14 квітня 2009 р.
№ К-8/99
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. -головуючого Полянського А.Г., Фролової Г.М.,
за участю представників:
позивача, відповідача та третьої особи
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
заявника
Наливайко С.Я. -дов. від 19.07.2007 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції
на рішення
господарського суду Івано-Франківської області від 14.10.2008 року
у справі
№ К-8/99 господарського суду Івано-Франківської області
за позовом
ОСОБА_1
до
Відкритого акціонерного товариства "Ремонтник"
третя особа
ОСОБА_2
про
визнання недійсним рішення загальних зборів Відкритого акціонерного товариства "Ремонтник", оформленого протоколом № 3 від 20.11.2006 року про продаж виробничо-складських приміщень за адресою: Івано-Франківська області, м. Тлумач, вул.Грушевського, 51 гр. ОСОБА_2 та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.08.2007 року виробничо-складських приміщень, які знаходяться в будинку № 51, розташованого по вул. Грушевського в м. Тлумач Івано-Франківської області, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Ремонтник" та ОСОБА_2
У вересні 2008 року ОСОБА_1звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Ремонтник", третя особа: ОСОБА_2про визнання недійсним рішення загальних зборів Відкритого акціонерного товариства "Ремонтник", оформленого протоколом № 3 від 20.11.2006 року про продаж виробничо-складських приміщень за адресою: Івано-Франківська область, м. Тлумач, вул.Грушевського, 51 за ціною 51тис.грн. гр. ОСОБА_2та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.08.2007 року виробничо-складських приміщень, які знаходяться в будинку № 51, розташованого по вул. Грушевського в м. Тлумач Івано-Франківської області, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Ремонтник" та ОСОБА_2.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач керуючись статтями 41, 43 Закону України "Про господарські товариства" зазначив, що акціонери Відкритого акціонерного товариства "Ремонтник" не повідомлялися про проведення загальних зборів 01.08.2007 року, повідомлення в друкованих засобах масової інформації також не розміщувалося. За таких обставин, позивачу не було забезпечено можливість взяти участь у загальних зборах, чим порушено його права акціонера. Крім того, позивачем зазначено, що під час проведення загальних зборів 01.08.2007 року не була проведена реєстрація акціонерів в зв'язку з чим не було можливості визначити присутність акціонерів, які володіють 60% голосів, необхідних для надання загальним зборам правомочності. Крім того, позивач зазначає, що протокол загальних зборів не міг бути підставою для укладення договору купівлі-продажу, оскільки директор не мав права на його укладення без рішення Наглядової ради, яке мало бути оформлене протоколом згідно пункту 12.9 Статуту. Зокрема, позивачем зазначено, що зміст договору купівлі-продажу суперечить частині 1 статті 203 Цивільного кодексу України, а тому згідно статті 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.10.2008 року (суддя: Шіляк М.А.) по справі № К-8/99 господарського суду Івано-Франківської області позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів Відкритого акціонерного товариства "Ремонтник" оформлене протоколом № 3 від 20.11.2006 року про продаж виробничо-складських приміщень за адресою: Івано-Франківська область, м. Тлумач, вул. Грушевського, 51 гр. ОСОБА_2
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01.08.2007 року виробничо-складських приміщень, які знаходяться в будинку № 51, розташованого по вул. Грушевського в м. Тлумач, Івано-Франківської області укладений між Відкритим акціонерним товариством "Ремонтник" та ОСОБА_2
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Ремонтник" на користь ОСОБА_1170 грн. державного мита та 118 грн. послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Мотивуючи судове рішення, господарський суд, з посиланням на статті 41, 43 Закону України "Про господарські товариства", зазначає про те, що позивачу не було забезпечено можливості взяти участь в загальних зборах чим порушено його права; відповідачем було порушено порядок реєстрації акціонерів, які володіють 60% голосів, необхідних для надання загальним зборам правомочності, відповідно наведені обставини, є достатніми для задоволення позову.
Не погоджуючись з рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.10.2008 року по справі №К-8/99 господарського суду Івано-Франківської області, в якій просить рішення у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 215 Цивільного кодексу України, статей 1, 84 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, заявник зазначає про те, що оскаржуване рішення суттєво порушує його права та законні інтереси.
Відзиви на касаційну скаргу не надано.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника заявника касаційної скарги, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи та дослідивши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Судове рішення цим вимогам не відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2008 року ОСОБА_1звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Ремонтник", третя особа: ОСОБА_2про визнання недійсним рішення загальних зборів Відкритого акціонерного товариства "Ремонтник", оформленого протоколом № 3 від 20.11.2006 року про продаж виробничо-складських приміщень за адресою: Івано-Франківська область, м. Тлумач, вул.Грушевського, 51 за ціною 51тис.грн. гр. ОСОБА_2та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.08.2007 року виробничо-складських приміщень, які знаходяться в будинку № 51, розташованого по вул. Грушевського в м. Тлумач Івано-Франківської області, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Ремонтник" та ОСОБА_2.
Господарський суд, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач станом на 20.11.2006 року і по даний час є акціонером Відкритого акціонерного товариства "Ремонтник". На загальних зборах Відкритого акціонерного товариства "Ремонтник" 20.11.2006 року було прийнято рішення про продаж виробничо-складських приміщень по вул. Грушевського, 51 в м. Тлумач Івано-Франківської області ОСОБА_2за ціною 51600грн. За результатами загальних зборів був оформлений протокол № 3 від 20.11.2006 року.
Вказане вище рішення загальних зборів стало підставою для відчуження 01.08.2007 року відповідачем третій особі виробничо-складських приміщень по вул. Грушевського, 51 в м. Тлумач Івано-Франківської області та укладення договору купівлі-продажу.
При цьому, суд першої інстанції врахувавши приписи статей 41, 43 Закону України "Про господарські товариства" відзначив, що позивачу не було забезпечено можливості взяти участь в загальних зборах чим порушено його права; відповідачем було порушено порядок реєстрації акціонерів, які володіють 60% голосів, необхідних для надання загальним зборам правомочності, а відтак, наведені обставини, є достатніми для задоволення позову.
Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, 01.08.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Ремонтник" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу виробничо-складських приміщень, які знаходиться в будинку № 51, розташованого по вул. Грушевського в м. Тлумач Івано-Франківської області, загальною площею 3155,2м2 та металевого складу загальною площею 301,8 м2.
Відповідно до генеральної кредитної угоди № 132 від 27.09.2007 року, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" Івано-Франківська обласна дирекція надано ОСОБА_2кредитні кошти на умовах визначених кредитним договором № 010/14-10-700 G 132 від 27.09.2007 року.
Заявником касаційної скарги, відзначено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань по даній кредитній угоді, 27.09.2007 року виробничо-складські приміщення, згідно договору іпотеки № 2903 передані в іпотеку Відкритому акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль".
За таких обставин, заявник касаційної скарги вважає, що позовні вимоги стосуються майна, яке перебуває в іпотеці Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", а відтак, рішення у справі № К-8/99, впливає на права та обов'язки Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" щодо майна, яке є предметом спору по даній справі і перебуває в іпотеці.
Статтею 4 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
Заявником до касаційної скарги додано витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 14639514, що підтверджує перебування виробничо-складських приміщень в іпотеці та витяг про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 14639331 від 27.09.2007 року, що підтверджує заборону відчуження цих приміщень.
Таким чином, рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції, яке не було залучено до участі у справі, що є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до статті 1119 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору у справі є, зокрема, вимога визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.08.2007 року виробничо-складських приміщень, які знаходяться в будинку № 51, розташованого по вул. Грушевського в м. Тлумач Івано-Франківської області, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Ремонтник" та ОСОБА_2
ОСОБА_2залучений до участі у справі в якості третьої особи.
При цьому, суду необхідно звернути увагу на те, що згідно статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарським судом порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції задовольнити.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.10.2008 року у справі № К-8/99 господарського суду Івано-Франківської області скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий О.Муравйов
Судді : А.Полянський
Г.Фролова