Справа: № 758/11829/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Роман О. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
23 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Губської О. А.
за участю секретаря: Тур В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 13 травня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Новак Галини Матвіївни, третя особа управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Новак Галини Матвіївни (з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання неправомірною та скасування постанови від 08.09.2014 р. про закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-1272/10; зобов'язання поновити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а-1272/10, виданим Подільським районним судом м. Києва 07 вересня 2011 року.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 13 травня 2015 р. позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Подільського районного суду м. Києва у справі № 2-а-1272/10 від 29.11.2010 р., зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва зробити перерахунок ОСОБА_2, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, інваліду другої групи, державної пенсії в розмірі, передбаченому ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що складає щомісяця не менше 8 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність за період з 06.04.2010 року.
На підставі вказаного судового рішення судом першої інстанції 07.09.2011 року видано виконавчий лист (а. с. 17).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Новак Г. М. відкрито виконавче провадження № 43654915, а постановою цього ж виконавця від 08.09.2014 року виконавче провадження закінчене у зв'язку з його виконанням.
Позивач вважає таке закінчення виконавчого провадження передчасним, позаяк, кошти на виконання судового рішення були перераховані, але позивачем не отримані.
До початку вирішення справи по суті, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (стаття 181 Кодексу адміністративного
судочинства України). Такими органами державної виконавчої служби є:
1. Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень.
2. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень.
3. Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Отже, в такій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби.
Вищий адміністративний суд України в п. 11 постанови Пленуму від 13.12.2010 р. № 3 (з відповідними змінами) зазначив, що судам, у разі подання позовної заяви до державних виконавців або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби чи до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, необхідно за правилами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України здійснювати заміну первинного відповідача на належного - відповідно Державну виконавчу службу України, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, або, у разі наявності заперечень позивача, залучати вказаний орган як другого відповідача.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України є неналежним відповідачем по справі.
Натомість, суд першої інстанції при розгляді справи не вирішив питання про заміну неналежного відповідача на належного, чим порушив вимоги ст. 52 КАС України.
У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
З огляду на дану норму, колегія суддів приходить до висновку, що порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення лише у тому випадку, якщо таке порушення призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегією суддів встановлено, що порушення судом першої інстанції норм ст. 52 КАС України до неправильного вирішення справи або питання не призвели, незалучення Державної виконавчої служби України в якості відповідача прав останньої не порушило, позаяк у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
Таким чином, рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм процесуального права скасуванню не підлягає.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що не підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції і з підстав неправильного застосування норм матеріального права, так як ці норми були застосовані судом першої інстанції правильно.
Так судом першої інстанції при вирішенні справи взято до уваги, що виконавчий лист по відношенню до боржника містить лише зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
В той же час, позивач вважає невиконаним рішення в частині виплати.
Виходячи зі змісту ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та визначається як сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до ст. 49 ч.1 п. 8 Закону № 606 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Зважаючи на те, що виконавчий документ містить зобов'язання по відношенню до пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії, колегія суддів вважає, що рішення суду є виконаним, а виконавче провадження підлягає закриттю.
Крім того, незгода позивача з нарахованою йому сумою не підлягає перевірці судом апеляційної інстанції, так як правильність нарахування пенсійним органом позивачу державної пенсії не є предметом розгляду даної справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.
Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права, що до неправильного вирішення справи не призвели, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 13 травня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Новак Галини Матвіївни, третя особа управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 13 травня 2015 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя О. А. Губська
.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Губська О.А.
Грибан І.О.