36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
30.06.2009 р. Справа №19/48
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богданівське", вул. Приходченків, 74, с. Богданівка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17582
до Приватного підприємства "Осіріс", вул. Центральна, 3, с. Галяве, Чорнухинський район, Полтавська область, 37130
про стягнення 1 106 044,17 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: не з"явився.
від відповідача: не з"явився
Розглядається позовна заява про стягнення 1 106 044,17 грн., з них: 1 048 336,04 грн. основного боргу, за товар, відпущений за накладною №108 від 17.12.2008р., 4652,89 грн. - 3% річних, 53055,24 грн. інфляційних,
Відповідач у відзиві, позовні вимоги визнав у повному обсязі. Відповідно до ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
На запит суду Державний реєстратор Чорнухинської районної державної адміністрації листом від 25.06.2009р. повідомив, що згідно довідки з державного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.06.2009р. встановлено, що з 21.02.2003р. по 13.02.2009р. керівником приватного підприємства «Осіріс»був Внучко Станіслав Васильович, з 13.02.2009року керівником приватного підприємства «Осіріс»є Хаустов Владіслав Анатолійович.
Таким чином відзив відповідача про визнання позову судом не приймається, оскільки Внучко Станіслав Васильович не був керівником підприємства відповідача на час подачі відзиву.
Відповідач в судове засідання 30.06.2009р. не з'явився; ухвали, надіслані на його адресу згідно позову, повернулися до суду з відміткою поштово відділення про відсутність адресата за вказаною адресою. Згідно довідки з державного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.06.2009р. №250662 приватне підприємство «Осіріс»зареєстровано як юридична особа за адресою: Полтавська область, Чорнухинський район, с. Галяве, вул. Центральна, 3. На вказану адресу судом надсилалися ухвали по справі. Зазначена адреса співпадає з адресою за позовом. Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Як свідчить надана суду накладна №108 від 17.12.2008р. за усною угодою позивач поставив відповідачу пшеницю у кількості 989 тонн на загальну суму 1 048 336,04 грн., а відповідач в особі директора Внучко С. В. прийняв дану продукцію.
Відповідно до балансу сільськогосподарської продукції за 2008 рік, затвердженої Управлінням статистики у Прилуцькому районі, Чернігівської області, у позивача у 2008 році була наявність вказаної в накладної кількості пшениці (а.с.72).
19.12.2008 р., позивач керуючись ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України направив відповідачу вимогу № 237 від 19.12.2008р. про оплату вартості переданого товару (пшениці) в сумі 1 048 336,04 грн. в семиденний термін. Вказана вимога одержана директором ПП «Осіріс»Внучко С. В. 19.12.2008р., про що свідчить напис на вимозі.
На запит суду Державний реєстратор Чорнухинської районної державної адміністрації листом від 25.06.2009р. повідомив, що згідно довідки з державного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.06.2009р. встановлено, що з 21.02.2003р. по 13.02.2009р. керівником приватного підприємства «Осіріс»був Внучко Станіслав Васильович.
Відповідно до ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Пунктом 7.4 Статуту ПП «Осіріс»встановлено, що директор підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в установах, підприємствах, організаціях; самостійно укладає договори та контракти.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач оплати за одержаний товар не провів.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
На підставі вказаної норми позивачем правомірно нараховано 3% річних за період з 27.12.2008р. по 18.02.2009р. в сумі 4652,89грн.
Також, позивачем заявлено до стягнення 53055,24грн. - сума, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за період грудень 2008р. - січень 2009р.
Оскільки прострочення виконання зобов'язання з оплати товару виникло з 27.12.2008р., інфляційні за грудень 2008р. нарахуванню не підлягають.
Позивачем інфляційні за січень 2009. безпідставно нараховані на збільшену суму боргу (1070351,10 грн.), в той час як заборгованість становить 1048336,04 грн.
Після перерахунку, зробленого судом, встановлено, що інфляційні за січень 2009р., нараховані на суму основного боргу, становлять 30401,75 грн.
Отже, у позові в частині стягнення 22015,06 грн. інфляційних за грудень 2008р. та 638,43грн. інфляційних за січень 2009р. слід відмовити як нарахованих безпідставно.
Таким чином, вимоги про стягнення 1048336,04 грн. основного боргу, 4652,89 грн. -3% річних та 30401,75 грн. інфляційних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно повідомлення позивача та листа СВ ПМ ДПА в Чернігівській області, оригінал накладної №108 від 17.12.2008р. було вилучено співробітниками СВ ПМ ДПА в Чернігівській області за запитом СВ ПМ ДПІ у м. Полтаві ( а. с. 69, 70).
Господарським судом було направлено запит, на підставі ст.38 ГПК України до СВ ПМ ДПІ у м. Полтаві з проханням повідомити чи порушено кримінальну справу за якою вилучалися документи та за якими фактами, надати копію постанови.
Відповіді з СВ ПМ ДПІ у м.Полтаві станом на 30.06.2009року не отримано. Вироку суду за кримінальною справою до суду не надходило.
Підстав для зупинення даної справи відповідно до ст.79 ГПК України не має.
Надані до суду докази (накладна, вимога, розписка) ніким не спростовані в судовому порядку.
В разі доведено факту існування нововиявлених обставин, документів, які б містили нові істотні відомості, що спростовували б факти, покладені в основу рішення, чи відповідного вироку суду, яким встановлено факти, що мають значення по даній справі, дане судове рішення може бути переглянуте за нововиявленими обставинами на підставі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати по справі згідно ст.49 ГПК України слід віднести на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі матеріалів справи, та керуючись ст.ст. 44, 49,82-85 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Осіріс" (вул. Центральна, 3, с. Галяве, Чорнухинський район, Полтавська область, 37130, р/р 26007000825001 в філії “Полтавська дирекція” АТ “Індекс-Банк” МФО 331661, ідентифікаційний код 32358773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богданівське" (вул. Приходченків, 74, с. Богданівка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17582, р/р 26001101036 в “Райфайзен Банк Аваль”, м.Київ, МФО 38085, ідентифікаційний код 03798441) -1048336грн.04коп. основного боргу, 4652грн. 89 коп. - 3% річних, 30401грн. 75 коп.- інфляційних, 10833грн. 91 коп. витрат з оплати держмита, 114грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3.В іншій частині -у позові відмовити.
Суддя Безрук Т.М.