Справа: № 826/7647/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
23 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Губської О. А.
за участю секретаря: Тур В. В.
представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Шевченка Д. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірною відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірною відмови у наданні ОСОБА_4 безоплатної правової первинної правової допомоги згідно її заяви від 19.03.2015 року; зобов'язання надати ОСОБА_4 безоплатну первинну правову допомогу згідно її заяви від 19.03.2015 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2015 р. позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач у березні 2015 року звернулася до Міністерства юстиції України із заявою від 19.03.2015 року про надання безоплатної первинної правової допомоги у вигляді роз'яснення порядку отримання стягувачем ОСОБА_4 банківських металів, які має бути придбано за рахунок коштів, що перебувають на рахунку з обліку депозитних сум ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Надра".
Дану заяву отримано Мін'юстом 23.03.2015 року.
Листом від 31.03.2015 р. № Ш-5509/6 Міністерством юстиції України повідомлено позивача про направлення звернення за належністю до Державної виконавчої служби України.
Таке направлення мотивоване тим, що згідно з Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року № 229, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про виконавче провадження покладається на Державну виконавчу службу України.
Листом від 16.04.2015 року № Ш-4003/3.2 Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив позивача про надіслання її заяви до Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Це направлення мотивоване тим, що у відповідності до пунктів 4.33, 4.35 Положення про Головні територіальні управління Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 року №1707/5, саме ці органи забезпечують реалізацію повноважень з питань державної виконавчої служби, виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів України та забезпечують реалізацію повноважень з питань державної виконавчої служби, контроль за організацією роботи структурних підрозділів районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції з цих питань.
29.04.2015 року листом № 1232/04-31 Головне територіальне управління юстиції у м. Києві повідомило про розгляд заяви позивача та надало відповідь, зміст якої не є предметом оскарження у даній справі (38 - 41).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Закон України "Про безоплатну правову допомогу" від 02 червня 2011 року № 3460-VI (далі - Закон № 3460-VI) відповідно до Конституції України визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону № 3460-VI безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Статтею 3 Закону № 3460-VI визначено, що право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст.7 Закону №3460-VI безоплатна первинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:
1) надання правової інформації;
2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
При цьому право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України (стаття 8 Закону №3460-VI).
Приписи статті 9 Закону №3460-VI закріплюють, що суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
1) органи виконавчої влади;
2) органи місцевого самоврядування;
3) фізичні та юридичні особи приватного права;
4) спеціалізовані установи.
Як вбачається з поданої позивачем заяви, її предметом є роз'яснення порядку отримання стягувачем банківських металів за кошти, що знаходяться на рахунках органу ДВС України, у разі ліквідації банку - боржника.
Таким чином, неправомірність дій відповідачів позивач вбачає в компетенції цих органів надати відповідне роз'яснення, але відмові у їх наданні.
Перш за все, досліджуючи матеріали справи, колегія суддів звертає увагу на те, що заява про надання безоплатної первинної правової допомоги адресована Міністерству юстиції України (а. с. 9), після чого така заява перенаправлена ДВС україни як компетентному органу.
З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до обох відповідачів є взаємовиключними і задоволенню у повному обсязі не підлягають у будь - якому випадку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2015 року заява представника позивача про уточнення та доповнення позовних вимог повернута з огляду на фактичну зміну і предмету і підстав позову після початку розгляду справи по суті.
В свою чергу, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, всупереч твердженню позивача, надавати первинну правову допомогу не відмовлялись, а перенаправили заяву позивача до компетентного органу.
Колегія суддів, погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до пунктів 32 - 34 ч. 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань надає роз'яснення з питань, пов'язаних з діяльністю Мін'юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються; організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Мін'юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються; забезпечує роботу громадських приймалень з надання безоплатної первинної правової допомоги.
Листом від 19.05.2015 р. № М-7701/20-3.1 Мін'юст повідомив позивача про те, що його заява направлена за належністю до підконтрольного йому органу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку цей лист не можна вважати відмовою у наданні правової допомоги, а відтак, і позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до ч. 7 ст. 10 Закону № 3460 якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, до якого надійшло звернення особи, такий орган протягом п'яти календарних днів повинен надіслати це звернення до відповідного органу та повідомити про це особу, яка подала звернення.
З аналогічних підстав не підлягають задоволенню і позовні вимоги, заявлені до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Так колегією суддів встановлено порушення Міністерством строків пересилання звернення позивача до ДВС України, оскільки заява позивача отримана Міністерством 23.03.2015 р. (понеділок), а лист надіслано 02.04.2015 р. згідно копії конверту (а. с. 11, зворот).
Крім того, сам лист датований 31.03.2015 р., в той час як останнім днем для надіслання заяви до компетентного органу є 30.03.2015 р. згідно з вимогами ч. 7 ст. 10 Закону № 3460.
Натомість, позовні вимоги про визнання протиправною такої бездіяльності адміністративний позов не містить.
Підстав для виходу за межі позовних вимог колегія суддів не вбачає, так як відсутні підстави для задоволення тих позовних вимог, що були заявлені.
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.
Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірною відмови, зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2015 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя О. А. Губська
(Повний текст ухвали виготовлено 23.07.2015 р.)
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Губська О.А.
Грибан І.О.