Справа: № 825/1365/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л. О. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
23 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Губської О. А.
за участю секретаря: Тур В. В.
представника позивача Кеби А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій”; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з врахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 р. позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов'язки начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 12 серпня 2014 р. № 468 був звільнений з військової служби у запас відповідно до ст. 26 ч. 6 п. “г” (у зв'язку із скороченням штатів) Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-XII з правом носіння військової форми одягу.
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 29.10.2014 року № 66 позивачу була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, передбачена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 27 (двадцять сім) років у сумі 50676,30 грн., що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 29.10.2014 р. № 70/9/112 (а.с.9).
Натомість, відповідачем при обчисленні одноразової грошової допомоги не була врахована щомісячна додаткова винагорода, відображена та виплачена відповідачем позивачу згідно довідки від 29.10.2014 р. № 70/9/111 (а. с. 10).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне
Відповідно до положень частини 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 р. № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
У постанові Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У відповідності до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ” з урахуванням змін, внесених постановою КМ України № 161 від 13.03.2013 р., виплата щомісячної додаткової грошової винагороди була передбачена і для посади позивача.
Наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 було затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція).
Пунктом 8 Інструкції встановлено, що грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У пункті 9 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (Головного управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.
Відповідно до положень пункту 10 Інструкції командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.
Верховний Суд України вже вирішував питання усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом положень Закону № 2011, постанови № 889 та Інструкції, зокрема, у постанові від 04.11.2014 р. № 21-473а14 ВС України вказав на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою № 889 та Інструкцією це тимчасова, нефіксована і нещомісячна виплата, а тому вона не може включатися до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
У відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.
Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя О. А. Губська
(Повний текст ухвали виготовлено 23.07.2015 р.)
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.