07 квітня 2009 р.
№ 4/211
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. -головуючого (доповідача),
Бернацької Ж.О.,
Малетича М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
СПД -фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2008 року
у справі
№ 4/211
господарського суду
міста Києва
за позовом
СПД -фізичної особи ОСОБА_1
до
Дочірнього підприємства ВАТ "Київ хліб" "Хлібокомбінат № 10"
про
стягнення 10 717 грн.
за участю представників сторін
від позивача -ОСОБА_2, ОСОБА_3
від відповідача -Павловська Н.І.
СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Дочірнього підприємства ВАТ "Київ хліб" "Хлібокомбінат №10" про стягнення 10717 грн. збитків, що становлять вартість поліпшень орендованого майна за договорами від 01.07.2002 та 27.08.2003, з яких 7 217 грн. складають вартість матеріалів та обладнання, а 3 500 грн. - вартість будівельно-монтажних робіт.
В обґрунтування позовних вимог СПД -фізична особа ОСОБА_1 посилаючись на ст. 778 Цивільного кодексу України, а також на умови договорів оренди від 01.07.2002 та 27.08.2003, зазначає про своє право на відшкодування вартості поліпшень орендованого майна.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2008 у справі № 4/211 позов СПД -фізичної особи ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 у справі № 4/211 рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2008 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог СПД -фізичної особи ОСОБА_1
СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 у справі № 4/211, а рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2008 залишити в силі.
СПД -фізична особа ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на те, що постанова господарського суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вищим господарським судом України ухвалою від 11.03.2009 у справі №4/211 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 06.04.2009 у справі № 4/211 змінено та призначено наступний склад колегії суддів Самусенко С.С. -головуючий (доповідач), Бернацька Ж.О., Малетич М.М.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Місцевим господарським судом встановлено, що 01.07.2002 СПД -фізична особа ОСОБА_1 та Дочірнє підприємство ВАТ "Київ хліб" "Броварський хлібзавод" уклали договір оренди виробничої площі Броварського хлібозаводу, загальною площею 60 м2 для організації виробництва сухарів-грінок.
25.06.2002 вищевказане приміщення було передано СПД -фізичній особі ОСОБА_1 за актом передачі в оренду виробничої площі Броварського хлібозаводу.
Місцевим господарським судом встановлено, що сторони не виявили бажання розірвати вищезазначений договір оренди, у зв'язку з чим договір було продовжено на весь 2003 рік за п.п. 3.1, 3.2 договору оренди.
Як встановлено господарським судом першої інстанції, 27.08.2003 між СПД -фізичною особою ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством ВАТ "Київ хліб" "Броварський хлібзавод" було переукладено договір оренди виробничої площі Броварського хлібозаводу на більш тривалий строк з 01.01.2004 по 31.12.2004.
Відповідно до п. 6.1 вищевказаних договорів оренди СПД -фізичній особі ОСОБА_1 було надано право облаштовувати орендоване приміщення, не наносячи йому шкоди.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що Дочірнім підприємством ВАТ "Київ хліб" "Броварський хлібзавод" було погоджено проведення СПД -фізичною особою ОСОБА_1 робіт по організації виробництва сухарів-грінок, встановлення обладнання та облаштування орендованого приміщення, зазначених СПД -фізичною особою ОСОБА_1 в заяві 08.07.2002, та передбачених Проектом організації виробництва сухарів-грінок з використанням існуючих площ сухарного цеху, що підтверджується висновком експертизи № 7538 складеного 15.02.2007.
Як встановлено місцевим господарським судом, після отримання дозволу від Дочірнього підприємства ВАТ "Київ хліб" "Броварський хлібзавод" на здійснення поліпшень орендованого приміщення, 10.07.2002 між СПД -фізичною особою ОСОБА_1 та бригадиром будівельної бригади ОСОБА_4 було укладено угоду, згідно якої останній зобов'язався виконати будівельні роботи, а СПД -фізична особа ОСОБА_1 їх оплатити.
Згідно акту приймання-передачі від 10.07.2002 СПД -фізичною особою ОСОБА_1 для виконання були передані ОСОБА_4 будівельні матеріали та обладнання на загальну суму 7 217 грн., що підтверджується товарними чеками № 26/1, 26/2, 26/5, 26/6 від 26.10.2008.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що роботи за договором від 10.07.2002 були виконані 13.09.2002, про що між ОСОБА_4 та СПД -фізичною особою ОСОБА_1 було складено Акт прийняття - передачі робіт від 13.09.2002.
СПД -фізична особа ОСОБА_1 оплатив послуги ОСОБА_4 в сумі 3 500 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 16.08.2002 та Актом від 16.09.2002 про оплату будівельних робіт згідно трудового договору від 10.07.2002.
Як встановлено місцевим господарським судом, 19.07.2004 СПД -фізична особа ОСОБА_1 отримав від Дочірнього підприємства ВАТ "Київ хліб" "Броварський хлібзавод" лист № 01-1 1/658 з повідомленням про те, що згідно рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Київхліб" від 20.05.2004 № 8 Дочірнє підприємство ВАТ "Київхліб" "Броварський хлібозавод" реорганізується шляхом приєднання до Дочірнього підприємства ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10", і про те, що дія укладеного між сторонами договору оренди від 27.08.2003 припиняється 01.07.2004 в односторонньому порядку.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що СПД -фізична особа ОСОБА_1 27.08.2004 надіслав на адресу Дочірнього підприємства ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10" лист, в якому не заперечував звільнити приміщення за умови відшкодування йому вартості поліпшень орендованого майна згідно п. 7.3 договорів оренди від 01.07.2002 та 27.08.2003.
Разом з вищевказаним листом СПД -фізична особа ОСОБА_1 направив ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10" акт звірки розрахунків станом на 01.06.2004.
Як встановлено місцевим господарським судом, листом № 10-15/104 від 27.12.2004 Дочірнє підприємство ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10" зазначило, що строк дії договору оренди від 27.08.2003 складає з 01.01.2004 по 31.12.2004 та пролонгований не буде, і фактично відмовило СПД -фізичній особі ОСОБА_1 у відшкодуванні вартості поліпшень орендованого майна, зазначивши що СПД -фізична особа ОСОБА_1 пропустив строк пред'явлення претензій кредиторів і має право власними силами здійснити вивезення всіх матеріальних цінностей, які є його власністю.
Господарським судом першої інстанції встановлено, 25.12.2004 СПД -фізична особа ОСОБА_1 повторно надав пакет документів Дочірньому підприємству ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10", що підтверджують затрати СПД -фізичної особи ОСОБА_1 на здійснення поліпшень орендованого майна, але листами від 01.02.2005 № 10-7 та від 13.04.2005 № 10-43 Дочірнє підприємство ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10" відмовило СПД -фізичній особі ОСОБА_1 у відшкодуванні зроблених ним поліпшень орендованого майна.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Згідно п. 7.3 договорів оренди від 01.07.2002 та 27.08.2003, у випадку якщо орендатор здійснив за свій рахунок та за наявності згоди орендодавця поліпшення орендованого майна, він має право на відшкодування вартості таких поліпшень.
У даному випадку згода орендодавця (Дочірнього підприємства ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10") на проведення орендарем СПД -фізичною особою ОСОБА_1) поліпшень орендованого майна отримана належним чином відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується вищенаведеними обставинами справи, встановленими місцевим господарським судом.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог СПД - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з Дочірнього підприємства ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10" вартості поліпшень орендованого майна за договорами від 01.07.2002 та 27.08.2003.
Натомість, апеляційний господарський суд, посилаючись на ст.ст. 59, 60 Господарського кодексу України, ст. 781 Цивільного кодексу України, зазначає про те, що договори оренди від 01.07.2002 та 27.08.2003 припинили свою дію разом з припиненням та реорганізацією Дочірнього підприємства ВАТ "Київ хліб" "Броварський хлібзавод" (правонаступником якого являється Дочірнє підприємство "Хлібокомбінат № 10" ВАТ "Київ хліб"), у зв'язку з чим підстав для задоволення позовних вимог СПД -фізичної особи ОСОБА_1 не вбачається.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши справу у касаційному порядку, дійшла висновку про правомірність висновків місцевого господарського суду та про помилковість висновків господарського суду апеляційної інстанції.
Застосування апеляційним господарським судом норм ст. 60 Господарського кодексу України та ст. 781 Цивільного кодексу України є помилковим з огляду на те, що вказані статті регулюють питання, пов'язані з ліквідацією суб'єкта господарювання.
У даному випадку мова йде про реорганізацію суб'єкта господарювання, а саме -Дочірнього підприємства ВАТ "Київ хліб" "Броварський хлібзавод" (правонаступником якого являється Дочірнє підприємство "Хлібокомбінат № 10" ВАТ "Київ хліб"), що підтверджується встановленими місцевим господарським судом обставинами справи.
Отже, в даному випадку слід керуватись ст. 59 ГК України, відповідно до частини 3 якої у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.
Схожа норма міститься також у ст. 19 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до ч. 3 якої при реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до його правонаступників.
Відповідно до ч. 3 ст. 284 ГК України реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. У частині 3 цієї статті єдиним випадком, коли кредитор у зобов'язанні не може бути змінений, є встановлення цього в договорі або в законі.
Як встановлено місцевим господарським судом, договорами оренди від 01.07.2002 та 27.08.2003 не встановлено неможливості заміни орендодавця.
Таким чином, вбачається, що ні вказані договори, ні чинне законодавство не встановлюють таких обмежень.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Виходячи з викладеного, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що рішення місцевого господарського суду відповідає обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права і має бути залишеним без змін.
У відповідності з пунктом 6 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 у справі № 4/211 скасувати.
Рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2008 у справі № 4/211 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Ж. Бернацька
М. Малетич