Справа № 521/10754/15-к
Номер провадження:1-в/521/667/15
21 липня 2015 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
представника Чорноморської виправної колонії № 74 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеси клопотання засудженої про умовно - дострокове звільнення
ОСОБА_5 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої 23.09.2014 року Ізмаїльським міським районним судом Одеської області заст. 190 ч.2 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі.
До Малиновського районного суду міста Одеси з заявою звернулась засуджена ОСОБА_5 , з якої вбачається, що вона відбуває покарання за вироком від 23.09.2014 року Ізмаїльським міським районним судом Одеської області заст. 190 ч.2 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі.
ОСОБА_5 просить звільнити її від відбування покарання умовно-достроково, оскільки вона відбула необхідну частину покарання та мала добру поведінку під час відбування покарання.
Представник ЧВК №74 просила суд відмовити в задоволенні клопотання, оскільки, на думку адміністрації колонії, ОСОБА_5 не встала на шлях виправлення.
Прокурор в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні клопотання, у зв'язку з тим, що засуджена за період відбування покарання в установі не довела своє виправлення сумлінною поведінкою.
Засуджена до судового засідання не викликалася у зв'язку з наданням нею заяви про розгляд подання у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає, що клопотання засудженої про звільнення від відбування покарання умовно-достроково ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 на час подання заяви дійсно відбула половину строку призначеного судом покарання, відбуваючи покарання за злочин середньої тяжкості, що є однією з формальних підстав для умовно-дострокового звільнення, характеризується посередньо.
Згідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Разом с цим, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки засудженої такою, що свідчить про її виправлення, суд вважає, що засудженою ОСОБА_5 не надано конкретних переконливих даних про те, що процес її виправлення досяг тієї стадії, на який відбування призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше її виправлення можливе в умовах перебування на волі.
При цьому суд враховує думку адміністрації Чорноморської виправної колонії УДПтСУ в Одеській області (№74), викладену у характеристиці, з якої вбачається, що ОСОБА_5 протягом відбуття покарання в установі не довела своє виправлення, у зв'язку з чим не підлягає умовно-достроковому звільненню.
На думку суду, що звільнення від відбування покарання умовно-достроково не буде гарантувати такої цілі покарання як кара, тобто не буде відповідати засадам призначення покарання, визначеним у ст.ст. 50, 65 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 537, 539, 392 КПК України, суд , -
В задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана протягом семи днів з дня оголошення ухвали, для особи, яка перебуває під вартою, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.