Вирок від 16.07.2015 по справі 492/2026/14-к

Номер провадження: 11-кп/785/574/15

Номер справи місцевого суду: 492/2026/14-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6 обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляції старшого прокурора прокуратури Арцизького району Одеської області та заступника прокурора Одеської області на вирок Арцизького районного суду Одеської області від 16.02.2015 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Арциз Одеської області, росіянин, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 29.04.1991 року Арцизьким районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 140, ст. 98 КК України (1960 КК України) до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 27.11.2009 року Арцизьким районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнений на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 01.09.2011 року за п. «а» ст. 3 ЗУ «Про амністію» від 08.07.2011 року;

- 24.01.2012 року Арцизьким районним судом Одеської області України до трьох років позбавлення волі, звільнений на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 21.08.2014 року умовно-достроково на один місяць 23 дні, -

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.

Строк відбування покарання обчислюється з 16 лютого 2015 року.

В силу ст. 76 КК України покладені на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирався.

встановила:

Як вбачається з вироку, 02 листопада 2014 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, більш точний час встановити не представилося можливим, ОСОБА_7 , повторно, із користі, з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, таємно проник до приміщення господарчої будівлі будинку АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав газовий балон, вартістю 300,00 грн., який належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , чим завдав потерпілій майнової шкоди на вказану суму, після чого з місця скоєння злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Далі, 03 листопада 2014 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, більш точний час встановити не представилось можливим, ОСОБА_7 , повторно, з користі, з метою таємного викрадення чужого майна, таємно проник до приміщення господарчої будівлі будинку АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав велосипед «Салют», вартістю 1 350,00 грн., який належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , чим завдав потерпілій майнової шкоди на вказану суму, після чого з місця скоєння злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_7 , а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинувачуваного. При цьому суд роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

В апеляції старший прокурор прокуратури Арцизького району просить скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, ухвалили новий вирок, яким призначити покарання йому строком на 4 роки, посилаючись на м'якість призначеного покарання, на те, що суд не врахував, що ОСОБА_7 неодноразово був засуджений за вчинення тяжких злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив.

В апеляції заступник прокурора Одеської області просить скасувати вирок, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що вирок суду є незаконним і необґрунтованим, у зв'язку з істотним порушенням вимог КПК України, та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі винного, а також на те, що потерпілий не був сповіщений належним чином про дату слухання справи, су не визначив його думку, щодо питань розгляду провадження, доцільності дослідження доказів, відшкодування завданого кримінальним правопорушенням збитку, тощо.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію старшого прокурора прокуратури Арцизького району, та частково підтримав апеляцію заступника прокурора Одеської області, та який просив вирок скасувати, винести новий вирок, засудженого, який заперечував проти задоволення апеляцій прокурорів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, приходить до висновку, про те, що апеляція старшого прокурора прокуратури Арцизького району Одеської області підлягає повному задоволенню, а апеляція заступника прокурора Одеської області - частковому задоволенню, вирок суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового вироку.

В ході розгляді кримінальної справи у судовому засіданні апеляційного суду, з метою перевірки обставин справи та доводів апеляції, був допитаний обвинувачений ОСОБА_7 , який повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та пояснив обставини справи.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_7 , його винність повністю доведена та підтверджується зібраними по справі доказами, дослідження яких у відповідності до ст. 349 ч. 3 КПК України за згодою учасників судового провадження, в суді першої інстанції, визнано недоцільним відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюють ся, та було обмежено допитом підсудного.

Дії ОСОБА_7 судом правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3, 185 ч. 3 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинена повторно.

У відповідності до ч. 3 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції за клопотанням учасників судового провадження зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушенням, та може дослідити докази, які не досліджувались судом першої інстанції, виключно, якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції, або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Проте, колегія суддів, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 був неодноразово судимий за скоєння злочинів з корисливих мотивів, вважає, що при призначенні виду та міри покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції, в порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, призначаючи покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки. Та на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, а також на нього покладені обов'язки, в силу ст. 76 КК України, за скоєння тяжкого злочину з корисливих мотивів, неправильно застосував кримінальний закон, та призначив покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі винного, внаслідок м'якості.

Невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або суворість.

При обранні міри покарання підсудному, колегія суддів враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини справи, суспільну небезпеку вчиненого, особу винного - те, що ОСОБА_7 задовільно характеризується, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, відсутність з боку потерпілої претензій матеріального та морального характеру.

Колегія також враховує пом'якшуючі обставини - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обтяжуючі обставини - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Колегія вважає, що в ході відбуття попередніх покарань у вигляді позбавлення волі, мета покарання, яка передбачає не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів - не була досягнута, обвинувачений ОСОБА_7 , який в минулому був неодноразово судимий, в тому числі і за вчинення корисливих злочинів, звільнений умовно-достроково, належних висновків не зробив та вчинив нові злочини, що негативно характеризує ОСОБА_7 та свідчить про небажання ставати на шлях виправлення і про антисуспільну направленість поведінки винного, а також про неможливість виправлення засудженого при призначенні покарання, із застосуванням ст. 75 КК України - звільненні від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 392, 395, 407, 409, 413, 414 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області, -

засудила:

Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Арцизького району Одеської області задовольнити повністю, апеляцію заступника прокурора Одеської області - частково задовольнити. Вирок суду першої інстанції, яким ОСОБА_7 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - скасувати, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 виним за ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_7 обрати у вигляді тримання під вартою в ОСІ № 21 м.Одеси.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 обчислюється з 14.07.2015 року.

Вирок апеляційного суду Одеської області може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4

Попередній документ
47422653
Наступний документ
47422655
Інформація про рішення:
№ рішення: 47422654
№ справи: 492/2026/14-к
Дата рішення: 16.07.2015
Дата публікації: 20.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка