09 квітня 2009 р.
№ 26/88-17/100
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні у м. Києві
за участю представника позивача:
Глінського В.М.
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк"
на постанову
від 22.12.2008
Київського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 26/88-17/100
господарського суду
міста Києва
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк"
до
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про
звернення стягнення на нежиле приміщення в сумі 10000,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 19.03.2009 оголошувалась перерва до 26.03.2009, а ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2008 справу було відкладено до 09.04.2009.
У серпні 2006 року акціонерний комерційний банк "ТАС-Комерцбанк" звернувся з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 10000,00 грн. заборгованості по кредиту шляхом звернення стягнення на нежиле приміщення № 18 цокольного поверху, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 10-Г.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.09.2008 у справі № 26/88-17/100 в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2008, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 22.12.2008, рішення господарського суду першої інстанції від 15.09.2008 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 43 ГПК України, ст.ст. 182, 210, 640, 657, 719 ЦК України.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач до Вищого господарського суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 19.08.2002 між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ВАТ "Сведбанк", та ТзОВ "Компанія "Новас" був укладений кредитний договір № 136-К/30, згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі 4540000,00 грн. Строк користування кредитною лінією був визначений з 20.08.2002 до 18.08.2003 з платою за користування кредитом 25% річних.
19.08.2002 між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ТзОВ "Науково-виробничий комерційний центр "Новас" був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого в забезпечення виконання позичальниками основних зобов'язань ТзОВ "НВКЦ "Новас" передає в заставу позивачу належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 95,7 м2, яке розташоване в м. Києві по вул. Пирогова, 10-в.
13.08.2004 у зв'язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу вчинив виконавчий напис про стягнення з ТзОВ "НВКЦ "Новас" на користь позивача 5036375,16 грн. заборгованості за рахунок заставленого майна.
18.11.2004 Державною виконавчою службою в місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на заставлене майно, а 22.11.2004 Державна виконавча служба склала акт опису та арешту, та наклала арешт на нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 10-в, загальною площею 95,7 м2, яке було передано на відповідальне зберігання ТзОВ "Селтон".
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.02.2005 у справі № 3/560 за позовом ТзОВ "Селтон" до Відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -АКБ "ТАС-Комерцбанк" про визнання права власності на нежитлове вбудоване приміщення площею 95,70 м2, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 10-в, та зобов'язання відповідача звільнити майно з-під арешту, в позові відмовлено.
Судами також встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2004 у справі № 3/386 визнано право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 95,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 10-в за ТзОВ "Селтон" та зобов'язано ВДВС Шевченківського райуправління юстиції у м. Києві звільнити вказане нежитлове приміщення з-під арешту. При цьому, при здійсненні комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна" 21.04.2005 реєстраційного напису на правовстановлювальному документі, а саме на зазначеному рішенні від 25.11.2004, реквізити цього ж приміщення були зазначені як нежиле приміщення (в літ "Г") загальною площею 95,7 м2 по вул. Пирогова, 10.
05.08.2005 між ТзОВ "Селтон" та СПД - фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого, товариство "Селтон" продало СПД - фізичній особі ОСОБА_1 нежиле приміщення № 18 цокольного поверху в літ "Г", яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 10, загальною площею 95,70 м2, що належить ТзОВ "Селтон" на підставі рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2004.
В свою чергу, 27.09.2005 між СПД - фізичною особою ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_2 був укладений договір дарування нежилого приміщення, за умовами якого, СПД - фізична особаОСОБА_1подарував ОСОБА_2 нежиле приміщення № 18 цокольного поверху (в літ. "Г"), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 10, загальною площею 95,70 м2. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за № 8295 від 27.09.2005.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач обґрунтовував його тим, що оскільки ТзОВ "Компанія "Новас" за кредитним договором № 136-К/30 взятих на себе зобов'язань не виконало, то у ВАТ "Сведбанк" виникло право звернути стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави, тобто на нежитлове вбудоване приміщення площею 95,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 10 "В" (літ. "В"). І, оскільки зазначене приміщення, а також приміщення площею 95,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 10 "Г" (літ. "Г"), є одним і тим самим, він, тобто позивач, вважає можливим звернути стягнення на це майно з урахуванням його зміненої адреси.
Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку, і з урахуванням вимог ст.ст. 210, 719, 722 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про заставу", дійшов до правильного висновку про безпідставність заявленого позову. При цьому, апеляційний суд правильно виходив з того, що в даному випадку предметом спору є одне й теж саме приміщення, до якого відповідачОСОБА_1не має ніякого відношення, оскільки станом на 11.08.2008 це приміщення на праві власності зареєстровано за ОСОБА_2
Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 та рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2008 у справі № 26/88-17/100 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.