21 липня 2015 року м. Київ К/800/8732/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Вербицької О.В.
суддів: Маринчак Н.Є.
Цвіркуна Ю.І.
за участю секретаря: Іванова Д.О.
представників:
позивача: Вітовська О.М.
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року
у справі № 2а-1970/892/11
за позовомБорщівської міжрайонної державної податкової інспекції
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_3
прозастосування та стягнення фінансових санкцій з конфіскацією грального обладнання
Борщівська міжрайонна державна податкова інспекція (далі по тексту - позивач, МДПІ) звернулась з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_3) про застосування та стягнення фінансових санкцій з конфіскацією грального обладнання.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2011 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2011 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог МДПІ відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками відділу податкової міліції було проведено перевірку приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та встановлено, що у даному приміщенні здійснюється надання послуг населенню в сфері грального бізнесу на ігрових автоматах.
Як зазначено у протоколі виявлення, огляду та вилучення (добровільної видачі) від 01.03.2011 року, на момент перевірки в приміщенні знаходились гральні автомати у кількості 9 штук, які були ввімкнені в електромережу та знаходились в робочому стані.
Факт організації ФОП ОСОБА_3 та проведення азартних ігор з метою отримання прибутку, на думку позивача, підтверджується проведенням гри, в результаті якої отримано підтвердження на виграш 80 грн. еквівалентних 46,34 хв. на ігровому автоматі видане громадянкою ОСОБА_5 Водночас, позивачем зазначено, що виплата виграшу грошовими коштами не була проведена.
У зв'язку з чим, перевіряючими зроблено висновок, що у приміщенні за адресою АДРЕСА_1, яке орендується ФОП ОСОБА_3, здійснюється діяльність з організації та проведення азартних ігор з метою отримання прибутку на гральних автоматах, що є порушенням положень статей 1, 2 Закону України «Про гральний бізнес».
Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку; азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
Згідно ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Статтею 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.
Пунктом 3 ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» передбачено, що організатори азартних ігор - фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку.
Відповідно до вимог п. 4 ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» організація і проведення азартних ігор - діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець Заліщицькою районною державною адміністрацією 21.02.2002 року.
19.01.2011 року між ФОП ОСОБА_3 та директором МПП «Солян» Солян І.Д укладено договір оренди приміщення, згідно якого відповідач орендує приміщення за адресою АДРЕСА_1, для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до умов вищевказаного договору термін такого складає один рік, а метою і порядком оренди зазначено обладнання залу для проведення рекреаційних розваг.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 45 гральних автоматів було переобладнано у атракціони VIDEOGAME відповідно до договору на виконання робіт по переобладнанню гральних автоматів у атракціони, укладеного між ТОВ «Гейм Центр» та ОСОБА_7 № 147 від 05.10.2010 року.
Під час проведення перевірки у приміщенні за адресою АДРЕСА_1, знаходились гральні пристрої за номерами 10101995, 10101989, 10102025, 10102026, бн, бн, 10102011, 10102007, 10102033, які у подальшому були опечатані у вказаному приміщенні відповідно до протоколі виявлення, огляду та вилучення (добровільної видачі) від 01.03.2011 року.
Згідно характеристики, наданої виробником вказані автомати є атракціонами призначені для організації дозвілля у вигляді гри без можливості отримання грошового чи іншого майнового виграшу. Атракціон сприяє розвитку швидкості реакції, дрібній моториці рук, візуального сприйняття об'єктів, пам'яті та увазі, логічному мисленню, зорово-моторній координації.
Також, слід зазначити, як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого оперуповноваженого СДСБЕЗ Борщівського РВ ГУМВС України у Тернопільській області капітана міліції Галайчука В.А. від 28.04.2011 року, (яка затверджена начальником Борщівського РВ ГУМВС України у Тернопільській області) відмовено у порушенні кримінальної справи по факту надання послуг у сфері грального бізнесу у приміщенні, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю складу злочину, також постановою заступника прокурора Тернопільської області старшого радника юстиції Гулевського Г.Б. від 31.03.2011 року скасовано постанову про порушення кримінальної справи № 152705 стосовно ОСОБА_3 за фактом зайняття видом господарської діяльності щодо якої є спеціальна заборона, встановлена законом за ознаками злочину, передбаченого ст. 203-2 КК України.
Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.
За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
Ю.І. Цвіркун