79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.02.07 Справа№ 4/24-11/4
за позовною заявою ДК Укргазвидобування»в особі філії ГПУ «Львівгазвидобування», м. Львів
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат № 2»м. львів.
про стягнення 4 999,93 грн.
суддя: Сало І.А.
секретар судового засідання Боржієвська Л.А.
Представники:
Від позивача: Ільницький-предст.
Від відповідача: Рісний - адвокат.
Суть спору: Позов заявлено ДК Укргазвидобування»в особі філії ГПУ «Львівгазвидобування»до ВАТ «Львівський домобудівний комбінат № 2»про стягнення 4 999,93 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалоювід 09.01.2007 року призначив розгляд справи на 06.02.07р.
06.02.07р в судовому засіданні зявився представник відповідача. проти позову заперечив, представивши відзив.
Для ознайомлення з доказами представленими відповідачем розгляд справи було відкладено.
22.02.07р. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити повністю. Представник відповідача в судове засідання зявився, просить в задоволенні позову відмовити повністю
Представникам Сторін було роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України. Від здійснення технічного забезпечення судового процесу сторони відмовилися.
Заслухавши представника Позивача і Відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне:
Протягом 1999-2000 року Позивачем було відпущено ВАТ «ЛДБК-2»природний газ на суму 58 68,45 грн., що підтверджується реєстрами обсягів використання природного газу, і портланд-цемент на суму 43 528,10 грн., що підтверджується накладною № 1599 від 19.10.02р, довіреністю ЯГА № 823386 від 16.10.2000 р. та листом від 22.08.2000р, накладною № 2149 від 31.12.200 року, довіреністю ЯГИ № 757677 від 28.12.2000р. Всього на суму 125 969,55
Позивач зазначає, що в свою чергу ВАТ «ЛДБК-2»прередало Позивачу в рахунок взаєморозрахунків ТМЦ на суму 21 279,90 грн, трикімнатну квартиру вартістю 85 932, грн, виконано роботи з укладки паркету на 8 520,00 і оплачено 5000,00 грн. Всього на суму 120 969,62 грн.
Позивач стверджує, що у звязку з неповною оплатою вартості ТМЦ отриманих по накладній № 2149 від 31.12.2000р за Відповідачем рахується заборгованість на суму 4 999,93 грн.
Позивач зазначає, що 115.12.2006 року Відповідачу була надіслана вимога № 02-4433про оплату відпущених ТМЦ відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України. 26.12.06р Позивачем отримано відповідь на дану вимогу про те, що дана заборгованість списана у звязку з простроченням позовної давності.
Позивач стверджує, що зазначеною відповіддю Відповідач фактично не оспорює суми боргу. Стосовно перебігу строку позовної давності Позивач не погоджується і вважає, що позовна давність не прострочена.
Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити в задоволенні позову у звязку зі спливом строку позовної давності. В піддтвердження своїх доводів Представником відповідача подано заяву про застосування позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи позовної заяви, заперечення на неї суд дійшов до висновку, у задоволенні позову відмовити з наступних підстав:
Згідно ст. 257 ЦК України - Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України - Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 261 ЦК України -За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України -Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ЦК України про позовну давність застсовуються до позовів строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності ЦК України.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст 267 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Остання поставка проведена Позивачем, відповідно до накладної № 2149 від 31.12.2000 року, і, відповідно до вищезазначених норм ЦК України термін позовної давності сплив ще 01.01.2004 року. Враховуючи викладене, Позивач втратив право на стягення з ВАТ «ЛДБК-2»боргу у розмірі 4999,93 грн.
Враховуючи наведене, а також ст. 509, 526 ст. 267 ЦК України та ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України,
Суд-
1. Відмовити в задоволенні позову повністю.
2. Судові витрати покласти на Позивача.
Суддя Сало І.А.