79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
10.03.09 Справа № 15/156-2773(02-2/13-096)
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого -судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України в особі виробничого комплексу «Галант»
на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.12.2008 року.
у справі № 02-2/15-501
за позовом: Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України в особі виробничого комплексу «Галант»
до 1 : ТзОВ «Герда ЛТД»
до 2: виконавчого комітету Тернопільської міської ради
про: захист права власності держави на нерухоме майно
З участю представників :
від прокуратури -Ю. Макогон
від позивача -Бочан І.П. -представник (довіреність №807/31-07 від 25.09.2007р.)
від відповідача 1 -Гаврилюк З.В. -представник (довіреність №б/н від 02.02.2009р.)
від відповідача 2 -не з'явився.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.12.2008р., суддя Бучинська Г.Б. було повернуто доповнення до позовної заяви №53 від 15.12.2008р. Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України в особі виробничого комплексу «Галант»без розгляду.
З даною ухвалою не погодився позивач - Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України в особі виробничого комплексу «Галант»і оскаржив її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. При цьому апелянт наполягав, що своєю заявою він змінив предмет позову, а не збільшив позовні вимоги.
Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.12.2008р. у справі №02-2/15-501 - без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» Кабінету Міністрів України в особі виробничого комплексу «Галант»звернувся з позовом до ТзОВ «Герда ЛТД», виконавчого комітету Тернопільської міської ради та управління земельних ресурсів у м. Тернополі про захист права власності держави на нерухоме майно шляхом визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1026 від 10.12.1997р. та державний акт І-ТР №002219 від 05.03.1998р. в частині надання ТзОВ «Герда ЛТД»трьох земельних ділянок площею 400 м.кв., 1000 м.кв., та 200 м.кв. по вул.. Збаразька, 16 в м. Тернополі, на яких розташовані будівлі, які є державною власністю і перебувають на праві повного господарського відання ДК «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України.
15.12.2008р. за вих. №53 позивач - Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України в особі виробничого комплексу «Галант»подав до суду доповнення до позовної заяви до ТзОВ «Герда ЛТД», виконавчого комітету Тернопільської міської ради та управління земельних ресурсів у м. Тернополі з вимогою визнати право власності держави в особі позивача на об'єкти нерухомого майна в м. Тернополі по вул.. Збаразька, 16: адмінбудинок «А»А1»площею 185,9 кв.м., склад «Б»площею 281,4 кв.м., склад «В»площею 296,7 кв.м., павільйон «Г»площею 74,8 кв.м., павільйон «Світанок Д»площею 226,4 кв.м., вагончик металевий «Е»площею 15,5 кв.м., навіс для машин «Ж»площею 25,3 кв.м., торгове приміщення площею 12 кв.м. При цьому позивач-апелянт не відмовився від вимог первинної позовної заяви та не змінив її.
Тобто, позивач-апелянт доповнив свої позовні вимоги по первісному позову щодо захисту права власності на нерухоме майно шляхом визнання недійсним правового акта індивідуальної дії та скасування державного акта на право постійного користування землею новими позовними вимогами про визнання права власності на нерухоме майно. Однак, при цьому позивачем не враховано, що поєднання таких вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору, оскільки основним доказом в первісному позові у позивача є твердження про наявність у нього нерухомого майна на праві власності, однак в доповненні до позовних вимог позивач просить визнати за ним таке право.
Відповідно до норми ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по суті справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Виходячи з викладеного апеляційний суд погоджується з думкою суду першої інстанції про те. що позивачем при поданні доповнення до позовної заяви № 53 від 15.12.2008р. порушено правила об'єднання вимог з первісними вимогами і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, що є порушенням ст. 58 ГПК України та підставою для повернення позовних матеріалів у відповідності до п. 5 ст. 63 ГПК України.
Крім того, в доповненні до позовної заяви від 15.12.2008р. за вих. №53 позивачем-апелянтом заявлено нову самостійну вимогу немайнового характеру, яка не оплачена державним митом. Згідно пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не додано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 32, 37 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.1993 року № 15 та пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року із наступними змінами встановлено, що розмір ставки державного мита, що подаються до господарських судів із позовних заяв майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.), а з позовних заяв немайнового характеру, що не підлягають вартісній оцінці - 5 неоподатковуваних мінімумів громадян (85 грн.), а також 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Крім того, до доповнень до позовної заяви долучені не належним чином засвідчені копії документів, які не можуть бути доказами у справі, згідно ст. 36 ГПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, в яких зазначається особа та її посадове становище, що засвідчила копії.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, доповнення до позовної заяви та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі п.п. 3,4,5 ст.63 ГПК України.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 22.12.2008р. по справі №02-2/15-501 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.12.2008 року у справі №02-2/15-501 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати в господарський суд Тернопільської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук