09 квітня 2009 р.
№ 5020-11/296-12/488
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
М. Остапенка,
суддів:
Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Позашкільного учбового закладу "Севастопольська дитячо-юнацька спортивна школа "Чайка" фізкультурно-спортивного товариства "Україна"
на постанову
від 15.12.2008
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі
№ 5020-11/296-12/488
за позовом
Позашкільного учбового закладу "Севастопольська дитячо-юнацька спортивна школа "Чайка" фізкультурно-спортивного товариства "Україна"
до
Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарка "Корабел"
3-тя особа
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1
про
визнання договору недійсним
В судове засідання з'явились представники сторін:
позивача
Кричун М.М. (дов. 15.01.2009)
відповідача
Хімікус О.С. (дов. 01.03.2009)
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Позашкільний учбовий заклад "Севастопольська дитячо-юнацька спортивна школа "Чайка" звернулася з позовом про визнання недійсним договору 2003 року про передачу ВАТ "Севастопольський морський завод" до статутного фонду ТОВ "Спільне підприємство технопарку "Корабел" нежитлових приміщень, у яких розташований учбовий заклад позивача.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.
У 1966 році за спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету державного підприємства "Севастопольський морський завод" створена дитячо-юнацька спортивна школа" (в подальшому ДЮСШ) спортивного клубу "Севастополь" у зв'язку з рішенням ВЦПРС про надання колективу фізкультури Морського заводу звання "Спортивний клуб "Севастополь". У подальшому, внаслідок проведених реорганізацій, Спортивний клуб "Севастополь" у 1992 році ліквідований, а ДЮСШ увійшла в структуру підприємства "Севастопольський морський завод".
У 1994 році підприємство "Севастопольський морський завод" перетворене у відкрите акціонерне товариство шляхом корпоратизації.
09.12.1996 за спільним рішенням ВАТ "Севастопольський морський завод", профспілкового комітету цього товариства та Кримської і Севастопольської Рад спортивного товариства профспілок "Україна", ДЮСШ Севастопольського морського заводу передано до Севастопольської міської ради спортивного товариства профспілок "Україна", де вона набула назву Севастопольська дитячо-юнацька спортивна школа "Чайка" фізкультурно-спортивного товариства "Україна".
ДЮСШ з 1966 року і до цього часу використовує нежитлові приміщення як матеріально-технічну базу. У 2002 році ДЮСШ реєструється як юридична особа, засновником якої є Центральна Рада фізкультурно-спортивного товариства "Україна".
Однак, ВАТ "Севастопольський морський завод" укладає господарські договори з іншими суб'єктами господарювання з залученням як матеріальних зобов'язань нежитлові приміщення спортивної школи, зокрема, договори оренди.
У 2003 році ВАТ "Севастопольський морський завод" виступає співзасновником ТОВ "Спільне підприємство технопарку "Корабел", майновим внеском якого, зокрема, зазначає -нежитлові приміщення спортивної школи.
Так як відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" у редакції 1992 року, об'єкти освіти, які належать підприємствам та відомствам, можуть приватизовуватися за умови збереження освітянського призначення, а учбові заклади відповідно до Законів України "Про освіту", "Про позашкільну освіту", "Про фізичну культуру і спорт" можуть діяти лише при наявності відповідної матеріально-технічної бази, то розпорядження матеріально-технічною базою учбового закладу поза цільовим використанням, є протизаконним.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 06.11.2008 (суддя І.Харченко), яке залишене без зміни постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.12.2008 (колегія суддів: І. Антонова, Л. Заплава, К. Остапова) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані наступним.
09.12.1996 спільним рішення ДП ТОВ "Корабел" ВАТ "Севастопольський морський завод" та Севастопольської міської ради спортивного товариства профспілок, яке погоджене ВАТ "Севастопольський морський завод" ДЮСШ, як учбово-виховний заклад вирішено виключити із структури ВАТ "Севастопольський морський завод" та ввести у структуру Севастопольської міської ради спортивного товариства профспілок при умові передачі матеріальної бази закладу.
16.12.1996 між ВАТ "Севастопольський морський завод" (орендодавець) і Севастопольською міською радою спортивного товариства профспілок (орендар) укладений договір № 90/20-336, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове безоплатне користування:
- будинок фізкультури "Чайка";
- спортивний павільйон "Чемпіон";
- водногребну базу в Інкермані;
-спортивно-господарське майно, згідно з переліком за актом прийому-передачі для організації діяльності Дитячо-юнацької спортивної школи.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що передача вказаних об'єктів і майна в оренду не тягне за собою передачі орендарю права власності на вказане майно орендодавця.
15.01.1997 постановою президії Севастопольської міської ради спортивного товариства профспілок (протокол № 5 "Про дитячо-юнацьку спортивну школу Севморзаводу" вирішено затвердити статут дитячо-юнацької спортивної школи ВАТ "Севастопольський морський завод" у новій редакції, вважати її структурним підрозділом Севастопольської міської ради спортивного товариства профспілок з 16.12.1996; зареєструвати в Севастопольській міській раді спортивного товариства профспілок новий статут школи і нове найменування -Севастопольська дитячо-юнацька спортивна школа "Чайка", вважати її правонаступником дитячо-юнацької спортивної школи СК "Севастополь" і дитячо-юнацької спортивної школи "Морзаводу"; передати фонди ВАТ "Севастопольський морський завод" дитячо-юнацької спортивної школи "Чайка" на баланс після придбання нею статусу юридичної особи.
19.04.2002 позашкільний учбовий заклад "Севастопольська дитячо-спортивна школа "Чайка" був зареєстрований в якості юридичної особи.
Спірні правовідносини сторін виникли з приводу визнання недійсним договору про передачу до статутного фонду ТОВ "Спільне підприємство технопарку "Корабел" будівлі школи у відриві від її штатної структури.
Посилання позашкільного учбового закладу "Севастопольська дитячо-юнацька спортивна школа "Чайка" фізкультурно-спортивного товариства "Україна" на норми ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. ст. 15, 18 Закону України "Про освіту" та ст. 29 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" як на підставу визнання недійсним договору, є помилковим, оскільки наведені норми є загальними щодо створення та приватизації учбових закладів і не регулюють питання чинності правочинів.
Позивачем не були представлені суду докази ліквідації ВАТ "Севастопольський морський завод" і ТОВ СПТ "Корабел", або перепрофілювання позашкільного учбового закладу -спортивної школи Севастопольського морського заводу, а тому посилання на постанову Верховної Ради "Про недопущення закриття та перепрофілювання закладів фізичної культури і спорту, без олімпійської та параолімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувально-фізкультурних закладів від 03.08.2006 № 66-V є неспроможним.
Посилання позивача на необхідність дослідження питання законності ліквідації організаційно-штатної структури дитячо-юнацької спортивної школи у складі ВАТ "Севастопольський морський завод" є неспроможним, оскільки така обставина не впливає на правомірність укладеного правочину.
Крім того, позивач не є стороною спірного договору та у судовому порядку не визнане право власності за ним на це майно, що могло б бути підставою для оспорення угоди.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить судові рішення у справі скасувати, задовольнивши позовні вимоги.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст. 21 Закону СРСР "Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності" від 10.12.1990, відповідно до рішення, прийнятого при укладенні колективного договору, підприємство передає у безоплатне користування профспілкам будинки, приміщення, споруди та інші об'єкти, які перебувають на балансі підприємства, а також бази відпочинку, дитячо-юнацькі та інші оздоровчі табори, необхідні для організації відпочинку, ведення культурно-освітньої, фізкультурно-оздоровчої роботи з трудящими та їхніми сім'ями.
Навчально-виховна установа "Дитячо-юнацька спортивна школа "Морзаводу" як структурний підрозділ державного підприємства "Севастопольський морський завод" і як цілісний майновий комплекс за визначенням законодавства про приватизацію увійшов до складу приватизованого ВАТ "Севастопольський морський завод" майна у відповідності до положень ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Спільним рішенням дочірнього підприємства "Корабел" ВАТ "Севастопольський морський завод" та Севастопольською міською радою спортивного товариства профспілок, яке затверджене власником майна та погоджене з профспілковою організацією товариства, навчально-виховна установа ДЮСШ Морзаводу передана від ДП "Корабел" ВАТ "Севастопольський морський завод" до Севастопольської міської ради спортивного товариства профспілок шляхом виключення із структури ДП "Корабел" та введення до структури Севастопольської міської ради спортивного товариства профспілок ДЮСШ. Умова спільного рішення про його чинність у разі передачі матеріально-технічної бази у безоплатне користування реалізована шляхом укладення договору оренди як способу договірного оформлення права безоплатного користування матеріально-технічною базою ДЮСШ.
Отже ДЮСШ як навчально-виховний заклад переданий профспілковій організації в оперативне управління. Правовідносини сторін, що склалися, підпадають під ознаки правовідносин з управління майном, врегульовані главою 70 ЦК України.
Відповідно до положень ч.2 ст. 4 ЦК УРСР цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Укладення угоди з передачі майна як об'єкта цілісного майнового комплексу ДЮСШ відкритим акціонерним товариством профспілковій організації у безоплатне користування, судами попередніх інстанцій не встановлене.
Відтак, навчально-виховний заклад ДЮСШ є власністю ВАТ "Севастопольський морський завод". Власнику належать функції з розпорядження майном. Заклад (установа) є об'єктом права власності, який може бути відчужений власником. Однак, відчуження матеріально-технічної бази як невіддільної складової закладу є порушенням законодавчих положень про створення, діяльність та ліквідацію закладів (установ).
Предметом позову є оспорення закладом правомірності відчуження власником його матеріально-технічної бази шляхом передачі такого майна до статутного фонду ТОВ СПТ "Корабел". ВАТ "Севастопольський морський завод" та ТОВ СПТ "Корабел" не заперечують передачу майна до статутного фонду ТОВ СПТ "Корабел". Однак, у матеріалах справи відсутні правочини або інші акти, на підставі яких відбулося відчуження майна, у тому числі за його переліком та докази про належність цього майна як складової об'єкту права власності, яким є заклад, що унеможливлює здійснити правову оцінку факту відчуження та його правомірності, та є обставиною, що зумовила передчасний висновок господарських судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Позашкільного учбового закладу "Севастопольська дитячо-юнацька спортивна школа "Чайка" фізкультурно-спортивного товариства "Україна" задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Севастополя від 06.11.2008, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.12.2008 у справі № 5020-11/296-12/488 скасувати.
Справу передати до господарського суду м. Севастополя на новий розгляд.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко