14 квітня 2009 р.
№ 2-12/1690-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Короткевича О.Є. (доповідач у справі)
суддів :
Заріцька А. О., Хандуріна М.І.
розглянувши матеріали касаційного подання
Прокуратури Автономної Республіки Крим
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року
у справі
№ 2-12/1690-2008
за позовом
Прокурора міста Керчі в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Державного комітету рибного господарства України
до
ВАТ "Керчрибпром"; ВАТ "Чернігівське автотранспортне підприємство 17755"; Кримського республіканського підприємства "Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації"
Треті особи
1. Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1; 2. Управління пенсійного фонду України в м. Керчі автономної Республіки Крим
про
Скасування рішення третейського суду,спонукання до виконання певних дій та визнання недійсним договору
в судовому засіданні взяли участь представники:
Від прокуратури:
Попенко О. С. посв. №203 від 17.12.2007 року;
Від ФДМ:
Легендзевич О. Ю. дов. від 19.03.2009 року №231;
Від ВАТ "Чернігівське автотранспортне підприємство 17755"
Горголюк О. В. дов. від 13.04.2009 року №89
Прокурор м. Керчі в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Державного комітету рибного господарства України звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів: ВАТ "Керчрибпром", ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755" про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розбудовники Криму" від 10.08.2006 року у справі №3/4-2006; визнання недійсним договору купівлі - продажу №5-1113 від 05.06.2006 року, укладеного між ВАТ "Керчрибпром" та ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755"; зобов'язання КРП "Керченське МБРТІ" виключити з реєстру прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755" на об'єкт нерухомого майна - санітарно - побутового комплексу "Лазурний", що знаходиться в м. Керчі по вул. Мірошника,1в та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Мірошника,1в в м. Керчі за ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755".
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2008 року у справі №2-12/1690-2008 (суддя Іллічов М. М.) позов Прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Державного комітету рибного господарства України задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу № 5-1113 від 05.06.2006 року, укладений між ВАТ "Керчрибпром" та ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755", поновлено строк на оскарження рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розбудовники Криму" від 10.08.2006 року по справі № 3/4-2006, скасовано рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розбудовники Криму" від 10.08.2006 року по справі №3/4-2006, зобов'язано Кримське Республіканське підприємство "Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" виключити з реєстру прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755" на об'єкт нерухомого майна санітарно-побутового комплексу "Лазурний", що знаходиться в м. Керчі по вул. Мірошника, 1-в та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою вул. Мірошника 1-в в м. Керчі за ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року (головуючий: Антонова І. В., судді: Заплава Л. М., Маслова З. Д.) скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2008 року у справі №2-12/1690-2008 та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено та скасовано заходи забезпечення позову, викладені в ухвалі господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2008 року.
Прокурор Автономної Республіки Крим не погодився з вищезазначеним рішенням суду апеляційної інстнції та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року у справі №2-12/1690-2008.
Касаційне подання прокурора Автономної Республіки Крим мотивоване порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить суд скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року у справі №2-12/1690-2008 скасувати, а рішення Автономної Республіки Крим від 10.10.2008 року залишити в силі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.02.2009 року прийнято касаційну скаргу прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року до провадження та призначено скаргу до розгляду.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Судом першої інстанції встановлено, що первина реєстрація права власності на санітарно-побутовий комплекс "Лазурний", розташованого за адресою: м. Керч, вул. Мірошніченка, 1 в, здійснена за Міністерством рибного господарства України, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №316 від 05.05.1995 року.
На підставі наказу Державного департаменту рибного господарства України Міністерства аграрної політики України № 77 від 14.12.2000 року та № 24 від 13.03.2001 року, відповідно до акту № 1 від 21.03.2001 року, санітарно-побутовий комплекс "Лазурний" передано з підприємства Керченського виробничого об'єднання рибної промисловості "Керчрибпром", яке було балансоутримувачем цього об'єкту, на баланс знов створеного Державного підприємства "Українська рибодобувна компанія" (далі ДП "УРДК").
На підставі наказу Фонду державного майна України № 1959 від 07.11.2002 року "Щодо участі Фонду державного майна у товаристві з обмеженою відповідальністю "Українська рибодобувна компанія", підтримавши пропозицію Державного департаменту рибного господарства, Фонд державного майна України виступив учасником товариства TOB "УРДК", у зв'язку з чим ДП "УРДК" реорганізоване у TOB "УРДК" і знов створеному підприємству передано на баланс частка, що належить державі у сумі 9742557 грн., що складає 45% в статутному фонді. Відповідно акту прийому-передачі майна від 18.11.2002 року до статутного фонду TOB "УРДК" Фондом державного майна України передано у власність будівлі та споруди, в тому числі санітарно-побутовий корпус "Лазурний" у м. Керчі, вул. Мірошника.
Згідно Тимчасового положення "Про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року № 7/5, виконкомом Керченської міської ради 28.02.2003 року було прийнято рішення № 160 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості", в тому числі і за TOB "УРДК" на санітарно-побутовий корпус "Лазурний", про що надано свідоцтво про право власності САА № 934208 від 07.04.2003 року та 08.04.2003 року зроблено запис бюро технічної інвентаризації.
За таких обставин судом першої інстнації обгрунтовано зроблено висновок про те, що ВАТ "Керчрибпром" відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, не надало доказів набуття прав на відчужуване майно, здійснення реєстрації відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" права власності на будівлю санітарно -побутового комплексу, розташованого за адресою: м. Керч, вул. Мірошника, 1-В.
Судом першої інстанції під час розгляду спору встановлено, що станом на 05.06.2006 року ВАТ "Керчрибпром" не мав відповідно до вимог діючого законодавства права власності на будівельно-побутовий комплексу та мав право укладати будь-які правочини щодо зміни права власності вказаного майна.
Місцевим судом також обгрунтовано взято до уваги, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2006 року у справі №2-26/5495-2006, яким на ТОВ "УРДК" покладався обов'язок повернути ВАТ "Керчрибпром" об'єкт нерухомості - санаторій-профілакторій "Лазурний" скасовано постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2008 року, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Відповідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи наведене, посилання Севастопольського апеляційного господарського суду на ці обставини, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2007 року у справі №2-22-/5082-2007, залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2008 року за позовом СПД ОСОБА_1до ВАТ "Керчрибпром", ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство №17755", ТОВ "Українська рибодобувна компанія", КРП "Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації"визнання недійсним договору купівлі-продажу №5-113 від 05.06.2006 року та скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розбудовники Криму" від 10.08.2006 року у справі №3/4-2006, якою у задоволені позову СПД ОСОБА_1відмовлено, не можна визнати цілком обґрунтованими, оскільки Фонд державного майна України, Державний комітет рибного господарства України та прокурор не були сторонами у справі.
За висновками Севастопольського апеляційного господарського суду вказане рішення третейського суду від 10.08.2006 року у справі №3/4-2006 про визнання угоди дійсною, згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, є преюдиціальним, а отже недійсність договору від 05.06.2006 року не підлягала доведенню під час розгляду зазначеної справи.
Водночас, відповідно до положень ст.4 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду є обов'язковим лише для сторін у справі, яка ним розглянута, і не поширюється на інших фізичних та юридичних осіб.
Даної правової позиції також дотримується Верховний суду України в своїй постанові від 18.12.2007 року у справі №39/207пд.
Крім того, склад сторін у справах, розглянутих третейським та господарськими судами не є тотожним, в зв'язку з чим висновок про преюдиціальність рішення третейського суду зроблений без достатніх підстав.
Отже, твердження Севастопольського апеляційного господарського суду про порушення місцевим господарським судом норм матеріального права та неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Враховуючи вищезазначене касаційна інстанція вважає, що рішення господарського суду про задоволення позову у справі №2-12/1690-2008 є обґрунтованим та прийнятим відповідно норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 10.10.2008 року підлягає залишенню в силі, а постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційне подання Прокуратури Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року у справі №2-12/1690-2008 задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року у справі №2-12/1690-2008 скасувати.
Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 10.10.2008 року у справі №2-12/1690-2008 залишити в силі.
Головуючий
Короткевич О. Є.
Судді
Заріцька А. О.
Хандурін М.І.