02.07.2015
Справа №522/9060/14-ц
Провадження №2/522/5546/15
02 липня 2015 року Приморський районний суд міста Одеси в складі
Головуючого судді Шликова С.П.,
за участю секретаря Бондаренко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до ОСОБА_1 про визнання договору банківського вкладу недійсним,-
Позивач Публічне акціонерне товариство «МістоБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання договору банківського вкладу недійсним, мотивуючи свої вимоги наступним:
Між ОСОБА_1 та Донецькою філією КБ ТОВ «Місто Банк» шляхом шахрайських дій засудженого ОСОБА_3 - колишнього директора Краматорського відділення Донецької філії КБ ТОВ «Місто Банк» був укладений договір банківського вкладу (депозиту) з фізичною особою № 06/01-05-К на суму 330 000 грн. До цього договору 10.10.05 р. нібито була укладена додаткова угода №17/к-68-USD, згідно якої п. 1.1. Договору депозиту викладено в новій редакції, а сума вкладу збільшена до 420 000 грн.
Депозитний договір № 06/01-05-К та додаткова угода до нього з КБ ТОВ «Місто Банк», правонаступником якого є АТ «Місто Банк», ніколи не укладалась та кошти за ними до банку не надходили.
Вказані обставини встановлені вироком суду, що набув законної сили, та свідчать про недійсність правочину, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Місто Банк».
Позивач вважає, що Депозитний договір та додаткова угода до нього укладено з порушенням приписів ст.ст. 203, 215, 218 ЦК України, а тому має бути визнаний недійсним, оскільки чинним законодавством Украхни передбачена письмова форма договору банківського вкладу, яка буде вважатись додержаною, якщо внесення суми коштів у банківський вклад (депозит) підтверджено: договором банківського вкладу (депозиту) та документом, який за змістом п. 1 ст. 1059 ЦК України свідчить про надходження грошових коштів на рахунок вкладника у банку і відповідає нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами).
На порушення вимог законодавства між ОСОБА_1 та Донецькою філією КБ ТОВ «Місто Банк» внесення грошових коштів на рахунок Донецької філії КБ ТОВ «Місто Банк» не відбувалось, ОСОБА_1 не видавалась ощадна книжка, що підтверджується вироком суду у кримінальній справі, який набув законної сили.
Договір з вказаним номером рахунку є завідомо підробним, на балансі АТ «Місто Банк» рахунок вказаний у договорі не відкривався, а відповідно і грошові кошти від Відповідача до каси Позивача не надходили. До того ж, згідно з книгою реєстрації договорів за вказаний період будь - якого Депозитного договору від 24.01.2005 року з Відповідачем не укладалось. Відповідач заяву на переказ готівки не підписував та у зв'язку із чим не отримував ощадної книжки - ті обставини також встановлені вироком суду, що набрав законної сили.
Просив суд визнати договір банківського вкладу та додаткову угоду до нього, укладені між ТОВ КБ «МістоБанк» та ОСОБА_1 недійсними.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.06.2014 року позовні вимоги ПАТ «МістоБанк» задоволені у повному обсязі. (а.с. 146-149 том №1)
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.11.2014 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.06.2014 року залишено без змін. (а.с. 221-223 том №1)
Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.02.2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.06.2014 року та ухвала Апеляційного суду Одеської області від 25.11.2014 року скасовані, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд. (а.с. 251-254 том №1)
01 липня 2015 року на адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача ПАТ «МістоБанк» про зміну підстав позову до початку розгляду справи по суті, в обґрунтування якої позивач зазначив, що 24.01.2005 року, у м. Краматорськ було укладено договір про банківський вклад (депозит) між Комерційним банком товариством з обмеженою відповідальністю «Місто Банк», в особі Директора Донецької філії КБ ТОВ «Місто Банк» ОСОБА_4, який діє на підставі Положення про Донецьку філію та Доручення № 4047 від 07.10.2003 року, та ОСОБА_1, відповідно до умов якого Вкладник передає грошові кошти у вклад (депозит) строком з 24 січня 2005 року до 24 січня 2006 року у сумі 330 000, 00 гривень.
Договір був підписаний з боку «Банку»Директором Донецької філії КБ ТОВ «Місто Банк» з відтиском печатки Краматорського відділення КБ ТОВ «Місто Банк» та з іншого боку ОСОБА_1
Під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009 року та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.06.2009 року були встановлені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення вказаної цивільної справи, а саме було встановлено наступне:
1) Керуючий Краматорського відділення Донецької філії КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3, будучи посадовою особою, яка уповноважена на підставі довіреності від КБ ТОВ «МістоБанк» укладати договори від імені банку та здійснювати банківські операції, з метою приховування іншого злочину, склав завідомо неправдиві офіційні документи, підробив підпис Керуючого Донецькою філією КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_5 у договорі банківського вкладу (депозиту) з фізичною особою від 24.01.2005 року № 06/01-05-к та видав ОСОБА_1 у районі будинку №3а по провулку Привольному у місті Слов'янську підроблений договір про прийняття КБ ТОВ «Місто Банк» від ОСОБА_1 депозиту у сумі 330 000, 00 грн. з призначенням платежу у вигляді внеску на депозитний рахунок, відповідно договору № 06/01-05-к від 24.01.2005 року.
2) Керуючий Краматорського відділення Донецької філії КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3, будучи посадовою особою, яка уповноважена на підставі довіреності від КБ ТОВ «МістоБанк» укладати договори від імені банку та здійснювати банківські операції, з метою приховування іншого злочину, склав завідомо неправдиві офіційні документи: додаткову угоду від 10.10.2005 року до договору банківського вкладу (депозиту) номер 17/к-68USD, у яку вніс завідомо неправдиві відомості про прийняття Банком від ОСОБА_1 додаткового внеску на загальну суму 90000,00 грн., завідомо неправдивий касовий документ - заяву на перерахування готівки та видав ОСОБА_1 у районі будинку №11 по вулиці Шевченка у місті Слов'янську підроблений договір про прийняття КБ ТОВ «Місто Банк» від ОСОБА_1 додаткового депозиту у сумі 90 000, 00 грн. з призначенням платежу у вигляді внеску на депозитний рахунок, відповідно до додаткової угоди до договору № 06/01-05-к від 24.01.2005 року.
3) Судами першої та другої інстанцій також встановлено, що ОСОБА_3 на виконання удаваного договору про банківський вклад (депозит) з ОСОБА_1 передав останньому грошові кошти у розмірі 380200,00 грн., проти чого не заперечував сам ОСОБА_3 у судовому засіданні, а також потерпілий ОСОБА_1, який так само пояснював суду, що він до приміщення Краматорського відділення ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» у січні 2005 року та у жовтні 2005 року не звертався, оскільки довіряв ОСОБА_3, гроші ним передавалися ОСОБА_3, які він вважав депозитом у м. Слов'янську Донецької області, а не у операційній залі Краматорського відділення ДФ ТОВ «Місто Банк», після того, як він побачив розбіжності у договорах, він домовився з ОСОБА_3 про те, що останній поверне йому суму депозиту з відповідними відсотками на загальну суму 540000,00 грн., з яких ОСОБА_3 повернув лише 380200,00 грн.
Положенням про Краматорське відділення Донецької філії Комерційного банку товариства з обмеженою відповідальністю «Місто Банк», погодженого Рішенням Комісії Управління Національного банку України в Донецькій області з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 18.11.2004 року № 439, затвердженого рішенням Правління КБ ТОВ «Місто Банк» (протокол №47 від 05 жовтня 2004 р.), а саме пунктом 3 передбачено, що Відділення має право виконувати банківські та інші операції, зазначені в дозволі, наданому Банком у межах отриманих Банком банківської ліцензії та письмового дозволу (в тому числі в межах дозволу, отриманого Філією).
Крім того, з заяви про зміну підстав позову вбачається, що вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009 року та Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.06.2009 року встановлено, що керуючий Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3 склав та видав ОСОБА_1 завідомо підроблений договір про банківський вклад (депозит) з фізичною особою від 24.01.2005 року № 06/01-05-к, а саме, знаходячись у своєму службовому кабінеті Краматорського відділення Банку, яке у відповідності до Положення про Краматорське відділення ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» мало право особисто укладати публічні договори про банківські вклади (депозити), а також маючи довіреність, якою він, як керуючий відділенням, уповноважений Банком на право укладення таких договорів, підробив підпис Керуючого Донецькою Філією КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_5 у вищевказаному договорі з метою приховування скоєного ним злочину раніше.
Також, позивач у своїй заяви про зміну підстав позову зазначив, що при зверненні до Краматорського міського суду Донецької області з позовом ОСОБА_6, який діяв в інтересах ОСОБА_1 до ПАТ «МістоБанк», який є правонаступником КБ ТОВ «Місто Банк», в особі Краматорського відділення Донецької філії Публічного акціонерного товариства «МістоБанк» про стягнення суми депозитного вкладу, процентів по депозитному вкладу, 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, та інфляційного нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання, ОСОБА_6 вказував, що «ОСОБА_1 через керуючого Банком ОСОБА_3 у м. Краматорську передав Банку, а Банк прийняв грошові кошти у розмірі 330 000 грн. Зі сплатою 18,4% річних. Про це ОСОБА_1 був виданий договір № 06/01-05-к від 24.01.2005 року і заява на переказ готівки. 10.10.2005 року до договору № 06/01-05-к від 24.01.2005 року була підписана додаткова угода № 17/к-68-USD на підставі чого сума депозитного вкладу була поповнена на 90 000 грн., з цього часу сума депозитного вкладу склала 420 000 грн. Ці гроші ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 також у своєму кабінеті у м. Краматорськ. Про це йому також була видана додаткова угода та заява на переказ готівки. До теперішнього часу грошові кошти ОСОБА_1 відповідач не повернув, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість відшкодування на підставі ст. 625 ЦК України.»
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 08.11.2013 року позовні вимоги були ОСОБА_6, який діяв в інтересах ОСОБА_1, про стягнення суми депозитного вкладу, процентів по депозитному вкладу, 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, та інфляційного нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання задоволені у повному обсязі та стягнуто з ПАТ «МістоБанк» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу у розмірі 420 000, 00 грн., відшкодування несплачених процентів по вкладу у розмірі 639 941,90 грн., а також відшкодування за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 532076,90 грн., а також судовий збір у розмірі 3441,00 грн.
Під час судового розгляду вказаної цивільної справи представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що як встановлено вироком суду позивач грошові кошти КБ ТОВ «МістоБанк» не передавав, а ці кошти були привласнені засудженим ОСОБА_3 Договір банківського вкладу між позивачем та ОСОБА_3 був укладений з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим депозитні правовідносини між позивачем та відповідачем відсутні. Позивач будь - які кошти до каси банку не вносив.
Вказані пояснення представника відповідача Краматорським міським судом Донецької області під час ухвалення рішення по суті не були прийняті до уваги, оскільки, вони не є обґрунтованими та спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, а також у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 діяв від імені банку та займав посаду керуючого Краматорським відділенням даної установи.
Також, представник позивача зазначає, що з огляду на вищевикладене можна зробити висновок про те, що під час нібито укладення між КБ ТОВ «МістоБанк» в особі керуючого Донецькою філією КБ ТОВ «МістоБанк» та ОСОБА_1 у місті Краматорську договору про банківський вклад (депозит) з фізичною особою № 06/01-05-к від 24.01.2005 року, не було дотримано обов'язкових вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме договір не було підписано особою, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину, а саме КБ ТОВ «МістоБанк» не було вільним та не відповідало його волі, оскільки Керуючий Донецькою Філією КБ ТОВ «МістоБанк» не підписував вказаний договір про банківський вклад, грошові кошти у розмірі 330 000,00 грн. не надходили до каси Банку, а також вказаний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Додаткова угода від 10.10.2005 року №17/к-68-USD банківського вкладу (депозиту) з фізичною особою, укладена між КБ ТОВ «МістоБанк» в особі Керуючого Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3 та ОСОБА_1, відповідно до умов якої пункт 1.1. Договору викладено у наступній редакції: «Вкладник передає Банку грошові кошти у вклад (депозит) строком з «»24 січня 2005 року до 24 січня 2006 року в сумі 420 000 (чотириста двадцять) гривень» також не відповідає загальним вимогам, дотримання яких обов'язкове при вчиненні правочину, а саме: волевиявлення учасника правочину, а саме КБ ТОВ «МістоБанк» не було вільним та не відповідало його волі, оскільки Керуючий Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3, підписуючи вказаний договір про банківський вклад, не діяв від імені Банку, оскільки вироком суду було встановлено, що ОСОБА_3, при укладенні цієї додаткової угоди, діяв умисно з корисливих особистих мотивів, тобто не в інтересах Банку, а тому, з цього випливає, що під час вчинення вказаного правочину було відсутнє волевиявлення ПАТ КБ «МістоБанк» та вказані дії не відповідали волі Банку, грошові кошти у розмірі 90 000,00 грн. (420 000,00 грн - 330 000,00 грн. = 90 000,00 грн.) не надходили до каси Банку, а також вказаний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, вказані обставини також були встановлені Вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2005 року та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.06.2009 року, якими Керуючого Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
ОСОБА_6, який діяв в інтересах ОСОБА_1 умисно ввів в оману суд при зверненні з позовом про стягнення суми депозитного вкладу, процентів по депозитному вкладу, 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, та інфляційного нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання, вказуючи, що ОСОБА_1 укладав договір банківського вкладу (депозиту) від 24.01.2005 року та додаткову угоду до нього від 10.10.2005 року на загальну суму банківського вкладу у розмірі 420 000,00 грн. у службовому кабінеті Керуючого Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3 у м. Краматорську, а не біля будинку №3а по провулку Привольному та біля будинку №11 по вулиці Шевченко у місті Слов'янську, що не відповідає дійсності та було встановлено під час розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_7
Як зазначено у заяві про зміну позовних вимог, зі змісту оспорюваного договору про банківський вклад (депозит) з фізичною особою від 24.01.2005 року № 06/01-05-к, вбачається, що вказаний договір укладений у м. Краматорськ Комерційний Банком товариство з обмеженою відповідальністю «МістоБанк» в особі Директора Донецької філії КБ ТОВ «Місто Банк» ОСОБА_4, юридичною адресою, при цьому, у розділі 8 цього Договору вказано юридичну адресу Банку, як «ДФ КБ ТОВ «Місто Банк» Україна, 83055, м. Донецьк, вул. Р. Люксембург, буд. 1», тому представник позивача вважає, що за наявності у оспорюваному договорі встановлення місцем вчинення правочину, а саме укладення договору про банківський вклад (депозит) з фізичною особою у місті Краматорськ з вказівкою на юридичну адресу Донецької філії Банку, що розташована взагалі у місті Донецьку, ОСОБА_1 взагалі не передавав грошових коштів на внесення депозиту через касу Банку у розмірі 330000,00 грн. саме у м. Краматорськ або за юридичною адресою Донецької філії Банку у м. Донецьк, а додаткові кошти у якості депозиту у розмірі 90 000, 00 грн. 10 жовтня 2010 року були передані вкладником ОСОБА_1 взагалі у автомобілі керуючого Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_8, що було встановлено вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009 року та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.06.2009 року, тобто при укладенні ОСОБА_1 двостороннього, реального, публічного договору було порушено загальні правила місця вчинення такого договору, оскільки договорами було встановлено місце укладення договору.
Крім того, позивач зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про банки та банківську діяльність» керівники банку зобов'язані не використовувати службове становище у власних інтересах, керівниками банку є керівники відокремлених структурних підрозділів (філій, відділень) банку.
Вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009 року, який набрав законної сили, встановлено, що керівник відокремленого структурного підрозділу начальник Краматорського відділення при укладанні договору банківського вкладу з фізичною особою №06/01 -05-К від 24.01.2005 року, будучі «посадовою особою, шляхом зловживання службовим становищем, повторно, привласнив чуже майно та крім цього, повторно заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо крупному розмірі, а також здійснив зловживання службовим станом, тобто навмисно, із корисливих міркувань використав службовий стан наперекір інтересам служби», тобто Куйбишевським районним судом м. Донецька та апеляційним судом Донецької області під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 встановлено факт, який порушує вимоги ст. 43 Закону України «Про банки і банківську діяльність» станом на дату укладання спірного депозитного договору і додаткової угоди до нього, що на підставі п.1 ст. 203 ЦК України свідчить про нікчемність правочину.
Також, вищевказаним вироком встановлено, що станом на дату укладання договору банківського вкладу з фізичною особою №06/01 -05-К від 24.01.2005 року він був спрямований на порушення публічного порядку, оскільки був спрямований на незаконне заволодіння майном і порушення прав фізичних і юридичних осіб: сторона саме в час укладання договору банківського вкладу з фізичною особою №06/01-05-К від 24.01.2005 «привласнив чуже майно в особливо крупних розмірах», та «навмисно, із корисливих мотивів використав службовий стан і спричинив суттєву шкоду охоронюваним законом інтересам окремих громадян і юридичних осіб і вчинив службове підроблення, тобто склав і видав завідомо фальшиві документи, що спричинило тяжкі наслідки» незаконне заволодіння майном фізичної або юридичної особи), є нікчемним.
Тобто, на думку позивача, вказані докази встановлюють, що укладаючи згаданий договір банківського вкладу з фізичною особою №06/01-05-К від 24.01.2005 року, сторона діяла з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, порушувала публічний порядок, спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, з умислом на порушення прав і незаконне заволоділа чужим майном, що встановлено судом в іншій справі, а депозитний договір між Позивачем и Відповідачем є нікчемним.
Готівка в платіжну систему АТ «Місто Банк» не вносилась, у справі відсутній документ про внесення готівки, оскільки відносно коштів сторона по договору колишній керівник відділення АТ «Місто Банк» «розпорядився вказаними грошима на свій розсуд», та «шляхом використання комп'ютерної і множильної техніки наніс на договір зображення відбитка круглої печатки Донецької філії КБ TOB «Місто Банк», підробив підпис від імені директора Донецької філії ОСОБА_4Є.»
Вважає, що тверждення відповідача в касаційній та апеляційних скаргах, що він укладав депозитний договір з Краматорським відділенням АТ «Місто Банк» спростовуються фактичними матеріалами справи і вимогами законодавства України, а спірний договір банківського вкладу з фізичною особою №06/01-05-К від 24.01.2005 року містить (сфальшовані) зображення печатки і підпису Донецької філії КБ TOB «Місто Банк».
Крім того, у заяві про зміну підстав позову позивач зазначив, що відсутній касовий документ про внесення готівки суми вкладу в касу Краматорського відділення AT «Місто Банк» згідно пункту 8 глави 2 "Приймання банком готівки" розділу III "Касові операції банків з клієнтами" Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року N337, оскільки договір містить виготовлені підроблені підпис і печатку Донецької філії AT «Місто Банк». Договір банківського вкладу з фізичною особою №06/01-05-К від 24.01.2005 не містить найменування та відбиток печатки банку, який здійснив касову операцію. Тобто документ завірений не печаткою Краматорського відділення, а іншою печаткою.
Тобто, як зазначає позивач, фактичні обставини справи дають можливість позивачу дійти до висновку, що депозитний договір не містить найменування банку, який здійснив касову операцію, також не містить підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки, а тому відсутні умови його дійсності.
Обставини справі, підтверджені належними доказами, свідчать, що готівка в платіжну систему AT «Місто Банк» не вносилась, у цій справі відсутній документ про внесення готівки, оскільки предметом підробленого депозитного договору є сума, яка є безвалютною, тобто не існувала в готівковій формі, а представляє собою кошти Позивача, внесені в AT «Індустріально-Експортний банк» в сумі 210 000,00 грн., та незаконно («умовно») перераховані за умовним курсом в 57 000 доларів США, які потім знову незаконно «умовно» в усній формі перераховані нібито в суму 330 тис. грн.
Вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009 року та ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02.06.2009 року встановлено, що ОСОБА_3 привласнив кошти ОСОБА_1, які ним було передано в AT «Індустріально-Експортний банк», в сумі 210 000 грн., а також 90000,00 грн. шляхом зловживання службовим становищем і обману та зловживання довірою, складаючи підроблені завідомо неправдиві фіктивні документи.
Після цього засуджений «повідомив ОСОБА_1 про те, що він перевів його вклад в сумі 57 000 доларів США в еквівалент національної валюти, чим збільшив депозит до 330 000 грн., що в цілому не відповідає дійсності.», після чого ОСОБА_3 склав і видав ОСОБА_1 завідомо неправдиві договір від 24.01.2005 року та заяву на переказ готівки в сумі 330 000 грн. При цьому засуджений вніс до вказаних документів «завідомо неправдиві відомості про прийняття КБ TOB «Місто Банк» від ОСОБА_1 депозиту в сумі 330 000 грн. із зарахуванням на депозитний рахунок ОСОБА_1 в банку».
Аналогічним способом засуджений 10.10.2005 року «заволодів грошовими коштами ОСОБА_1 в сумі 90 000 грн., які останній, введений в оману, передав добровільно у якості додаткового вкладу на депозитний рахунок в Краматорському відділенні Донецької філії КБ TOB «Місто Банк». Передані засудженому 90 000,00 грн. до каси банку також не надходили.
Вказані обставини, на думку позивача свідчать про те, що зазначені в спірному депозитному договорі кошти в сумі 330 000 грн. не існували у вигляді готівки і відсутній документ, який є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі Краматорського відділення АТ «Місто Банк», також ці обставини були встановлені вироком Куйбишевського районного суду .м Донецька від 19.01.2009 року.
Вважає, що доведеним є факт, що 330 000 грн. не існували у вигляді готівки у касовій операції АТ «Місто Банк», оскільки вони як вклад 210 000 грн. вносились у платіжну систему АТ «Індустріально-Експортний банк», а не КБ ТОВ «Місто Банк», а тому відсутні умови дійсності депозитного договору.
Крім того, позивач зазначив, що у цивільній справі про стягнення процентів за депозитним вкладом і депозиту питання щодо визнання недійсним депозитного договору судом не розглядалося, такі позовні вимоги суду не заявлялися і суд розглядав справу в межах заявлених позовних вимог.
Позовні вимоги про стягнення заборгованості і нарахування відсотків і позов про визнання правочину недійсним мають різні предмети та різні підстави позову
Просив суд визнати договір банківського вкладу (депозиту) № 06/01-05-К від 24.01.2005 року з фізичною особою та додаткову угоду до нього недійсними. (а.с. 74-89 том №2)
У судовому засіданні представник позивача підтримала викладені у заяві про зміну підстав позову позовні вимоги та надала суду аналогічні пояснення тим, що викладені у вказаній заяві, а також пояснила, що на момент укладення договору про банківський вклад (депозит) з фізичною особою від 24.01.2005 року ОСОБА_3, хоч і займав посаду керуючого Краматорського відділення Донецької філії ТОВ АБ «МістоБанк», однак повноважень на укладення таких договорів з фізичними особами не мав. Позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, пояснив, що вказані обставини були предметом дослідження у різних судових інстанціях та їм була надана відповідна правова оцінка.
Під час розгляду справ було встановлено, що ОСОБА_3 діяв від імені Банку, відповідач ОСОБА_1 є громадянином України, який не має відповідної банківської або юридичної освіти, тому представник відповідача вважає, що внаслідок неправомірних дій представника банку не повинні порушуватися конституційні права ОСОБА_1
Крім того, представник відповідача пояснив, що під час розгляду цивільної справи про стягнення суми депозитного вкладу, процентів по депозитному вкладу, 3% річних за прострочення грошового зобов'язання та інфляційного нарахування за прострочення виконання зобов'язання, судом була надана правова оцінка укладеному договору банківського вкладу (депозиту) від 24.01.2005 року, а тому вважає, що підстав для повторного розгляду цього спору, не має.
Також, представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що під час звернення позивачем до суду з вказаним позовом були порушені правила підсудності, а також були пропущені строки позовної давності для звернення до суду з таким позовом.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «МістоБанк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
У відповідності до ст.. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
У відповідності до ч. 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Відповідно до вимог ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Статтею 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Статтею 211 ЦК України передбачено, якщо у правочині не вказане місце його вчинення, то місце вчинення дво - або багатостороннього правочину встановлюється відповідно до статті 647 ЦК України.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Положеннями ч. 2 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Чинним цивільним законодавством України передбачено, що договір банківського вкладу є двостороннім та реальним договором й повинен відповідати таким вимогам: за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.
Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним. (ст..ст. 1058,1059 ЦК України)
Згідно зі ст.. 647 ЦК України договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено законом.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно договору № 06/01-05-к банківського вкладу (депозиту) з фізичною особою від 24.01.2005 року, у м. Краматорськ було укладено договір між Комерційним банком товариством з обмеженою відповідальністю «Місто Банк», у подальшому іменується «Банк» в особі Директора Донецької філії КБ ТОВ «Місто Банк» ОСОБА_4, який діє на підставі Положення про Донецьку філію та Доручення № 4047 від 07.10.2003 року, з одного боку, та ОСОБА_1, у подальшому іменується «Вкладник», з другого боку, відповідно до умов якого Вкладник передає грошові кошти у вклад (депозит) строком з 24 січня 2005 року до 24 січня 2006 року у сумі 330 000, 00 (триста тридцять гривень 00 копійок) гривень.
При цьому, договір був підписаний з боку «Банку»Директором Донецької філії КБ ТОВ «Місто Банк» з відтиском печатки Краматорського відділення КБ ТОВ «Місто Банк» та з іншого боку ОСОБА_1 (а.с. 9 том №1)
Також, у судовому засіданні встановлено, що 10.10.2005 року між КБ ТОВ «МістоБанк» в особі Керуючого Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода від 10.10.2005 року №17/к-68-USD банківського вкладу (депозиту) з фізичною особою, відповідно до умов якої пункт 1.1. Договору викладено у наступній редакції: «Вкладник передає Банку грошові кошти у вклад (депозит) строком з «»24 січня 2005 року до 24 січня 2006 року в сумі 420 000 (чотириста двадцять) гривень». (а.с. 10)
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009 року та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.06.2009 року було встановлено, що Керуючий Краматорського відділення Донецької філії КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3, будучи посадовою особою, яка уповноважена на підставі довіреності від КБ ТОВ «МістоБанк» укладати договори від імені банку та здійснювати банківські операції, з метою приховування іншого злочину, склав завідомо неправдиві офіційні документи, підробив підпис Керуючого Донецькою філією КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_5 у договорі банківського вкладу (депозиту) з фізичною особою від 24.01.2005 року № 06/01-05-к та видав ОСОБА_1 у районі будинку №3а по провулку Привольному у місті Слов'янську підроблений договір про прийняття КБ ТОВ «Місто Банк» від ОСОБА_1 депозиту у сумі 330 000, 00 грн. з призначенням платежу у вигляді внеску на депозитний рахунок, відповідно договору № 06/01-05-к від 24.01.2005 року;
Керуючий Краматорського відділення Донецької філії КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3, будучи посадовою особою, яка уповноважена на підставі довіреності від КБ ТОВ «МістоБанк» укладати договори від імені банку та здійснювати банківські операції, з метою приховування іншого злочину, склав завідомо неправдиві офіційні документи: додаткову угоду від 10.10.2005 року до договору банківського вкладу (депозиту) номер 17/к-68USD, у яку вніс завідомо неправдиві відомості про прийняття Банком від ОСОБА_1 додаткового внеску на загальну суму 90000,00 грн., завідомо неправдивий касовий документ - заяву на перерахування готівки та видав ОСОБА_1 у районі будинку №11 по вулиці Шевченка у місті Слов'янську підроблений договір про прийняття КБ ТОВ «Місто Банк» від ОСОБА_1 додаткового депозиту у сумі 90 000, 00 грн. з призначенням платежу у вигляді внеску на депозитний рахунок, відповідно до додаткової угоди до договору № 06/01-05-к від 24.01.2005 року;
Також судами першої та другої інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 на виконання удаваного договору про банківський вклад (депозит) з ОСОБА_1 передав останньому грошові кошти у розмірі 380200,00 грн., проти чого не заперечував сам ОСОБА_3 у судовому засіданні, а також потерпілий ОСОБА_1, який пояснював суду, що він до приміщення Краматорського відділення ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» у січні 2005 року та у жовтні 2005 року не звертався, оскільки довіряв ОСОБА_3, гроші ним передавалися ОСОБА_3, які він вважав депозитом у м. Слов'янську Донецької області, а не у операційній залі Краматорського відділення ДФ ТОВ «Місто Банк», після того, як він побачив розбіжності у договорах, він домовився з ОСОБА_3 про те, що останній поверне йому суму депозиту з відповідними відсотками на загальну суму 540000,00 грн., з яких ОСОБА_3 повернув лише 380200,00 грн. (а.с. 18-138,13-17 том №1)
У відповідності до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що під час укладення між КБ ТОВ «МістоБанк» в особі керуючого Донецькою філією КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у місті Краматорську договору про банківський вклад (депозит) з фізичною особою № 06/01-05-к від 24.01.2005 року, не було дотримано обов'язкових вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:
1.договір не було підписано особою, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності, тобто Вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009 року та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.06.2009 року встановлені обставини, при яких Керуючий Краматорським Відділенням Донецької філії КБ ТОВ «МістоБанк» (надалі Банк змінив назву на ПАТ «МістоБанк») знаходячись у своєму службовому кабінету у Краматорському відділенні КБ ТОВ «МістоБанк» підробив підпис Директора Донецької філії КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_4 та шляхом використання комп'ютерної та множинної техніки наніс на договір зображення відтиску печатки Донецької філії КБ ТОВ «МістоБанк»;
2. волевиявлення учасника правочину, а саме КБ ТОВ «МістоБанк» не було вільним та не відповідало його волі, оскільки у судовому засіданні встановлено, що Керуючий Донецькою Філією КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_4 не підписував вказаний договір про банківський вклад та печатку Банку на договір не наносив, грошові кошти у розмірі 330 000,00 грн. до каси Банку не надходили,
3.вказаний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що додаткова угода від 10.10.2005 року №17/к-68-USD банківського вкладу (депозиту) з фізичною особою, укладена між КБ ТОВ «МістоБанк» в особі Керуючого Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3 та ОСОБА_1, відповідно до умов якої пункт 1.1. Договору викладено у наступній редакції: «Вкладник передає Банку грошові кошти у вклад (депозит) строком з «24» січня 2005 року до 24 січня 2006 року в сумі 420 000 (чотириста двадцять) гривень» також не відповідає загальним вимогам, дотримання яких обов'язкове при вчиненні правочину, а саме:
1.волевиявлення учасника правочину, а саме КБ ТОВ «МістоБанк» не було вільним та не відповідало його волі, оскільки Керуючий Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3, підписуючи вказаний договір про банківський вклад, не діяв від імені Банку, оскільки вироком суду було встановлено, що ОСОБА_3, при укладені цієї додаткової угоди, діяв умисно з корисливих особистих мотивів, тобто не в інтересах Банку, а тому, що під час вчинення вказаного правочину було відсутнє волевиявлення ПАТ КБ «МістоБанк» та вказані дії не відповідали волі Банку, грошові кошти у розмірі 90 000,00 грн. (420 000,00 грн - 330 000,00 грн. = 90 000,00 грн.) не надходили до каси Банку,
2.вказана додаткова угода не була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним,
Крім того, як вбачається з наданої суду копії рішення Краматорського міського суду Донецької області 08.11.2013 року, при зверненні до Краматорського міського суду Донецької області з позовом ОСОБА_6, який діяв в інтересах ОСОБА_1 до ПАТ «МістоБанк», який є правонаступником КБ ТОВ «Місто Банк», в особі Краматорського відділення Донецької філії Публічного акціонерного товариства «МістоБанк» про стягнення суми депозитного вкладу, процентів по депозитному вкладу, 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, та інфляційного нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання, ОСОБА_6 вказував, що «ОСОБА_1 через керуючого Банком ОСОБА_3 у м. Краматорську передав Банку, а Банк прийняв грошові кошти у розмірі 330 000 грн. Зі сплатою 18,4% річних. Про це ОСОБА_1 був виданий договір № 06/01-05-к від 24.01.2005 року і заява на переказ готівки. 10.10.2005 року до договору № 06/01-05-к від 24.01.2005 року була підписана додаткова угода № 17/к-68-USD на підставі чого сума депозитного вкладу була поповнена на 90 000 грн., з цього часу сума депозитного вкладу склала 420 000 грн. Ці гроші ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 також у своєму кабінеті у м. Краматорськ. Про це йому також була видана додаткова угода та заява на переказ готівки. До теперішнього часу грошові кошти ОСОБА_1 відповідач не повернув, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість відшкодування на підставі ст. 625 ЦК України.»
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 08.11.2013 року позовні вимоги були ОСОБА_6, який діяв в інтересах ОСОБА_1, про стягнення суми депозитного вкладу, процентів по депозитному вкладу, 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, та інфляційного нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання задоволені у повному обсязі та стягнуто з ПАТ «МістоБанк» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу у розмірі 420 000, 00 грн., відшкодування несплачених процентів по вкладу у розмірі 639 941,90 грн., а також відшкодування за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 532076,90 грн., а також судовий збір у розмірі 3441,00 грн. (а.с. 186-187 том №1)
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 19.12.2013 року апеляційна скарга ПАТ «Місто Банк» задоволена частково, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 08.11.2013 року змінено в частині відшкодування за прострочення грошового зобов'язання, в решті рішення залишено без змін. (а.с. 160-161 том №1)
З вказаних рішень Краматорського міського суду Донецької області від 28.11.2013 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 19.12.2013 року вбачається, що під час судового розгляду вказаної цивільної справи представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що як встановлено вироком суду позивач грошові кошти КБ ТОВ «МістоБанк» не передавав, а ці кошти були привласнені засудженим ОСОБА_3 Договір банківського вкладу між позивачем та ОСОБА_3 був укладений з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим депозитні правовідносини між позивачем та відповідачем відсутні. Позивач будь - які кошти до каси банку не вносив.
Однак, вказані пояснення представника відповідача Краматорським міським судом Донецької області під час ухвалення рішення по суті не були прийняті до уваги, оскільки, як зазначено у вищевказаних рішеннях суду першої та апеляційної інстанці, вони не є обґрунтованими та спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, а також у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 діяв від імені банку та займав посаду керуючого Краматорським відділенням даної установи.
У відповідності до ст.. 211 ЦК України, якщо у правочині не вказане місце його вчинення, то місце вчинення дво - або багатостороннього правочину встановлюється відповідно до статті 647 ЦК України.
Згідно зі ст.. 647 ЦК України договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено законом.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6, який діяв в інтересах ОСОБА_1 при зверненні з позовом про стягнення суми депозитного вкладу, процентів по депозитному вкладу, 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, та інфляційного нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання, вказав, що ОСОБА_1 укладав договір банківського вкладу (депозиту) від 24.01.2005 року та додаткову угоду до нього від 10.10.2005 року на загальну суму банківського вкладу у розмірі 420 000,00 грн. у службовому кабінеті Керуючого Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3 у м. Краматорську, а не біля будинку №3а по провулку Привольному та біля будинку №11 по вулиці Шевченко у місті Слов'янську, вказані обставини спростовуються обставинами, встановленими під час розгляду Куйбишевським районним судом м. Донецька та Апеляційним судом Донецької області кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3, а саме вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009 року та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.06.2009 року, якими було встановлено, що ОСОБА_1 у приміщенні Краматорського відділення Донецької філії КБ ТОВ «МістоБанк» під час укладення договору банківського вкладу (депозиту) з фізичною особою 24.01.2005 року та 10.10.2005 року під час укладення додаткової угоди до нього не знаходився, грошові кошти 24.01.2005 року взагалі не передавав ОСОБА_3, а грошові кошти, які ним були передані 10.10.2005 року, ОСОБА_1 передав у м. Слов'янську, знаходячись у салоні автомобіля ОСОБА_7
Крім того, зі змісту оспорюваного договору про банківський вклад (депозит) з фізичною особою від 24.01.2005 року № 06/01-05-к, вбачається, що вказаний договір укладений у м. Краматорськ Комерційним Банком товариство з обмеженою відповідальністю «МістоБанк» в особі Директора Донецької філії КБ ТОВ «Місто Банк» ОСОБА_4, юридичною адресою, однак, у розділі 8 цього Договору вказано юридичну адресу Банку, як «ДФ КБ ТОВ «Місто Банк» Україна, 83055, м. Донецьк, вул. Р. Люксембург, буд. 1». (а.с. 9 том №1)
Таким чином, суд приходить до висновку, що за наявності у оспорюваному договорі встановлення місцем вчинення правочину, а саме укладення договору про банківський вклад (депозит) з фізичною особою у місті Краматорськ з вказівкою на юридичну адресу Донецької філії Банку, що розташована у місті Донецьку, ОСОБА_1 взагалі не передавав грошових коштів на внесення депозиту через касу Банку у розмірі 330000,00 грн. саме у м. Краматорськ або за юридичною адресою Донецької філії Банку у м. Донецьк, додаткові кошти у якості депозиту у розмірі 90 000, 00 грн. 10 жовтня 2010 року були передані вкладником ОСОБА_1 у службовому автомобілі керуючого Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_8, що було встановлено вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009 року та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.06.2009 року, тобто при укладенні ОСОБА_1 двостороннього, реального, публічного договору було порушено загальні правила місця вчинення такого договору, оскільки договорами було встановлено місце укладення договору.
У відповідності до ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У відповідності до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочині недійсними» відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.
Також, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних с прав про визнання правочинів недійсними» судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року N 6-118цс14 письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.
У судовому засіданні встановлено відсутність касового документу банку, який здійснив касову операцію, а саме: відсутній документ про внесення готівки суми вкладу в касу Краматорського відділення AT «Місто Банк» згідно пункту 8 глави 2 "Приймання банком готівки" розділу III "Касові операції банків з клієнтами" Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року N337.
Крім того, вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009 року та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.06.2009 року було встановлено, що готівка в платіжну систему AT «Місто Банк» не вносилась за оспорюваним договором банківського вкладу (депозиту) з фізичною особою від 24.01.2005 року, оскільки предметом підробленого договору є сума, яка є безвалютною, тобто не існувала в готівковій формі, а представляє собою грошові кошти ОСОБА_1, внесені в AT «Індустріально-Експортний банк» в сумі 210 тис. грн., та незаконно перераховані за умовним курсом в 57 000 доларів США, які потім знову незаконно «умовно» в усній формі перераховані нібито в суму 330 000,00 грн.
10.10.2005 року ОСОБА_3 заволодів грошовими коштами ОСОБА_1 в сумі 90 000,00 грн., які останній, введений в оману, передав добровільно у якості додаткового вкладу на депозитний рахунок в Краматорському відділенні Донецької філії КБ TOB «Місто Банк». Передані ОСОБА_3 90000,00 грн. до каси банку також не надходили.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, з урахуванням того, що у судовому засіданні було встановлено, що договір не було підписано особою, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності, тобто Вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009 року та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.06.2009 року встановлені обставини, при яких Керуючий Краматорським Відділенням Донецької філії КБ ТОВ «МістоБанк» (надалі Банк змінив назву на ПАТ «МістоБанк») знаходячись у своєму службовому кабінету у Краматорському відділенні КБ ТОВ «МістоБанк» підробив підпис Директора Донецької філії КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_4 та шляхом використання комп'ютерної та множинної техніки наніс на договір зображення відтиску печатки Донецької філії КБ ТОВ «МістоБанк»;
- волевиявлення учасника правочину, а саме КБ ТОВ «МістоБанк» не було вільним та не відповідало його волі, оскільки у судовому засіданні встановлено, що Керуючий Донецькою Філією КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_4 не підписував вказаний договір про банківський вклад та печатку Банку на договір не наносив, грошові кошти у розмірі 330 000,00 грн. до каси Банку не надходили,
- вказаний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що додаткова угода від 10.10.2005 року №17/к-68-USD банківського вкладу (депозиту) з фізичною особою, укладена між КБ ТОВ «МістоБанк» в особі Керуючого Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3 та ОСОБА_1, відповідно до умов якої пункт 1.1. Договору викладено у наступній редакції: «Вкладник передає Банку грошові кошти у вклад (депозит) строком з «24» січня 2005 року до 24 січня 2006 року в сумі 420 000 (чотириста двадцять) гривень» також не відповідає загальним вимогам, дотримання яких обов'язкове при вчиненні правочину, а саме:
- волевиявлення учасника правочину, а саме КБ ТОВ «МістоБанк» не було вільним та не відповідало його волі, оскільки Керуючий Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3, підписуючи вказаний договір про банківський вклад, не діяв від імені Банку, вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009 року та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.06.2009 року було встановлено, що ОСОБА_3, при укладенні цієї додаткової угоди, діяв умисно з корисливих особистих мотивів, тобто не в інтересах Банку, а з особистих корисних мотивів, тому під час вчинення вказаного правочину було відсутнє волевиявлення ПАТ КБ «МістоБанк» та вказані дії не відповідали волі Банку, - грошові кошти у розмірі 90 000,00 грн. (420 000,00 грн - 330 000,00 грн. = 90 000,00 грн.) не надходили до каси Банку,
- додаткова угода не була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
ОСОБА_1 не передавав грошових коштів на внесення депозиту через касу Банку у розмірі 330000,00 грн. саме у м. Краматорськ або за юридичною адресою Донецької філії Банку у м. Донецьк, додаткові кошти у якості депозиту у розмірі 90 000, 00 грн. 10 жовтня 2010 року були передані вкладником ОСОБА_1 у службовому автомобілі керуючого Краматорським відділенням ДФ КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_8, що було встановлено вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009 року та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.06.2009 року, тобто при укладенні ОСОБА_1 двостороннього, реального, публічного договору було порушено загальні правила місця вчинення такого договору, оскільки договорами було встановлено місце укладення договору.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «МістоБанк» про визнання договору банківського вкладу (депозиту) від 24.01.2005 року та додаткової угоди до нього від 10.10.2005 року недійсними є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо порушення правил підсудності при зверненні до суду ПАТ «МістоБанк» з вказаним позовом, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, провадження у вказаній справі було відкрито 22.05.2014 року (а.с. 139 том №1), копія вказаної ухвали суду була направлена відповідачу ОСОБА_1 26.05.2014 року. (а.с. 141 том №1)
11.06.2014 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено по справі рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Місто Банк» задоволені. (а.с. 146-148 том №1), не погодившись з вказаним рішенням суду представником відповідача ОСОБА_6 було подано апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що останній, як на обґрунтування своїх доводів у апеляційній скарзі, посилався на порушення правил підсудності при вирішенні Приморським районним судом м. Одеси питання щодо відкриття провадження у справі (а.с. 152-153 том №1).
Вказані доводи представника позивача були предметом дослідження та їм була надана відповідна правова оцінка, як у суді апеляційної інстанції, так і в суді касаційної інстанції, що підтверджується ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.11.2014 року та ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.02.2015 року.
На теперішній час ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2014 року про відкриття провадження у справі набрала законної сили та, у відповідності до ст.. 14 ЦПК України є обов'язковою для виконання на всій території України.
Також, суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача стосовно пропуску позовної давності для звернення позивача до суду з вказаним позовом, оскільки ці доводи представника відповідача також були предметом дослідження у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Крім того, відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Як вбачається з наданої суду копії рішення Краматорського міського суду Донецької області від 08.11.2013 року, яке було скасовано рішенням Апеляційного суду Донецької області від 19.12.2013 року в частині відшкодування за прострочення виконання грошового зобов'язання, з ПАТ «МістоБанк» на користь ОСОБА_1 стягнута сума депозиту, проценти, три відсотки річних та інфляційне нарахування за період по 01.07.2013 року. (а.с. 160-161 том №1).
Таким чином, суд приходить до висновку, що строки позовної давності ПАТ «МістоБанк» при зверненні до суду з вказаним позовом 21 травня 2014 року (а.с. 1 том №1) пропущені не були, оскільки рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 08.11.2013 року та рішенням Апеляційного суду Донецької області від 19.12.2013 року було визначено дату 01.07.2013 року, станом на яку виникла заборгованість ПАТ «МістоБанк» та яка була стягнута з останнього на користь ОСОБА_9
Також, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача в частині того, що обставини, на які посилається представник позивача при обґрунтуванні своїх позовних вимоги вже були предметом дослідження у судах апеляційної та касаційної інстанції під час розгляду вказаної цивільної справи та під час розгляду цивільної справи про стягнення суми депозиту за позовом ОСОБА_6, який діяв в інтересах ОСОБА_1, оскільки у відповідності до ч. 1 ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Представником відповідача не було надано суду доказів того, що ПАТ «МістоБанк» раніше звертався до суду з позовом про визнання банківського вкладу (депозиту) з фізичною особою від 24.01.2005 року та додаткової угоди до нього від 10.10.2005 року недійсними саме з тих підстав, які були викладені Банком у заяві про зміну підстав позову від 01.07.2015 року, а посилання представника відповідача на те, що представником ПАТ «МістоБанк» надавалися відповідні пояснення під час розгляду інших цивільних справ між тими самими сторонами про той самий предмет позову є такими, що суперечать чинному цивільному процесуальному законодавству України, оскільки суд у відповідності до вимог чинного законодавства розглядає цивільні справи виключно у межах заявлених позовних вимог, пояснення сторін у справі не можуть бути розглянуті судом, як позовні вимоги з ухваленням відповідного судового рішення з цього приводу.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, на підставі ст.. 88 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 243,60 грн. (а.с. 8 том №1)
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 202,203,205,207,237,238,244,246,211,626,638,647,215,1058 ЦК України, ст..ст. 42,43 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. ст. 10, 11, 60, 61, 64,88, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» - задовольнити.
Визнати договір № 06/01-05-к банківського вкладу (депозиту) з фізичною особою від 24 січня 2005 року, укладений між Комерційним Банком Товариство з обмеженою відповідальністю «МістоБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Місто Банк») в особі Директора Донецької Філії КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_4 та ОСОБА_1, а також додаткову угоду до Договору № 17/к-68-USD банківського вкладу (депозиту) з фізичною особою від 10 жовтня 2005 року, укладену між Комерційним Банком Товариство з обмеженою відповідальністю «МістоБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Місто Банк») в особі Начальника Краматорського відділення Донецької філії КБ ТОВ «МістоБанк» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - недійсними.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя