Справа № 1519/10188/2012
№ пр.2/521/818/2013
22 січня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді: - Буран О.М.
при секретарі: - Гаврік Ю.М.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк”до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -
Представник позивача звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму заборгованості у розмірі 39 224,93 (тридцять дев'ять тисяч двісті двадцять чотири ) гривні 93 копійки, а також судові витрати у розмірі 392,25 грн. (триста дев'яносто дві гривні, 25 коп.).
Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 31 січня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк"та гр.. ОСОБА_4. був укладений кредитний договір № 50-013/ФК-08,згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 52 700, 00 грн. (п'ятдесят дві тисячі сімсот гривень, 00 коп.) з розрахунку 12,30 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 31 січня 2008 року по 29 січня 2015 року. Мета кредитування-придбання автомобіля.
У судове засідання представник позивача з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі у судові засідання не з'явилися, про час, дату і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причину неявки суду не повідомили, відповідних доказів, щодо поважності причин відсутності не надали.
Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки всіх відповідачів, які належним чином були повідомлені про день, годину та місце слухання справи та про причину неявки суду не повідомили, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.512-519 ЦК України, ст.92, 95 ЗУ "Про банки та банківську діяльність", Постанови правління НБУ №369 "Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства", 30.06.2010 року між ТОВ "Український промисловий банк", ПАТ "Дельта Банк”та НБУ України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов*язань ТОВ "Український промисловий банк"на користь ПАТ "Дельта Банк", відповідно до п.4.1 якого ТОВ "Укрпромбанк"передає ПАТ "Дельта Банк”права вимоги за кредитним договором та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов*язань перед НБУ, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк”переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов*язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Судом встановлено, що 31 січня 2008 року був укладений кредитний договір № 50-013/ФК-08, ТОВ "Український промисловий банк"надав ОСОБА_4 кредит в сумі 52 700, 00 (п'ятдесят дві тисячі сімсот гривень, 00 коп.) на період з 31 січня 2008 року по 29 січня 2015 року зі сплатою 12,30 % річних..
ОСОБА_4. зобов'язався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни. Терміни сплати кредиту та відсотків встановлені пунктом 2.4., 2.7. Кредитного договору, згідно з якими відповідач зобов'язалася кожного місяця сплачувати встановлені договором суми по погашенню кредиту.
Однак, відповідач встановлені Договором терміни повернення наданого йому кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит не дотримується.
Пунктом 7.1. Кредитного договору встановлено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він повністю розуміє всі умови даного договору, свої права та обов'язки за даним договором і погоджується з ними.
Таким чином, ОСОБА_4 відомо про можливість застосування процедури примусового дострокового повернення кредиту, оскільки зазначені положення вказані в договорі, який підписаний ним особисто.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ "Український промисловий банк"та гр.. ОСОБА_5В.( Поручитель), ОСОБА_4 (боржник) було укладено договір поруки №50-013/ZФПОР-08 від 31.01.2008 року, згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором 50-013/ФК-08 від 31.01.2008 року.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання, а також відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.
Згідно з пунктом 1, 2, 3 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором (Позивачем) у тому ж обсязі, що й Позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, відсотків, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених в Кредитному договорі. Згідно з пунктом 3 Договору поруки відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною.
Ці пункти Договору поруки цілком відповідають ст. 554 ЦК України, в яких зазначено, що при порушенні боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачена додаткова (субсидіарна відповідальність) поручителя.
Відповідно до пункту 8,9 Договору поруки у випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов'язковими до виконання.
Згідно з положеннями пункту 6.2. Кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 4 Кредитного договору. Позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін у повному обсязі.
Згідно з положеннями статей 530, 612, 1050, 1054 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.
Через невиконання Відповідачами своїх зобов'язань по кредитному договору № 50-013/ФК-08 від 31 січня 2008 року, станом на 07.05.2012 року, загальний розмір заборгованості становить 39 224, 93 (тридцять дев'ять тисяч двісті двадцять чотири) гривні 93 копійки, з яких: - заборгованість за кредитом -31 937 ,75 грн.; - заборгованість по відсотках за користування кредитом -6 285,88грн.; - сума комісій -1 001,30грн.
Відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 628 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачами кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 392,25 грн..
Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню, так як не одержання прибутку банку від виконання банківських операцій може призвести до порушення фінансового стану установи, акції якої повністю належать державі, а відтак до зменшення надходжень до бюджету в якості платежів та податків, що негативно вплине на можливість кредитування вітчизняного виробника, розвитку ощадної справи, всебічного банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 38, 44, 57, 60, 61, 88, 118-119, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 524-526, 530, 532-534, 536, 549, 554, 559, 590, 610- 612, 624, 625, 628, 629, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (МФО 380236 код ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором у розмірі 39 224, 93 (тридцять дев'ять тисяч двісті двадцять чотири) гривні 93 копійки.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (МФО 380236 код ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) судовий збір у розмірі 392,25 грн. (триста дев'яносто дві гривні, 25 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після отримання відповідачем копії рішення, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: Буран О.М.