23 липня 2015 р. Справа № 490/2095/15-а
Категорія: 3.7 Головуючий в 1 інстанції: Мамаєва О.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Лук'янчук О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень в особі інспектора УДАІ УМВС України в Миколаївській області Кабанова Івана Юрійовича щодо винесення постанови серії ПС 1 № 636610 від 22.02.2015 року у справі про адміністративне правопорушення та скасування постанови серії ПС 1 № 636610 від 22.02.2015 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., відповідно до ч.2 ст.122 КпАП України.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2015 року в задоволені позову ОСОБА_1 - відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2015 року та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 лютого 2015 року інспектором УДАІ УМВС України в Миколаївській області відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення Серії АП1 № 741506 за порушення пп. г) п.14.6 Правил дорожнього руху, а саме за те, що позивач при керуванні транспортним засобом «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_1, здійснив обгін вантажного автомобіля у зоні обмеженої оглядовості.
Постановою Серія ПС1 №636610 від 22 лютого 2015 року позивач був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання дій інспектора ДАІ щодо складання постанови про адміністративне правопорушення та скасування постанови про адміністративне правопорушення про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, колегія суддів перевіряє, чи були у інспектора ДАІ підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 «Про Правила дорожнього руху».
Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено, що порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ч. 1 ст. 254 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 741506 від 22.02.2015 року інспектором ДАІ Кабановим І.Ю. стало порушення позивачем вимог пп. г) п.14.6 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122.
Також з матеріалів справи вбачається, що постановою Серія ПС1 №636610 від 22.02.2015 року, винесеною інспектором ДАІ Кабановим І.Ю., позивач був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Пунктом 3 ч.2 ст.222 КУпАП визначено, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 цього Кодексу і накладати адміністративні стягнення мають право працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.
У ч.1 ст.277 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
До переліку адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, не відносяться правопорушення передбачені ч.2 ст.122 КУпАП.
Таким чином, згідно Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015, яке є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
А отже, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 636610 від 22.02.2015 року, прийнятої інспектором УДАІ УМВС України в Миколаївській області Кабановим І.Ю., відносно ОСОБА_1 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на місці його вчинення є порушенням процесуальних норм, закріплених у КУпАП, а тому така постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, постанова підлягає скасуванню з винесенням нової постанови.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198; п. 4 ч. 1 ст. 202; ч.2 ст. 205; 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2015 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати дії інспектора УДАІ УМВС України в Миколаївській області Кабанова Івана Юрійовича щодо винесення постанови серії ПС 1 № 636610 від 22 лютого 2015 року у справі про адміністративне правопорушення - неправомірними.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ПС 1 № 636610 від 22 лютого 2015 року, прийняту інспектором УДАІ УМВС України в Миколаївській області Кабановим Іваном Юрійовичем, відносно ОСОБА_1 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: