22 липня 2015 року Справа № 876/163477/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,
з участю секретаря судового засідання - Нефедової А.О.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Гавришко А.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської обл. Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства «Червоноградводоканал» Виконавчого комітету Червоноградської міської ради до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської обл. Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість,-
29.11.2011р. позивач Комунальне підприємство /КП/ «Червоноградводоканал» Виконавчого комітету Червоноградської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Червонограді Львівської обл. Державної податкової служби щодо неправомірного нарахування штрафних санкцій та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000691521 від 23.08.2011р. про нарахування штрафних санкцій у розмірі 262602 грн. 34 коп. (а.с.3-5).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. заявлений позов задоволено; визнано неправомірними дії відповідача ДПІ у м.Червонограді Львівської обл. щодо нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000691521; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Червонограді Львівської обл. № 0000691521 від 23.08.2011р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 2626 грн. 02 коп. (а.с.142-143).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у м.Червонограді Львівської обл., яка у поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.146 і на звороті).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно вимог п.87.9 ст.87 Податкового кодексу /ПК/ України апелянт протягом 2011 року правомірно спрямовував кошти, сплачені позивачем за поточними зобов'язання, у рахунок погашення податкового боргу. Також постанова Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р. у справі № 2а-3955/10/1370 є невиконаною, а податковий орган не є стороною по Договору № 6-13 від 13.07.2009р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМ України № 193 від 05.03.2009р.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем ДПІ у м.Червонограді Львівської обл. проведено камеральну перевірку дотримання КП «Червоноградводоканал» вимог ст.57 ПК України за період з 30.04.2009р. по 29.07.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки № 680/134/15-016/00185347 від 09.08.2011р. (а.с.9).
Вказаним Актом встановлено несвоєчасну сплату (із затримкою більше 30 календарних днів) позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 1313011 грн. 68 коп. за платежем податок на додану вартість /ПДВ/ за обревізований період; на підставі останнього податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000691521 від 23.08.2011р., яким до КП «Червоноградводоканал» застосовано штраф за платежем ПДВ у розмірі 20 відсотків від суми несвоєчасно погашеного узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 262602 грн. 34 коп. (а.с.11).
Підставою для винесення оспорюваного повідомлення-рішення та застосування до позивача штрафних санкцій слугувало порушення граничного строку сплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань за період березень 2009 року - січень 2010 року, при цьому сплата грошових коштів проводилася з січня 2011 року (а.с.10).
За результатами процедури адміністративного оскарження скарга позивача була відхилена, а спірне податкове повідомлення-рішення - залишено без змін (а.с.26-33).
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом неправомірно застосовані розглядувані штрафні санкції до позивача, оскільки згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р. у справі № 2а-3955/10/1370 стягнуто з позивача заборгованість по ПДВ, що існувала станом на 26.04.2010р. Оскільки спірні суми ПДВ вже стягнуті за рішенням суду в 2010 році, тому безпідставним слід вважати застосування до позивача штрафу за їх несвоєчасну сплату.
Доказів здійснення заходів щодо погашення податкового боргу КП «Червоноградводоканал» в порядку ст.ст.88, 96 ПК України відповідачем суду не представлено.
Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Розглядувані правовідносини регулюються приписами ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення цих відносин).
Зокрема, відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Згідно п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється.
Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, з набранням чинності ПК України, діючим законодавством передбачено право органу державної податкової служби змінювати призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, проте за наявності обов'язкової умови - наявність податкового боргу.
Оскільки матеріалами справи стверджується наявність у позивача податкового боргу, зміна платежів проведена відповідачем після 01.01.2011р., тому дії податкового органу у даному випадку ґрунтуються на вимогах закону.
Стосовно висновків суду про неможливість застосування штрафних санкцій в порядку ст.126 ПК України до податкового боргу, який стягується за рішенням суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що передбачена п.126.1 ст.126 ПК України штрафна санкція може бути застосована до платника податку лише тоді, коли податкове зобов'язання є узгодженим і таким, що сплачене із затримкою на визначені цим пунктом терміни.
Приписи ПК України не містять винятків для застосування штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, в тому числі й у випадку розстрочення або відстрочення його виконання.
Матеріалами справи стверджується, що фактично оплата задекларованих позивачем грошових зобов'язань з ПДВ по податковим деклараціям за період березень 2009 року - січень 2010 року проведена у 2011 році із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, а тому податковим органом правомірно застосовано до позивача штраф за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує практики ВАС України та Верховного Суду України по наведеній категорії справ, зокрема, які викладені в ухвалі ВАС України від 05.06.2014р. у справі № К/800/8228/13 та постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 18.09.2014р. у справі № 21-279а14.
Враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про дотримання вимог ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а відтак й покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, приймаючи до уваги вірне застосування останнім приписів ПК України, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.
Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними і помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської обл. Державної податкової служби задоволити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Червоноградводоканал» Виконавчого комітету Червоноградської міської ради до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської обл. Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: М.В.Костів
Н.В.Бруновська