Постанова
Іменем України
17 березня 2009 року
Справа № 2-5/6835-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 21.11.2007,
ОСОБА_2, довіреність № 1283 від 25.03.2008,
відповідача - виконавчого комітету Сімферопольської міської ради: не з'явився,
відповідача - Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації": не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 19 грудня 2008 року у справі № 2-5/6835-2008
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, місто Сімферополь, 95000)
до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, 95000)
Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11, місто Сімферополь, 95000)
про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності на нерухоме майно
Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів, виконаного комітету Сімферопольської міської ради та Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентарізації, про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності на нерухоме майно (а.с. 2-3).
Позовні вимоги мотивовані посиланням на статті 331, 392 Цивільного кодексу України, оскільки, як стверджує позивач, ним був побудований об'єкт зі ступенем готовності 58 % за власні кошти на земельній ділянці, що надавалася йому у оренду, але, у реєстрації за ним права власності на це майно йому було відмовлено, чим порушуються його законні права та охоронювані інтереси.
В процесі розгляду справи позивач надав суду заяву, у якій, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, уточнив ступень готовності спірного об'єкту нерухомості та адресу його розташування (а.с. 14).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2008 року у справі № 2-5/6835-2008 (суддя Гаврилюк М.П.) позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задоволений.
Визнано право власності на об'єкт незавершеного будівництва -комплекс автотехобслуговування, розташований за адресою: м. Сімферополь, по вул. Залеська/ вул.Аральська зі ступенем готовності 96 % вартістю 119 505, 59 грн., який складається з основної будівлі, що позначена на плані під літ. “А”.
Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації зобов'язано зареєструвати за суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на вищевказане майно.
Постановляючи рішення у справи, суд виходив з того, що позивачем було створено нове нерухоме майно, право власності на яке, згідно з вимогами статті 331 Цивільного кодексу України, визнається за особою, яка його створила.
Не погодившись з рішенням суду, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням міським господарським судом норм матеріального права та неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
Так, за твердженням особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, місцевий господарський суд безпідставно визнав за позивачем право власності на спірний об'єкт на підставі статті 331 Цивільного кодексу України, оскільки дана правова норма регулює набуття такого права лише на майно, що було створене у відповідності до чинного законодавства без будь-яких порушень, тоді як спірна будівля була зведена на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за відсутністю акту введення об'єкту в експлуатацію та без дослідження судом питання щодо закінчення будівництва об'єкту.
У судове засідання, призначене на 17 березня 2009 року, представники відповідачів повторно не з'явилися, про місце розгляду справи повідомлені були належним чином, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.
Враховуючи, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, а також те, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.
Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
28 березня 2003 року рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим № 497 узгоджено місце розташування та розміри земельної ділянки площею 200.00 кв.м. по вул. Залеській/Аральській для будівництва комплексу автотехобслуговування, дозволено суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 здійснення проектно - дослідницьких робіт для будівництва комплексу автотехобслуговування на вказаній земельній ділянці (а.с. 9).
21 квітня 2005 року рішенням 26-ої сесії 4-го скликання Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим № 406 суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 надано у короткострокову оренду земельну ділянку, площею 0.0200 га, по вул. Залеській/Аральській строком на два роки для будівництва комплексу автотехобслуговування (а.с. 8).
20 серпня 2005 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Сімферопольською міською радою Автономної Республіки Крим укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким орендар приймає у короткострокове платне користування земельну ділянку для будівництва комплексу автотехобслуговування. Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований за № 2-1196 (а.с. 10-15). Зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 785977 (а.с. 17).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що він укладений терміном на 2 року, початок дії якого обчислюється згідно з вимогами чинного законодавства.
Також зазначеним пунктом передбачено, що державна реєстрація цього договору в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі є обов'язковою та повинна бути проведена в передбаченому законодавством термін уповноваженим органом.
З урахуванням вимог статті 18 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами у справі, сплинув 20 серпня 2007 року.
08 лютого 2007 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю надано дозвіл на виконання будівельних робіт строком до 21 квітня 2007 року (а.с. 18).
За твердженням позивача, що не заперечувалося відповідачем, у період з 2007 року по 2008 рік ним здійснювалося будівництво комплексу автотехобслуговування на зазначеній земельній ділянці.
Згідно з повідомленням Кримського республіканського підприємства «Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації»від 12 травня 2008 року за вих.. № 08/88309 ступень готовності об'єкта нерухомості, побудованого позивачем, складає 58% (а.с. 19).
Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим від 12 червня 2008 року за № 1343 спірному об'єкту нерухомості привласнена нумерація -вул. Аральська, 10а (а.с. 46).
Позивачем в процесі розгляду справи першою інстанцією надано повідомлення Кримського республіканського підприємства «Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації»від 27 вересня 2008 року за вих.. № 08/23502ц про те, що ступень готовності зазначеного об'єкта нерухомості складає 96 % (а.с. 43).
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, посилаючись на безпідставну відмову відповідачів визнати та оформити за ним право власності на вказаний об'єкт, звернувся на підставі статей 331, 392 Цивільного кодексу України до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання за ним права власності на будівлю по вул. Аральська, 10а у м. Сімферополі зі ступенем готовності 96 % (а.с. 2-3).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши позивача та його представника, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виконавчого комітету Сімферопольської міської ради та скасування рішення суду виходячи з наступного.
Оскільки спір між сторонами виник з приводу виникнення та визнання права власності на спірне майно, дана справа підлягає вирішенню відповідно до вимог глав 23, 24, 26 розділу І Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Підставою виникнення права власності на майно позивач вважає створення нової речі.
Однак на думку судової колегії, суд першої інстанції неправомірно задовольнив позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на спірне майно на підставі положень статті 331 Цивільного кодексу України, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації або право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту прийняття майна до експлуатації або його державної реєстрації.
При цьому зазначена норма закону регулює порядок набуття права власності на новостворене майно, будівництво якого здійснювалось в установленому законом порядку та закінчене.
В процесі розгляду справи місцевим господарським судом досліджувалося питання щодо фактичного закінчення будівництва спірного об'єкту та було встановлена ступень його готовності -96 % на момент винесення рішення, тобто його будівництво фактично закінчено не було.
Таким чином, поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що згідно з частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає тільки з моменту завершення будівництва (створення майна) і прийняття його в експлуатацію.
Як вбачається з позовної заяви, позивач обґрунтував свої вимоги посиланнями на частину 4 статті 331 Цивільного кодексу України, згідно з якою за заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною.
Однак, судова колегія звертає увагу на той факт, що змінами та доповненнями, внесеними в Цивільний кодекс України згідно із Законом України від 15 грудня 2005 року № 3201-ІV, частину 4 статті 331 Цивільного кодексу України виключено.
Таким чином, у даний час статтею 331 Цивільного кодексу України порядок виникнення права власності на недобудоване майно не передбачений.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що поза увагою місцевого господарського суду залишився факт спливу 20 серпня 2007 року строку дії договору оренди земельній ділянці № 2-1196 від 10 серпня 2005 року, на якій побудований спірний об'єкт.
Отже, на даний час у позивача відсутні будь-які права (власності або оренди) на спірну земельну ділянку, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спірний об'єкт зараз знаходиться на земельній ділянці, яка не відведена під уже збудоване нерухоме майно.
Крім того, судом першої інстанції не був витребуваний, досліджений та долучений до матеріалів справи проект будівництва спірного об'єкту, на який посилається позивач у позовній заяві, не було досліджено питання про відповідність споруди усім будівельним, технічним та санітарним нормам, у зв'язку з чим судова колегія вважає висновок суду про дотриманість встановленого законом порядку будівництва є передчасним та необґрунтованим.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, а також про невідповідність висновків суду обставинам справи, що дає підстави суду апеляційної інстанції для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення у справі та прийняття нового рішення про відмову у позові суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини статті 103, пунктами 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу виконавчого комітету Сімферопольської міської ради задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2008 року у справі № 2-5/6835-2008 скасувати.
3. Прийняти нове рішення у справі.
У позові відмовити.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді Ю.В. Борисова
В.І. Гонтар