Постанова
Іменем України
17 березня 2009 року
Справа № 2-31/10258-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Рибкін Владислав Сергійович, довіреність № 12/4 від 05.03.2009,
відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 4066 від 04.12.2008,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Орхідея-2000" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 03 лютого 2009 року у справі № 2-31/10258-2008
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Орхідея-2000" (вул. Парковий спуск, 22-4, с.м.т.Кореїз, місто Ялта, 98670)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, місто Ялта, 98600)
про стягнення 24665,50 грн.
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Орхідея -2000», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1, про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 24 000.00 грн., з комунальних платежів в сумі 545.50 грн. та збитків в сумі 120.00 грн. (а.с.2-3).
Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем умов договору суборенди від 01 лютого 2008 року, укладеного між сторонами у справі, в результаті чого перед позивачем створилася заборгованість та йому були завдані збитки, які, на підставі статей 610, 611 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 лютого 2009 року у справі № 2-31/10258-2008 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея -2000»відмовлено у повному обсязі.
При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що договір суборенди 01 лютого 2008 року сторонами укладений не був, у зв'язку з чим будь-яких зобов'язань за цим договором у відповідача не виникло.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Орхідея -2000»звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Так, товариство з обмеженою відповідальністю «Орхідея -2000»у своїй апеляційній скарзі зазначає, що поза увагою місцевого господарського суду залишився той факт, що своїми діями, а саме - внесенням орендної плати у розмірі 12 000.00 грн., що передбачено п.3.1 договору суборенди від 01 лютого 2008 року, відповідач погодився з усіма умовами зазначеного договору, у зв'язку з чим висновок суду про те, що цій договір укладений не був, не відповідає фактичним обставинам справи.
Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
На підставі договору оренди, укладеного 02 січня 2003 року з власником майна крамниці -комплексу «Квіти»ОСОБА_4 (орендодавець), товариству з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2000»(орендар) передано у строкове користування нежитлове приміщення крамниці -комплексу «Квіти»та майно, розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Леніна, 7 загальною площею 320.00 кв.м. для організації торгівлі та ресторанного бізнесу (громадського харчування) (а.с. 7).
21 березня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2000»(орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (орендар) (яка у наступному змінила прізвище на ОСОБА_1) укладений договір про передання останньої на праві суборенди нежитлове приміщення крамниці -комплексу «Квіти»та майно, розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Леніна, 7, загальною площею 35.00 кв.м., для організації торгівлі (а.с. 8).
Згідно з пунктами 2.1 та 2.3 зазначеного договору вступ орендаря в тимчасове користування майном настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту приймання -передачі нежитлового приміщення, майна. Майно вважається таким, що повернуто орендодавцю, з моменту підписання акту приймання -передачі.
У відповідності до пункту 3.1 договору суборенди плата за ним встановлюється у розмірі 100.00 грн. на місяць. Орендар сплачує суборенду, витрати, пов'язані з комунальними послугами, згідно з наданими орендодавцем рахунків -щомісячно.
Пунктом 7.2 договору передбачено право орендодавця виступати з ініціативою стосовно внесення змін до договору оренди або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок його неналежного використання або невиконання вимог цього договору.
Договір діє з моменту його підписання протягом 2-х років (пункт 9.1).
Порядок розірвання договору встановлений пунктом 9.3, згідно з яким він може бути розірваний дострокове за згодою сторін або на вимогу однієї зі сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
21 березня 2007 року зазначене у договорі суборенди приміщення було передане відповідачу на підставі акту приймання-передачі (а.с. 9).
З матеріалів справи вбачається, що листами від 28 січня 2008 року, вих.. № 2, 3 товариство з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2000»повідомило відповідача про намір дострокового розірвання договору суборенди у зв'язку з порушенням приватним підприємцем ОСОБА_1 умов, передбачених пунктами 5.2, 3.1 (а.с. 10, 11).
21 лютого 2008 року листом за вих. № 11 (а.с. 78), у зв'язку зі зміною відповідачем прізвища, позивач звернувся до нього з проханням укласти новий договір суборенди зі змінами та доповненнями та надсилав на адресу відповідача проект такого договору для підписання.
При цьому, проект договору суборенди, наданий позивачем, містив суттєві зміни щодо істотних умов договору, зокрема, в частині розміру орендної плати (а.с. 80-83).
Так, пунктом 3.1 договору суборенди, датованого позивачем «01 лютого 2008 року», передбачений розмір орендної плати в сумі 12 000.00 грн. щомісячно.
11 березня 2008 року приватний підприємець ОСОБА_1 (ОСОБА_1 листом повідомила позивача про незгоду з деякими умовами договору суборенди, запропонованого ним, у зв'язку з чим надала для узгодження угоду про зміну та доповнення пунктів проекту договору (а.с. 85, 86).
Ця угода позивачем підписана не була.
31 липня 2008 року приватний підприємець ОСОБА_1 (ОСОБА_1, у зв'язку з вчиненням з боку позивача перешкод у користуванні ним спірним майном, листом звернулась до товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2000»з пропозицією достроково розірвати договір суборенди, укладений сторонами 21 березня 2007 року, та направити свого представника для передачі приміщення (а.с. 88-89, 90).
Спірне приміщення, що знаходилося в користуванні відповідача, було повернуте позивачу згідно з актом від 04 вересня 2008 року (а.с. 38).
22 вересня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2000»звернулося до приватного підприємця ОСОБА_1 з претензією про погашення заборгованості за договором оренди від 01 лютого 2008 року з орендної плати за липень, серпень 2008 року в сумі 24 000.00 грн., комунальних платежів в сумі 545.50 грн. та збитків, пов'язаних з проникненням у приміщення, в сумі 120.00 грн., всього -в сумі 24 665.50 грн. (а.с. 39-41).
Відмова приватного підприємця ОСОБА_1 виконати у добровільному порядку зазначені вимоги з'явилась підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2000»до господарського суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Так, позивач обґрунтовує свої вимоги посиланням на умови договору оренди від 01 лютого 2008 року, оскільки вважає, що він виконувався сторонами, хоч і не був підписаний відповідачем, у зв'язку з чим є укладеним, тоді як договір оренди, укладений сторонами у справі 21 березня 2007 року, припинив свою дію з 01 лютого 2008 року.
Однак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до пункту 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з пунктом 1 статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Пунктом 2 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Пунктом 1 статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
За приписом статті 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття повинна бути повною і безумовною.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 лютого 2008 року позивач направив до відповідача листом № 11 проект договору суборенди, який був отриманий останнім 05 березня 2008 року (а.с. 78, 80-84).
Пунктом 3 статті 181 Господарського кодексу України визначено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограмму тощо, у двадцятиденний строк після одержання договору.
З матеріалів справи вбачається, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 листом від 11 березня 2008 року повідомила позивача про відмову прийняти пропозицію укласти новий договір суборенди та запропонувала свою пропозицію у вигляді додаткової угоди (а.с. 85).
Відповідно до статті 646 Цивільного кодексу України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особи, яка зробила попередню пропозицію.
Оскільки, відповіді на зазначену пропозицію позивачем надано не було, висновок місцевого господарського суду про те, що договір від 01 лютого 2008 року є неукладеним у зв'язку з недосягненням сторонами згоди по всіх його істотних умовах, відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
Твердження позивача про припинення дії договору від 21 березня 2007 року не мають правового обґрунтування, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 9.2 зазначеного договору суборенди його умови зберігають чинність протягом строку дії договору.
Пунктом 9.1 договору від 21 березня 2007 року встановлений строк його дії, який складає 2 роки з дня підписання, тобто до 21 березня 2009 року.
Після закінчення строку дії договору (п. 4.4) орендар зобов'язаний повернути орендодавцю майно. При цьому майно вважається таким, що повернуто орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі (п. 2.3).
Доказів повернення орендарем майна згідно з даними вимогами договору суборенди та підписаного акту приймання -передачі позивач суду не надав.
Посилання заявника апеляційної скарги на виконання відповідачем умов нового договору суборенди, що виразилося в сплати орендних платежів в іншому розмірі, ніж передбаченому договором від 21 березня 2007 року, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки у рахунках, виставлених для оплати позивачем, відсутні будь-які посилання на договір суборенди від 01 лютого 2008 року (а.с. 18-20).
Також, не містить відповідних посилань на договір від 21 лютого 2008 року і платіжні доручення відповідача.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується і апеляційний господарський суд, про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості та збитків за спірним договором у зв'язку з його неукладеністю й обґрунтовано відмовив у позові.
Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея -2000» залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 лютого 2009 року у справі № 2-31/10258-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді Ю.В. Борисова
В.І. Гонтар