79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.02.09 Справа № 20/78
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Гунька О.,
з участю представників:
від скаржника (відповідача) - з”явився,
позивача - з»явився,
розглянув апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2008 року, суддя Кобецька С.М., у справі № 20/78
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ
до відповідача Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ
про визнання права на складання проекту відведення землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва зупинки громадського транспорту з закладом торгівлі,
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2008 року задоволено позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради та визнано достатніми, подані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0100 га, для будівництва зупинки громадського транспорту з закладом торгівлі на вул. В.Симоненка, поруч буд. №26 в м.Івано-Франківську для складання проекту землеустрою, а також визнано за позивачем право на складання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем відповідно до вимог ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України, ч.З, 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів», подано 03.05.07р. до Івано-Франківської міської ради перелік всіх документів, необхідних для надання дозволу на затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки орієнтованою площею 0,0100 га, яка знаходиться по вул.В.Симоненка, поруч будинку № 26, що в м.Івано-Франківську, для спорудження зупинки громадського транспорту і закладу торгівлі, а тому вимога позивача про визнання за ним права на складання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки є підставною, оскільки відповідачем надані йому законом повноваження щодо затвердження поданих документів в установленому законом порядку та строки не виконано, чим порушено право позивача.
В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що вирішення спірних питань належить до виключної компетенції міської ради. Крім того, згідно п.2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду спірної земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, повинна здійснюватися виключно за результатами проведення земельних торгів, а тому скаржник вважає, що суд не вправі встановлювати зазначені факти щодо спірної земельної ділянки.
Скаржник покликається на те, що згідно Перехідних положень Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок без проведення земельних торгів здійснюється за умови прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об»єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01.01.2008 року, які в спірному випадку відсутні, що свідчить про відсутність у позивача права на отримання спірної земельної ділянки без проведення торгів.
Скаржник також вважає безпідставним покликання суду на рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №475 від 23.11.2006 року, на підставі якого позивач отримав право на збір вихідних даних, необхідних в подальшому для отримання дозволу на будівництво, оскільки дане рішення не має наслідком виникнення будь-яких земельних правовідносин між позивачем та міською радою без проведення земельних торгів.
Скаржник покликається на порушення позивачем наданого йому вищевказаним рішенням строку здійснення проектно-пошукових робіт, що свідчить про відсутність у нього правових підстав для визнання права на складання проекту землеустрою позивачу.
Скаржник також вважає, що судом не враховано право ради самостійно робити висновки по розгляду питання щодо надання в користування земельної ділянки, а також компетенцію суду відповідно до вимог діючого законодавства лише щодо спонукання ради розглянути подане клопотання без визначення судом певного змісту висновку рішення сесії.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем зобов»язань, наданих йому рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за №475 від 23.11.2006 року, а тому невиконання міською радою своїх зобов»язань щодо розгляду поданих документів в установленому законом порядку та строки стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.
Позивач не погоджується з покликанням скаржника на те, що вирішення спірного питання є виключною компетенцією міської ради, оскільки згідно п.9 ст.123 Земельного кодексу України передбачено право на оскарження в судовому порядку відмови органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у надані земельної ділянки в користування чи залишення такого клопотання без розгляду.
Суд, заслухавши пояснення представників скаржника та позивача, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.11.2006р. №475 позивачу надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт (збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки) для будівництва зупинки громадського транспорту з закладом торгівлі, по вул.В.Симоненка, поруч будинку № 26, що в м.Івано-Франківську, при умові укладення угоди з виконавчим комітетом міської ради про участь у соціально-економічному розвитку міста.
На виконання вимог вказаного рішення позивачем укладено з виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради договори №82 та №83 від 03.03.07р. про пайову участь забудовника у розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста, які виконані позивачем повністю та належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з метою вибору земельної ділянки, для будівництва зупинки громадського транспорту з закладом торгівлі, позивачем проведено збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки по вул.В.Симоненка, поруч будинку №26, що в м.Івано-Франківську. Утворена рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради комісія з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів у повному складі провела вибір земельної ділянки. За результатами роботи комісії складено акт від 28.02.2007р., яким погоджено відповідність спірної земельної ділянки для спорудження зупинки громадського транспорту санітарним і будівельним вимогам.
Позивачем зібрано всі необхідні матеріали попереднього погодження для будівництва зупинки громадського транспорту з закладом торгівлі по вул.В.Симоненка, поруч будинку № 26, що в м.Івано-Франківську: а саме погодження вибору спірної земельної ділянки Управлінням архітектури і містобудування Івано-Франківського міськвиконкому згідно висновку №2/3-3/212; попереднє погодження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки згідно висновку №03-104-06/461 від 01.03.07р. Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів; висновок №149 від 23.03.07р. щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову від 17.01.07 Міністерства охорони здоров'я України в особі Івано-Франківської міської СЕС; погодження на відведення спірної земельної ділянки Управління культури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (лист №290/1-7/в); погодження місця розташування Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області згідно висновку №13-7/1749 від 18.04.07р..
Наведене свідчить про те, що механізм вибору земельної ділянки позивачем дотримано згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року №427 «Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів».
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Разом з тим, згідно Перехідних положень ЗК України у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Відповідно до ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації (ч.2). До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу(ч..3). Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу (ч.4).
З аналізу викладених обставин справи вбачається, що позивачем з дотриманням вимог та в порядку, передбаченому вищезазначеними нормами та ч.З, 7 постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів», 03.05.07р. подано до Івано-Франківської міської ради через Дозвільний центр перелік всіх документів, необхідних для надання дозволу на затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки орієнтованою площею 0,0100 га, яка знаходиться по вул.В.Симоненка, поруч будинку №26, що в м.Івано-Франківську, для спорудження зупинки громадського транспорту і закладу торгівлі.
Згідно п.5 ст.123 Земельного кодексу України, п.5 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування», Івано-Франківська міська рада в місячний строк погоджує матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, всупереч зазначених норм чинного законодавства, п.9 ст.123, ст.151 Земельного Кодексу України, відповідачем не подано доказів вирішення спірного питання у встановленому діючим законодавством порядку та терміни.
Неприйняття відповідачем відповідного рішення у строк, визначений нормами чинного законодавства (п.5 ст.123 Земельного Кодексу України), порушує законні права позивача на отримання у користування земельної ділянки, оскільки позбавляє права позивача на отримання спірної земельної ділянки без проведення земельних торгів.
Відповідно до п.9 ст.123 Земельного кодексу України відмова органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду може бути оскаржено в судовому порядку.
З наведеного суд першої інстанцї прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання достатніми, поданих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0100 га, для будівництва зупинки громадського транспорту з закладом торгівлі на вул.В.Симоненка, поруч буд. №26 в м.Івано-Франківську для складання проекту землеустрою, а також визнання за позивачем права на складання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
Покликання скаржника на те, що вирішення спірних питань належить до виключної компетенції міської ради і суд не вправі зобов"язувати міську раду, як власника землі приймати такі рішення, є безпідставними, оскільки захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст.152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.
Зокрема, при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції (наприклад, про відмову в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщенні об'єкта), суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов'язує їх, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.
Судом на підставі поданих належних та допустимих доказів, у розумінні ст.34 ГПК України, встановлено, що зібрання матеріалів для погодження місця розташування земельної ділянки позивачем виконано в повному обсязі, що стало підставою для його звернення із заявою про затвердження матеріалів місця розташування об"єкта та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Недотримання Івано-Франківською міською радою вимог земельного законодавства та неприйняття нею будь-якого рішення є порушенням прав позивача .
Таким чином, на підставі вимог земельного законодавства, суд надає правову оцінку обставинам щодо того, чи відповідають матеріали попереднього погодження місця розташування об"єкту законодавству та чи має позивач право на складання проекту відведення земельної ділянки, що жодним чином не зачіпає компетенцію міської ради, як власника землі.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103,105 ГПК України, суд,
постановив:
рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2008 року в справі за номером 20/78 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: С.М.Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Р.І.Марко