Справа № 481/397/15-к
Провадж.№ 1-кп/481/21/2015
іменем України
22.06.2015 Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області матеріали кримінального провадження № 12013160270001233, які надійшли 08.04.2015 року від прокурора прокуратури Новобузького району Миколаївської області ОСОБА_3 з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нововолодимирівка, Березнегуватського району, Миколаївської області, Україна, громадянина України, українця, освіта базова вища, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судивого вироком від 04 грудня 2014 року Броварського міськрайонного судуКиївської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.289 КК України із застосування ст.69 КК україни, ст.70 КК України до 02 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121, ч.3 ст.185 КК України
за участі: прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
Обвинувачений ОСОБА_4 спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_7 при наступних обставинах:
Між 18 та 20 годинами 30 листопада 2013 року в м.Новий Буг Миколаївської області ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля будинку № 14 по вул..Пролетарській, умисно наносячи удари ногами та руками в область голови та інші частини тіла ОСОБА_7 , заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тяжкої закритої ЧМТ, забою головного мозку тяжкого ступеня, набряку головного мозку, тривалої глибокої травматологічної коми, перелому кісток носу, та ін.. Приблизно о 20 год. 30 хв. 30 листопада 2013 року ОСОБА_7 з тілесними ушкодженнями було виявлено біля вказаного вище двору і о 20 годині 30 хвилин доставлено до Новобузької ЦРЛ, де він ІНФОРМАЦІЯ_2 від заподіяних йому травм помер в реанімаційному відділенні.
Смерть ОСОБА_7 настала від забою головного мозку в сукупності з субарахноїдальним крововиливом. Закрита черепно-мозкова травма в результаті якої настала смерть ОСОБА_7 утворилася від сукупності всіх ушкоджень в області голови. Всі тілесні ушкодження в області голови по критерію тяжкості для життя відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Всі виявлені переломи ребер відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
У результаті протиправних умисних дій з боку ОСОБА_4 по відношенню до потерпілого ОСОБА_7 , згідно висновку експерта за № 169 від 03.12.2013 року останньому були спричинені наступні тілесні ушкодження: по одному кровопотьоку в області правої і лівої орбіт; кровопотьоку в лобній області справа; кровопотьок в області лівої щоки; кровопотьок в області правої вушної раковини; садна над лівою бровою; садна в області правої брови; перелом кості і хрящем носа; по одному ссадну в області правого підребер'я і лівого тазобедреного суглоба; 3 садна в області натужно-бокової поверхності середньої третини правого бедра; по одному кровопотьоку над лівим соском в лівій підмишечній області, в області лівого підребер'я, з право від пупка; садна на тильній поверхні пальців правої і лівої стопи; множинні дрібні садни на тильній поверхні на лівій і правій кисті; масивні крововиливи в мякі тканини лобної області, правої височної та правої потиличної областей;субарахноїдальний крововилив та очаговий забій головного мозкув правій височній області; переломи ребер, внаслідок чого останній помер в лікарні.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто - умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України.
Крім того, після нанесення вищезазначених тілесних ушкоджень ОСОБА_7 обвинуачений ОСОБА_4 таємно проник до приміщення літньої кухні вищезазначеного домоволодіння, звідки таємно викрав цифровий ефірний приймач SRN8502 з пультом дистанційного управління до нього, вартістю 600 грн., мобільний телефон «Fly» DS103D вартістю 215 грн., із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 10 грн, на рахунку якої були кошти в сумі 39 грн 11 коп., що належали ОСОБА_7 , на загальну суму 864 грн 11 коп, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному викрадені чужого майна , поєднаними із проникненням до житла, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.
Свою вину у вчиненних кримінальних правопорушеннях обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю, розкаявся у вчиненому.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона не розуміє навіщо обвинувачений таким чином вчинив із її чоловіком, пояснила, що покійний був спокійним, врівноваженим. Свідком вчинення злочину вона не була. Просила призначити обвинуваченому покарання пов'язане із позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_4 давати суду покази в судовому засіданні відмовився, погодився із всім, що викладено у обвинувальному акті, розкаявся у вчиненому.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом потерпілої, обвинуваченого, дослідженням протоколу огляду місця події, висновку експертизи, постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, в тому числі і шляхом допиту свідків. Прокурор, потерпіла, обвинувачений, його захисник правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ч.2 ст. 121 та ч.3 ст.185 КК України достовірно встановлена та повністю доведена наданими в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_6 , поясненнями обвинуваченого ОСОБА_4 , який визнав вину та іншими дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:
- постановою про призначення судово-медичної експертизи від 03.12.2013 року (а.с.52-53);
- висновком експерта № 169 від 15.01.2014 року (а.с.54-59). Вказаний висновок експерта є повними, із наданням чітких відповідей на поставлені запитання, науково обґрунтованими та узгоджуються по змісту із іншими доказами по справі, тому суд бере їх до уваги, як доказ доведеності вини обвинуваченого;
- постановами про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання (а.с.60-67);
- характеризуючими матеріалами обвинуваченого ОСОБА_4 ( а.с.68- 81), з яких вбачається, що останній судимий Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.15- ч.2 ст.289, ч.1 ст.263 КК України до 02 років позбавлення волі ( кримінальні правопорушення вчинені після інкримінуїмих йому кримінальних правопорушень за даним кримінальним провадженням) на даний час відбуває покарання у Арбузинській ВК № 83 УДПтС України в Миколаївській області, є інвалідом з дитинства, визнаний непридатним до військової служби, позитивно характеризується, одружений, має на утриманні малолітнього сина, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває.
Суд приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження.
За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисні протиправні дії, які виразились в заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_7 а також за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги те, що він вчинив тяжкий умисний злочин та злочин середньої тяжкості, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття, те, що злочини які він вчинив за даним кримінальним провадженням були вчинені ним вперше, він має на утриманні малолітнього сина, є інвалідом дитинства.
За таких обставин обвинуваченому ОСОБА_4 має бути призначене покарання у виді позбавлення волі .
Враховуючи наявність декількох вищевказаних обставин, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації де характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, щиро покаявся, приймаючи до уваги те, що обвинувачений висловив жаль з приводу вчиненого, та в судовому засіданні висловив готовність нести покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, переконує суд у тому, що він для себе зробив необхідні висновки, тому суд приходить до переконання за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 основне покарання найнижче встановлене санкціями ч.2 ст.121 та ч.3 ст.185КК України.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Заходи забезпечення кримінального провадження по справі не обирались.
Цивільний позов не заявлено.
Під час вчинення кримінальних правопорушень за ч.2 ст.121, ч.3 ст.185 КК України обвинувачений ОСОБА_4 був осудний у розумінні до ст. 19 КК України.
Процесуальні витрати по справі у розмірі 3530 грн 40 коп за проведення експертизи підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ч.2 ст.124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом , встановленим законом , який вирішить спір .
Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами , внесеними Протоколом № 11 - статтею 2 про право на оскарження в кримінальних справах - кожен , кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення , має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесеного йому вироку . Здійснення цього права , включаючи підстави , на яких воно може бути здійснене , регулюється законом .
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.121 КК та ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.121 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі;
- за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення покарання, призначенного за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року, покаранням, призначеним за данним вироком, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 22.06.2015 року.
Речові докази, які зберігаються в кімнаті для зберігання речових доказів Новобузького РВ УМВС України в Миколаївській області, а саме:
- брюки-джинси синього кольору, брюки-джинси темно-синього кольору, куртку сіру «адідас». які зберігаються в Новобузькому РВ УМВС України в Миколаївській області - повернути засудженому ОСОБА_4 ;
- цифровий ефірний приймач SRT8502 з штрих-кодом та написом «Код активації 20792597013» та пульт дистанційного управління до нього, які зберігаються в Новобузькому РВ УМВС України в Миколаївській області - передати потерпілій ОСОБА_6 ;
- коробку з телетюнера Т-2 з посібником користувача, гарантійним талоном виробника, гарантійним талоном на придбаний товар, коробку з мобільного телефона «Флай» з гарантійним талоном та навушниками до мобільного телефону - залишити потерпілій ОСОБА_6 ;
- чоловічу кофту чорного кольору з червоними та білими смугами на рукавах, брюки чорні спортивні чоловічі, куртку чорну чоловічу без рукавів, з штучним хутром в середині біло-жовтого кольору, які знаходяться в 3 пакетах НДЕКЦ УМВС - передати потерпілій ОСОБА_8 семенівні.
Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області витрати на проведення молекулярно-генетичної експертизи № 689 від 27.12.2013 року сумі 3530 грн 40 копійок.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час оголошення вироку.
Головуюча суддя по справі: