Господарський суд
Чернігівської області
14000,м. Чернігів, пр-т Миру,20,тел. 77-99-18
Іменем України
«09 »квітня 2009 року Справа №17/51-17/82
ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
ДО ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
АДРЕСА_2
Про стягнення заборгованості 3760,20 грн.
ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
АДРЕСА_2
ДО ВІДПОВІДАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Про стягнення 18568,97 грн.
Суддя Кушнір І.В.
Від Позивача за первісним позовом: ОСОБА_1. -особисто, паспорт.
Від Відповідача за первісним позовом: не з'явився.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 3760,20грн., в тому числі 2877,00 грн. основного боргу та 883,20 грн. пені за договором оренди приміщення.
ФОП ОСОБА_2. надав відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги заперечив у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 заявлено зустрічний позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 18568,97 грн., в тому числі 5235,97 грн. зайво сплаченої орендної плати, 5448,00 грн. втраченого прибутку та 7885,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.03.09р. розгляд зустрічного позову призначено спільно з первісним.
ФОП ОСОБА_1. проти зустрічного позову заперечив.
В судове засідання, призначене на 09.04.09р., Відповідач за первісним позовом та його представник не з'явилися.
До початку даного судового засідання від Відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на один місяць та відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням Відповідача в лікарні, до якого додана довідка Ніжинської центральної міської лікарні.
Аналогічне клопотання про відкладення розгляду справи до початку даного судового засідання надійшло і від представника Відповідача за первісним позовом, обґрунтоване перебуванням Відповідача в лікарні і зайнятістю представника по іншій справі в Печерському районному суді м. Києва.
Згідно ч.ч.1,3,4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України:
«Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
У виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.
За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.»
Позивач за первісним позовом проти заявлених клопотань заперечив, вважаючи їх затягуванням слухання справи.
Первісна позовна заява надійшла до суду 10.02.09р., тобто двомісячний строк по справі закінчується в день судового засідання - 09.04.09р.
За цей двомісячний строк розгляду справи по ній було проведено 4 судових засідання, в три з яких Відповідач за первісним позовом не з'явився.
По всіх чотирьох засіданнях від Відповідача за первісним позовом та його представника надходили клопотання про відкладення розгляду справи чи оголошення перерв.
Доказів зайнятості представника Відповідача по іншій справі в Печерському районному суді м. Києва до клопотання не додано.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що Відповідач за первісним позовом мав достатньо часу для своєчасного надання пояснень та доказів особисто або через представника, в тому числі і не безпосередньо в судовому засіданні, а надати іншим чином до початку любого з засідань.
Крім того, заперечення на первісний позов та пояснення по зустрічному надавалися його представником в судовому засіданні 31.03.09р.
На підставі вищенаведеного, суд не вбачає виняткового випадку для продовження строку розгляду справи та доходить висновку, що клопотання Відповідача за первісним позовом про продовження строку розгляду справи на один місяць та відкладення розгляду справи задоволенню не підлягають.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд
01 січня 2008 року між ФОП ОСОБА_1. (далі -Позивач) та ФОП ОСОБА_2. (далі -Відповідач) укладено договір оренди приміщення № 3 (далі -Договір).
За умовами п.1.1. Договору Орендодавець (Позивач) передає, а Орендар (Відповідач) приймає в використання частину приміщення (надалі -об'єкт оренди), розташовану за адресою: АДРЕСА_3. Об'єкт оренди передається як приміщення для ведення торгівельної діяльності подарунковими виробами, взуття та одягом.
Відповідно до п.2.1. об'єктом оренди є окрема кімната площею 31,6 м кв., розміщена на першому поверсі будівлі.
Право власності орендодавця на об'єкт оренди підтверджуються договором дарування частки не житлового приміщення від 14.07.05р. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Ніжинського МБТІ від 15.07.05р.
Згідно п.4.4. Договору, Орендар зобов'язується своєчасно сплачувати рахунки, надані Орендодавцем за оренду приміщення.
Відповідно п.4.10. Договору в разі дострокового розірвання договору з ініціативи Орендодавця, звільнити об'єкт оренди в термін 3 (трьох) календарних днів, сплативши всі заборгованості по орендній платі та відшкодувати всі збитки спричинені використанням приміщення.
Згідно п.5.1. Договору орендна плата за надане приміщення становить 2944,00 гривні на місяць та є узгоджена між Орендодавцем та Орендарем згідно тарифів на комунальні послуги, послуги по охороні приміщення та орендної плати за землю, діючих на грудень 2008 року.
Відповідно до п.5.4. Договору орендна плата перераховується щомісяця до 10 (десятого) числа в безготівковій формі згідно рахунку за оренду приміщення.
Згідно п.п.6.1.-6.2. Договору, він діє з 1 січня 2008 та діє до 31 грудня 2008 року включно. По закінченню терміну дії, договір пролонгуванню не підлягає.
За період дії Договору, а саме січень-грудень 2008 року Позивачем нарахована орендна плата на загальну суму 35328 грн.
Позивачем на вищевказані місячні суми були виставлені відповідні рахунки.
Відповідачем орендна плата сплачена частково у розмірі 32451 грн., що підтверджується довідкою Ніжинського відділення ВАТ „Державний ощадний банк України” № 48 від 22.01.09р.
28.11.2008 року Позивачем був надісланий Відповідачу офіційний лист від 27.11.08р., в якому Позивач повідомив, що у зв'язку з неодноразовим порушенням п.4.4., п.5.4. Договору оренди приміщення №3 від 01.01.08р., на 2009 рік договір оренди приміщення укладатися не буде, та, враховуючи, що термін дії зазначеного Договору спливає 31.12.08р., орендоване приміщення повинно бути звільнене в обумовлений термін зі сплатою заборгованості на момент звільнення, що підтверджується копією листа та фіскального чеку про відправку.
02.01.2009 року був складений акт про закінчення терміну договору оренди та повернення приміщення орендодавцю, підписаний ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4. У даному акті зазначено, що протягом дії договору оренди приміщення №3 від 01.01.08р., відповідно до актів здачі-приймання робіт здійснювалось користування приміщенням площею 31,6 м кв. орендарем ОСОБА_2. По закінченню терміну дії договору орендар ОСОБА_2. звільнив приміщення та вивіз усе своє майно 02.01.09р. Акт надання-приймання послуг за грудень 2008р. №0079 від 30.12.08р. орендар отримав, але повернув без печатки.
08.01.2009 року Позивачем надісланий Відповідачу претензійний лист з вимогою про сплату боргу в розмірі 3140,77 грн., який отриманий останнім 13.01.09р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №928120.
Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача по орендній платі становить 2877,00 грн.
Згідно ч.ч.1,2,6 ст.283 Господарського кодексу України:
«1. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
2. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
6. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.»
Відповідно до ст.286 Господарського кодексу України:
«1. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
2. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.
3. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.
4. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.»
Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України
“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”
Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):
“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ч.4 ст.284 Господарського кодексу України:
«Строк договору оренди визначається за погодженням сторін.»
Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:
“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:
«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»
Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:
«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»
Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:
«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»
Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п.5.5 Договору, при несвоєчасному перерахуванні Орендарем коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця терміном понад п'ять банківських днів, Орендар сплачує пеню в розмірі 10% від нарахованої суми.
Вищевказана санкція в договорі названа пенею, проте фактично є штрафом, оскільки носить характер одноразового нарахування за правопорушення, а не відповідно до кількості днів прострочення.
Враховуючи, що Відповідачем згідно наданих доказів тричі сплачено орендну плату з порушенням терміну, а саме: лютий, листопад, грудень 2008 року, Позивачем нараховано Відповідачу штраф у розмірі 883 грн. 20 коп. за прострочення сплати орендної плати.
ФОП ОСОБА_2. у відзиві на позов посилається на наступне.
ФОП ОСОБА_2. був отриманий претензійний лист в якому, зокрема, не вказано повного найменування сторін: поштових адрес, банківських рахунків, номерів свідоцтв про реєстрацію в якості фізичних осіб-підприємців; відсутні обставини і посилання на докази, на підставі яких Позивачем пред'явлено претензію, відсутній розрахунок на підставі якого Позивач просить сплатити саме суму в розмірі 3140,77 грн., а в позовній заяві ФОП ОСОБА_1. визначена сума позову в розмірі 3760 грн. 20 коп., в тому числі 2877,00 грн. в рахунок заборгованості по орендній платі та 883,20 грн. в рахунок сплати пені, хоча в претензії Позивача за сплату пені не зазначено, відсутній номер претензії.
Претензійний лист був підписаний Позивачем та відправлений Відповідачу 08 січня 2009 року, а вже 31 січня 2009 року ФОП ОСОБА_1. звернувся з позовом до суду. На думку ФОП ОСОБА_2., Позивачем порушений місячний строк, визначений законодавством для розгляду претензії, останнім днем розгляду претензії Відповідач вважає 08 лютого 2009 року.
Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 року по справі N 1-2/2002:
„Положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.”
Таким чином, надіслання чи не надіслання претензії ніяким чином не впливає як на обов'язки сторін по договору, так і на право звернення СПД ОСОБА_1. до суду
Також Позивач не надіслав ФОП ОСОБА_2. копії позовної заяви і доданих до неї додатків. У квитанції до поштового відправлення вказано, що Позивачем був відправлений цінний лист з рекомендованим відправленням, проте Відповідач вказаного листа не отримував.
До позову були додані достатні докази надіслання Позивачем Відповідачу позовної заяви, а саме опис цінного листа та фіскальний чек.
Позивачем були надані письмові пояснення, що повідомлення не поверталося і ним був зроблений відповідний запит до Ніжинського відділення Укрпошта.
Крім того, під час розгляду справи Відповідач та його представник за відповідним клопотанням ознайомились з матеріалами справи.
За викладених обставин суд не вбачає порушення прав Відповідача, які б перешкоджали розгляду справи.
Щодо стягнення пені в розмірі 883,20 грн., Відповідач вважає вимоги Позивача необґрунтованими і незаконними, положення п.5.5 договору оренду приміщення, якій є об'єктом спору по справі, недійсними, оскільки п. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Виходячи із положень п. 5.5. Договору, укладеного з Позивачем, при несвоєчасному перерахуванні коштів на розрахунковий рахунок Позивача терміном понад п'ять днів банківських днів Відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 10 відсотків від нарахованої суми. Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 231 ГКУ:
«1. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
2. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.»
Таким чином, вищенаведені норми стосуються господарських зобов'язань, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.
Доказів наявності даних обставин сторонами суду не представлено, а тому дані заперечення суд вважає необґрунтованими.
Крім того, щодо виникнення заборгованості по орендній платі Відповідач зазначає, що 27 листопада 2008 року ним був отриманий офіційний лист Позивача, в якому він попереджає, що на наступний 2009 рік договір оренди приміщення укладатися не буде. 30 грудня 2008 року Відповідач усно домовився з Позивачем, що орендну плату за грудень 2008 року сплатить йому готівкою на руки, про що Позивач надасть Відповідачу відповідну розписку. В присутності свідків 30 і 31 грудня 2008 року Позивач відмовився приймати у Відповідача готівкові кошти в рахунок оплати за оренду приміщення. На думку Відповідача, Позивачеві було достовірно відомо, що 30 і 31 грудня 2008 року банки не здійснювали безготівкові розрахунки між юридичними особами, у зв'язку з новорічними святами і звітністю. Про відмову Позивача приймати готівкові кошти та про усну домовленість з ним був складений відповідний акт.
Як зазначено вище, відповідно до п.5.4. Договору орендна плата перераховується щомісяця до 10 (десятого) числа в безготівковій формі згідно рахунку за оренду приміщення.
Відповідно до ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України:
„Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється”.
Умовами п.6.1. Договору термін його дії встановлений до 31.12.08р.
Позивачем наданий суду акт про закінчення терміну договору оренди та повернення приміщення орендодавцю від 02.01.09р., згідно якого Відповідач звільнив приміщення та вивіз усе своє майно 02.01.09р.
Враховуючи, що сторонами не представлений суду акт приймання-передачі, згідно якого орендоване приміщення поверталося орендодавцеві, суд вважає, що вищевказаним актом Позивач самостійно підтвердив факт повернення йому орендованого майна 02.01.09р.
Доказів зворотного Відповідачем не надано.
Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України:
«Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.»
Відповідно до п.7.5. Договору всі спори по даному Договору вирішуються сторонами шляхом переговорів, а у випадку розбіжностей, у встановленому законом порядку -через господарський суд.
Згідно п.п.7.7.,7.8. Договору, даний Договір складений в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу. Інші зміни та доповнення до даного Договору мають силу тільки у випадку їх письмового оформлення належним чином за підписами обох сторін.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Ухвалами суду від 26.0.03.09р. та 31.03.09р. від ФОП ОСОБА_2. вимагалися:
· письмове пояснення, чому кошти за грудень 2008 року не були перераховані до 10 грудня 2008 року, як передбачено п.5.4 договору;
· письмове пояснення з наданням відповідних доказів, чи звертався ФОП ОСОБА_2. до ФОП ОСОБА_1. з пропозиціями зміни умов договору, зменшення орендної плати, чи взагалі дострокового розірвання договору з підстав неналежного врегулювання окремих умов користування орендованим приміщенням, невигідності умов користування чи неналежних дій ФОП ОСОБА_1. чи невиконання ним умов договору.
Таких пояснень суду не представлено.
Враховуючи строк сплати орендної плати, визначений п.5.4. Договору, та відсутність доказів укладення сторонами додаткових письмових угод або вирішення судом як щодо строку сплати орендної плати за грудень 2008 року чи письмової відмови Позивача від її отримання, так і щодо дострокового розірвання договору, суд доходить висновку, що орендна плата за грудень 2008 року мала бути сплачена Відповідачем саме до 10 грудня 2008 року, договір скінчив свою дію 31.12.08р., орендоване приміщення повернуте орендодавцю 02.01.09р.
З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги посилання Відповідача на усуну домовленість сторін про сплату орендної плати за грудень 2008 року 30,31 грудня 2008 року, від якої Позивач відмовився та не прийняв відповідні кошти.
Відповідно до ч.1 ст.795 Цивільного кодексу України:
„Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.”
З пояснень сторін вбачається, що СПД ОСОБА_2. перебував в орендованому приміщенні з 2007 року на підставі попереднього договору оренди від 11.10.07р.
Як пояснив в судовому засіданні СПД ОСОБА_1. даний акт при передачі не складався ні у 2007, ні у 2008 роках.
Ухвалою суду від 31.03.09р. від ФОП ОСОБА_2. вимагалося письмове пояснення: коли він фактично вступив в користування орендованим приміщенням.
Даного пояснення суду не надано.
Враховуючи, що ФОП ОСОБА_2. не спростовано факт користування орендованим приміщенням з 2007 року, суд доходить висновку, що відсутність акту приймання-передачі орендованого приміщення не звільняє останнього від сплати орендної плати за весь строк фактичного користування орендованим примішенням.
Тим більше, що такі наслідки відсутності даного акту не передбачені ні Цивільним кодексом України, ні Договором.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що первісний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Стосовно зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 18568,97 грн., в тому числі 5235,97 грн. зайво сплаченої орендної плати, 5448,00 грн. втраченого прибутку та 7885,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, суд доходить наступних висновків.
В обґрунтування позовних вимог зустрічного позову ФОП ОСОБА_2. посилається на наступне.
Згідно договору оренди приміщення від 01.01.08р. ФОП ОСОБА_1. передав в оренду ФОП ОСОБА_2. приміщення площею 31,6 м кв. за адресою: АДРЕСА_3. Дане приміщення використовувалось для ведення торгівлі подарунковими виробами в магазині „Подарунки Плюс” і мало вигляд кімнати без окремого входу, тобто вхід до магазину ФОП ОСОБА_2. здійснювався через суміжні приміщення, які належать ФОП ОСОБА_1. Орендна плата за вказане приміщення згідно п. 5.1 Договору становила 2944,00 гри. на місяць. Згідно умов п. 6.1 Договору був встановлений термін його дії з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
У відповідності до умов п. 3.1. Договору ФОП ОСОБА_1. взяв на себе обов'язок забезпечення безперешкодного користування орендованим приміщенням та комунальними послугами в години, встановлені розпорядком робочого дня. Проте ні в самому Договорі, а ні додатками до нього (яких не існувало взагалі) не визначено, чиїм саме розпорядком робочого дня повинні користуватись сторони договору. ФОП ОСОБА_1. не забезпечував вільного доступу до орендованого приміщення, оскільки ключі від центрального входу до даного приміщення знаходились тільки у нього, а ФОП ОСОБА_2. мав лише ключі від орендованої кімнати, тому в необхідний для нього час не мав доступу до орендованого приміщення, оскільки ФОП ОСОБА_1. відкривав центральний вхід з понеділка по п'ятницю з 9 годин ранку і закривав о 18 годині вечора, а щосуботи - відкривав центральний вхід о 9 годині ранку і закривав о 15 годині, дня. Кожної неділі і у святкові дні центральний вхід залишався закритим, внаслідок чого ФОП ОСОБА_2. не мав доступу до орендованого приміщення і не міг здійснювати підприємницьку діяльність - торгівлю подарунками. Усні звернення до ФОП ОСОБА_1. з даного приводу були проігноровані.
За викладених обставин, ФОП ОСОБА_2. вважає, що ФОП ОСОБА_1. грубо порушував умови п. п. 3.1. Договору, не надаючи вільного доступу до орендованого приміщення у необхідний йому час, у зв'язку з чим була переплачена орендна плата в розмірі 5235,97 грн.
Дану суму переплаченої орендної плати визначено, виходячи із слідуючого: сума орендної плати згідно п.п.5.1. спірного Договору становила 2944,00 грн. на місяць. Розрахунок проводився наступним чином: 2944 (сума орендної плати) : Х (загальна кількість днів місяця (наприклад: січень - 31 день))= орендна плата за один день місяця. X (Орендна плата за один день місяця) х У (кількість днів, коли не мав вільного доступу до орендованого приміщення на протязі доби) = сума переплаченої орендної плати за один місяць.
Кількість днів, у які не було вільного доступу до орендованого приміщення у 2008 році становить: січень - 6 днів, лютий -4 дні, березень -6 днів, квітень -4 дні, травень -5 днів, червень -5 днів, липень -4 дні, серпень -5 днів, вересень -4 дні, жовтень -4 дні, листопад -5 днів, грудень -5 днів. Загальна кількість днів у 2008 році складає 57 днів.
Загальна сума переплаченої орендної плати становить 5235,97 грн.
Дати та кількість неробочих днів, а також обставини, що це підтверджують підтверджуються актом від 13.01.09р., який доданий до матеріалів зустрічного позову.
Також, зазначено, що ФОП ОСОБА_1. не давав вільно користуватись комунальними послугами, згідно умов п.п.3.1. Договору, а саме: не дозволяв користуватись туалетною кімнатою продавцеві ФОП ОСОБА_2. та підприємцям, які вели з ним спільну діяльність; не дозволяв продавцеві прислонятись до стінки в коридорі, зачиняв центральний вхід до орендованого приміщення, коли в магазині знаходились покупці і т. ін.
У 2-3 кварталі 2008 року ФОП ОСОБА_1. здійснював ремонт фасаду належного йому на праві власності приміщення за адресою:АДРЕСА_3. В тому числі проводився ремонт центрального входу до суміжного приміщення через яке здійснювався вхід до магазину ФОП ОСОБА_2. Про ремонтні роботи ФОП ОСОБА_1. нікого не попереджував, ремонт фасаду і центрального входу здійснював в робочі дні під час роботи магазину і інших магазинів, які знаходились в даному приміщенні. За період проведення ремонту продаж товарів в магазині знизився, оскільки покупці не мали фізичної можливості зайти в орендоване приміщення.
Як зазначено у зустрічному позові, внаслідок таких дій ФОП ОСОБА_1., ФОП ОСОБА_2. втратив прибутку на загальну суму 5448,00 грн.
При цьому втрачений прибуток обґрунтовується лише як різниця між чистим доходом у І та ІІ кварталах 2008 року.
На початку 2008 року ФОП ОСОБА_2. було замовлено у ФОП ОСОБА_5. торгове обладнання на суму 45500,00 грн. Перед замовленням даного обладнання Позивач та Відповідач дійшли усної домовленості про багаторічну співпрацю щодо орендованого приміщення. Торгове обладнання було виготовлене згідно розмірів орендованого приміщення.
У зв'язку з отриманням від ФОП ОСОБА_1. листа про небажання укладення договору оренди приміщення на 2009 рік, при переїзді ФОП ОСОБА_2. до іншого приміщення вказане торгове обладнання було демонтоване та змонтоване в іншому приміщенні, в результаті чого ФОП ОСОБА_2. поніс матеріальну шкоду в розмірі 1500,00 грн., що підтверджується накладною ФОП ОСОБА_5., доданою до позову.
В результаті переїзду магазину, який здійснювався в хаотичному режимі, оскільки магазин продовжував працювати в передсвяткові новорічні дні, а ФОП ОСОБА_1. не надав часу та можливості для упаковки та перевезення товару, було пошкоджено багато товарів, внаслідок чого ФОП ОСОБА_2. була завдана матеріальна шкода у розмірі 6385,00 грн., що підтверджується актом від 13.01.09р.
Як зазначено у зустрічній позовній заяві, твердження ФОП ОСОБА_1. про відсутність претензій до нього з приводу виконання ним умов Договору, оскільки ФОП ОСОБА_2. підписав акти прийому робіт не відповідають дійсності, оскільки із усіх актів, наданих ФОП ОСОБА_1. до первісної позовної заяви та містяться в матеріалах справи №17/51, ФОП ОСОБА_2. підписані тільки два акти: №0062 від 31 жовтня 2008 року та №0069 від 29 листопада 2008 року, інші акти підписані або невідомою ФОП ОСОБА_2. особою, а решта продавцем магазину, яку ФОП ОСОБА_2. підписувати від свого імені документи не уповноважував, і з якою ФОП ОСОБА_1. Договору оренди не укладав.
На підставі вищевикладеного, ФОП ОСОБА_2. просить стягнути з ФОП ОСОБА_1. 18568,97 грн., в тому числі 5235,97 грн. зайво сплаченої орендної плати, 5448,00 грн. втраченого прибутку та 7885,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Згідно до ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України:
«Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.»
Пунктом 3.1. Договору визначено, що Орендодавець зобов'язується забезпечити безперешкодне користування об'єктом оренди та комунальними послугами в години встановлені розпорядком робочого дня.
Відповідно до ч.2 ст.286 Господарського кодексу України:
«Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.
Відповідно до ч.4 ст.762 Цивільного кодексу України:
„Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.”
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.188 Господарського кодексу України:
«1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.»
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.651 Цивільного кодексу України:
„1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.”
Згідно до ст.784 Цивільного кодексу України:
«Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;
2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.»
Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України:
«Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.»
Згідно п.6.3. Договору, Договір може бути достроково розірвано з ініціативи Орендаря при письмовому сповіщенні не пізніше ніж за 30 календарних днів.
Таким чином, даним пунктом Договору взагалі передбачено право Орендаря достроково розірвати Договір без будь-яких підстав чи умов лише письмово сповістивши про це Орендодавця.
Відповідно до п.7.5. Договору всі спори по даному Договору вирішуються сторонами шляхом переговорів, а у випадку розбіжностей, у встановленому законом порядку -через господарський суд.
Згідно п.п.7.7.,7.8. Договору, даний Договір складений в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу. Інші зміни та доповнення до даного Договору мають силу тільки у випадку їх письмового оформлення належним чином за підписами обох сторін.
Ухвалами суду від 26.0.03.09р. та 31.03.09р. від ФОП ОСОБА_2. вимагалися:
· належні докази звернення до ФОП ОСОБА_1. стосовно договірного врегулювання часових меж доступу до орендованого приміщення в робочі, вихідні та святкові дні або надання доступу іншим чином (надання ключа, тощо) та конкретизації, що саме є комунальними послугами, якими міг користуватися ФОП ОСОБА_2.;
· належні та достатні письмові докази, що зменшення прибутку сталося саме внаслідок вчинення ФОП ОСОБА_1. дій, зазначених у зустрічній позовній заяві та докази вчинення таких дій ФОП ОСОБА_1., а також, що дії ФОП ОСОБА_1. перешкоджали здійсненню ФОП ОСОБА_2. підприємницької діяльності;
· докази договірного врегулювання сторонами необхідності погодження ФОП ОСОБА_1. з ФОП ОСОБА_2. ремонтів орендованого приміщення;
· належні та достатні письмові докази наміру сторін продовжити договір оренди та належне нормативно-правове обґрунтування незаконності дій ФОП ОСОБА_1. щодо відмови продовжити договір оренди на 2009 рік;
· належні та достатні письмові докази, що пошкодження майна, зазначеного в зустрічній позовній заяві здійснив саме ФОП ОСОБА_1.;
· письмове пояснення з наданням відповідних доказів, чи звертався ФОП ОСОБА_2. до ФОП ОСОБА_1. з пропозиціями зміни умов договору, зменшення орендної плати, чи взагалі дострокового розірвання договору з підстав неналежного врегулювання окремих умов користування орендованим приміщенням, невигідності умов користування чи неналежних дій ФОП ОСОБА_1. чи невиконання ним умов договору.
Доказів укладення сторонами додаткових письмових угод або вирішення судом питання щодо:
· врегулювання часових меж доступу до орендованого приміщення в робочі, вихідні та святкові дні або надання доступу іншим чином (надання ключа, тощо) та конкретизації, що саме є комунальними послугами, якими міг користуватися ФОП ОСОБА_2.;
· врегулювання сторонами необхідності погодження ФОП ОСОБА_1. з ФОП ОСОБА_2. ремонтів орендованого приміщення;
· наміру сторін продовжити договір оренди, сторонами суду не представлено.
Належних та достатніх письмових доказів, що:
· зменшення прибутку сталося саме внаслідок вчинення ФОП ОСОБА_1. дій, зазначених у зустрічній позовній заяві та доказів вчинення таких дій ФОП ОСОБА_1., а також, що дії ФОП ОСОБА_1. перешкоджали здійсненню ФОП ОСОБА_2. підприємницької діяльності;
· щодо незаконності дій ФОП ОСОБА_1. щодо відмови продовжити договір оренди на 2009 рік;
· пошкодження майна, зазначеного в зустрічній позовній заяві здійснив саме ФОП ОСОБА_1.
Відповідачем суду не представлено.
Доказів, що ФОП ОСОБА_2. звертався до ФОП ОСОБА_1. з пропозиціями зміни умов договору, зменшення орендної плати, чи взагалі дострокового розірвання договору з підстав неналежного врегулювання окремих умов користування орендованим приміщенням, невигідності умов користування чи неналежних дій ФОП ОСОБА_1. чи невиконання ним умов договору Відповідачем суду не представлено, а заявлено про це лише вже під час судового розгляду справи після закінчення дії договору та повернення орендованого майна.
Посилання сторін на акти прийому робіт, як і посилання Відповідача у зустрічному позові на складені ним акти про не допуск до приміщення та завдану під час переїзду шкоду, судом не приймаються, оскільки складання таких актів, зокрема в односторонньому порядку, і застосування їх як доказів не передбачено ні Цивільним та Господарським кодексами України, ні Договором.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Відповідачем не доведені факти, викладені у зустрічній позовній заяві, а тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати мають бути покладені на Відповідача.
Керуючись ст.ст.33,49,75,82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про рахунки в банківських установах відсутні) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3в Ощадбанк №204 м. Ніжин, МФО 343121) 2877 грн. боргу по орендній платі, 883 грн. 20коп. пені, 102 грн. на відшкодування державного мита та 118 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У зустрічному позові відмовити повністю.
Суддя І.В. Кушнір
09.04.09