Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "24" березня 2009 р. Справа № 2/133
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого - судді Тимошенка О.М.
при секретарі Стародуб Л.Ф.
за участю представників сторін
від позивача Бочарова А.Є. (довіреність №51 від 23.03.09)
від відповідача не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.Трейд" (м.Житомир)
до Приватного підприємця ОСОБА_1(м.Житомир)
про стягнення 15923,56 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 15923,56грн., з яких: 11430,56грн. боргу за поставлене скло, 4000,70грн. інфляційних, 492,30грн. 3% річних.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначив, що позивач передав відповідачу скло 4мм ТОН"Бронза", однак відповідач на день розгляду справи за отримане майно не розрахувався.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, оскільки не отримав ухвалу суду (ухвала повернулася до суду). Ухвала суду напралялась на адресу проживання відповідача.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
За усною домовленістю, Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Т.Трейд" поставило Приватному підприємцю ОСОБА_1 скло 4мм тон "Бронза" на загальну суму 16430,56грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом здачі-прийняття робіт №РН-0000046 від 30.03.07 (а.с.8).
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
09.07.07р. та 01.12.08р. позивач звертався на адресу відповідача з вимогою оплатити суму боргу, однак відповідач свої зобов'язання по оплаті боргу виконав частково , що підтверджується платіжним дорученням №142 від 10.08.07 (а.с.9-11).
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,виконати роботу,надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов'язання у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 11430,56грн. , яка на день розгляду справи не змінилась та підлягає стягненню.
Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача 4000,70грн. інфляційних та 492,30грн. 3% річних.
Згідно ст. 625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування інфляційних та 3% річних, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення інфляційних та 3% річних , оскільки вважає розрахунок вказаних зобов'язань правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.4).
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, в судове засідання не з'явився.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1(м.Житомир, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) - 11430,56грн. боргу, 4000,70грн. інфляційних, 492,30грн. 3% річних, 159,24грн. витрат на оплату державного мита, 118,00 грн. витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Тимошенко О.М.
Віддрукувати: 3 прим.