Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "23" березня 2009 р.
Справа № 16/8-Д
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
прокурор: Слівінський О.О., посв. №115 від 17.12.08р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом прокурора Малинського району в інтересах держави в особі Малинської міської ради (м.Малин)
до 1. Малинського комунального підприємства "Благоустрій" (м.Малин) 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
(м.Малин)
про визнання в частині удаваним та в частині недійсним договору оренди №40 від 01.07.08р.
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про визнання договору оренди №40 від 01.07.08р., укладеного між Малинським КП "Благоустрій" та підприємцем ОСОБА_1. в частині оренди асфальтованої площадки , удаваним та недійсним.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав з викладених у ньому підстав.
Від позивача на адресу господарського суду по факсу надійшло клопотання №215 від 23.03.09р. про розгляд справи без участі його представника.
Відповідачі відзивів на позов не подали, своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області від 19.05.08р. №143 "Про підведення підсумків конкурсу з набуття права оренди майна комунальної власності територіальної громади м.Малина" (а.с.11) на підставі п.а ч.1 ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було затверджено протокол відкритого та закритого засідання комісії по проведенню конкурсу на право оренди майна комунальної власності територіальної громади м.Малина від 14.04.08р. (а.с.12,13) та зобов'язано Малинське комунальне підприємство "Благоустрій" укласти договір на оренду комунального майна - асфальтованого майданчику у міському парку з переможцем конкурсу - підприємцем ОСОБА_1. терміном на п'ять років.
13.05.08р. підприємець ОСОБА_1. звернувся з письмовою заявою до Малинської міської ради про надання дозволу на лоточну торгівлю в районі міського парку (асфальтованій площадці) з метою задоволення соціальних та розважальних потреб мешканців і гостей м.Малина (а.с.15).
Розпорядженням міського голови Малинської міської ради Житомирської області від 28.05.08р. №127 "Про надання дозволу на виїздну торгівлю" відповідно до п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Правил роботи роздрібної торговельної мережі, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і тогівлі України від 08.07.96р. №369 було надано дозвіл фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1. на проведення визїдної торгівлі продуктами харчування (крім алкогольних та слабоалкогольних напоїв) відповідно до правил торговельного обслуговування населення на незадіяній асфальтованій площадці у міському парку відпочинку ім.Миклухо-Маклая на період з 15 червня по 31 серпня 2008 року та зобов'язано ОСОБА_1. утримувати місце торгівлі в належному санітарному стані (а.с.14).
01.07.08р. між відповідачами - Малинським комунальним підприємством "Благоустрій" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. укладено договір оренди №40, згідно якого МКП "Благоустрій" (орендодавець) надав, а підприємець ОСОБА_1. (орендар) прийняв у строкове платне користування для комерційного використання, крім реалізації алкогольних та тютюнових виробів, наступну споруду - асфальтовану площадку загальною площею 1800 кв.м. та склад спортивного інвентарю площею 32 кв.м., що знаходяться в парку ім.Миклухо-Маклая у м.Малині строком на п'ять років (а.с.22-24).
Як вбачається з витягу з протоколу 31-ої сесії 5-го скликання Малинської міської ради від 14.08.08р., було вирішено надати постійний дозвіл на п'ять років підприємцю ОСОБА_1. на торгівлю, при умові виконання всіх зобов'язань бізнес-проекту (а.с.18,19).
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про визнання договору оренди №40 від 01.07.08р., укладеного між Малинським КП "Благоустрій" (першим відповідачем) та підприємцем ОСОБА_1. (другим відповідачем), удаваним та недійсним в частині оренди асфальтованої площадки, оскільки, на його думку, насправді предметом договору оренди №40 від 01.07.08р. являється земельна ділянка природно-заповідного фонду, яка використовується другим відповідачем і в даному договорі зазначена як "асфальтована площадка" з метою приховання справжнього предмету оренди - земельної ділянки та з метою уникнення відповідної процедури укладання договору оренди землі відповідно до ст.124 Земельного кодексу України.
Удаваність спірної угоди в частині оренди асфальтованої площадки, на думку прокурора, вбачається також з умов вищевказаного договору, а саме пп.4.5.2 відповідно до якого передбачено зміни розмірів земельного податку внаслідок інфляції, що свідчить про оренду другим відповідачем саме земельної ділянки.
У зв'язку з цим, прокурор вважає, що перший відповідач не мав права надавати земельну ділянку в оренду другому відповідачу.
Господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97р. №280/97-ВР, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України від 25.10.01р. №2768-III, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, крім іншого, належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.92р. №2456-XII, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Згідно з ч.3 ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", на землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.38 цього ж Закону, на території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Згідно з ч.1 та пунктами а, б, е ч.2 ст.64 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні, зокрема, у:
а) нецільовому використанні територій та об'єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду;
б) здійсненні в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності;
е) порушенні вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.92р. №2269-XII, об'єктами оренди за цим Законом є: цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць); грошові кошти та цінні папери; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств; майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
Таким чином, як вбачається зі змісту укладеного між відповідачами договору оренди №40 від 01.07.08р., предметом даного договору є асфальтована площадка, яка знаходиться в парку імені Миклухо-Маклая, при цьому сторонами не зазначено те, що дана асфальтована площадка є земельною ділянкою, яка відноситься до об'єктів природно-заповідного фонду України.
Крім того, дана асфальтована площадка, також не може бути предметом договору оренди, оскільки згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не може бути віднесена до переліку об'єктів оренди, так як не має індивідуально визначених ознак.
З наведеного вбачається, що спірний договір оренди №40 від 01.07.08р. є удаваним правичином, оскільки був укладений з метою приховання справжнього предмета договору та уникнення відповідної процедури укладення договору оренди земельної ділянки передбаченого ст.124 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (ч.2 ст.235 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно зі ст.217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, укладений між відповідачами договір оренди №40 від 01.07.08р. в частині оренди асфальтованої площадки суперечить вимогам вищезазначеного законодавства, зокрема Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачі позов не оспорили.
За таких обставин, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - договір оренди №40 від 01.07.08р., укладений між Малинським КП "Благоустрій" та підприємцем ОСОБА_1. в частині оренди асфальтованої площадки визнається удаваним та недійсним.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідачів в рівних долях, відповідно, по 42,50 грн. державного мита та по 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Визнатиудаваним та недійсним договір оренди №40 від 01.07.08р., укладений між Малинським комунальним підприємством "Благоустрій" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в частині оренди асфальтованої площадки.
3. Стягнути з Малинського комунального підприємства "Благоустрій", 11603, м.Малин, вул.Українських повстанців 25, ідентифікаційний код 32876007:
- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 42,50 грн. державного мита;
- 59,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (отримувач - УДК в м.Житомирі, п/р 31218259703002, ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, код доходу 22050000, ЄДРПОУ 22062319).
4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 11603, м.Малин, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1:
- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 42,50 грн. державного мита;
- 59,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (отримувач - УДК в м.Житомирі, п/р 31218259703002, ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, код доходу 22050000, ЄДРПОУ 22062319).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя
Гансецький В.П.
Дата підписання рішення 23.03.09р.
Друк: 6 прим.:
1 - у справу,
2-4 - сторонам,
5,6 - прокурору.