені документально. (ст. 33 ГПК України)
Тому, слід визнати правомірними, і такими, що відповідають приписам ст. 625 ЦК України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" і ст.ст. 231, 232 ГК України, вимоги позивача щодо стягнення пені (148 грн.), інфляційних нарахувань (383 грн.) та 3% річних (18, 50 грн.).
За таких обставин, оскільки розмір заборгованості відповідача за отриманий товар підтверджено документально і не заперечується, сума 4 790, 50 грн. підлягає стягненню примусово.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85, 87 ГПК України,
Суд вирішив:
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з державного підприємства "Свалявське лісове господарство" (89300, м. Свалява, вул. Шевченка, 59) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден. под. № НОМЕР_1) суму 4 790, 50 грн. заборгованості, яка складається з суми 4 241 грн. основного боргу, суми 383 грн. інфляційних нарахувань, суми 18, 50 грн. 3% річних, суми 148 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також суму 102 грн. витрат на держмито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі в частині стягнення 9 000 грн. боргу за отриманий товар припинити через відмову позивача.
Суддя О.С.Йосипчук