22 липня 2015 року Справа № 876/3992/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.01.2013р. в адміністративній справі за позовом представника ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та її структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській обл. про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт,-
04.07.2012р. представник ОСОБА_1, діючий за дорученням від імені та в інтересах позивача ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській обл. № 148074 від 18.05.2012р. про застосування фінансових санкцій (а.с.3-4, 35).
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.01.2013р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.70-74).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив представник ОСОБА_1, діючий за дорученням від імені та в інтересах позивача ОСОБА_2, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення у справі, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.78-79).
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що жодних інших документів, окрім оскаржуваної постанови відповідача, позивач не отримував; спірна постанова містить значні недоліки та неточності.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на автомобільному транспорті, який належить позивачу на праві приватної власності, здійснювались пасажирські перевезення без наявності документів, установлених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому в Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській обл. були наявні всі правові підстави застосувати до позивача фінансові санкції у розмірах, передбачених абз.3 ч.1 ст.60 вказаного Закону.
Окрім цього, позивач погодився із складеним актом про проведення перевірки, розписався на повідомленні про розгляд справи відповідачем, а також отримав по пошті спірну постанову про застосування фінансових санкцій.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, при цьому судом повно досліджені обставини, які мають значення для справи.
Як слідує з матеріалів справи, о 14 год. 45 хв. 04.04.2012р. інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській обл. проведено в с.В.Копаня Виноградівського району Закарпатської обл. перевірку належного позивачу транспортного засобу марки «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_1, під час якої виявлено відсутність при здійсненні нерегулярних пасажирських перевезень по маршруту Тячів-Мукачево договору із замовником транспортних послуг, ліцензійної картки, документів про оплату транспортних послуг, страхового полісу, індивідуальної контрольної книжки водія про робочий час та відпочинок, чим не дотримані вимоги ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки № 029375 від 04.04.2012р. (а.с.36, 37), на підставі якого відповідачем винесено постанову № 148074 від 18.05.2012р., якою до позивача за порушення вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» (надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення відповідних документів) застосовані у відповідності до абз.3 ч.1 ст.60 наведеного Закону фінансові санкції в розмірі 1700 грн. (а.с.5).
Згідно повідомлення Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській обл. ОСОБА_2 був повідомлений щодо розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що засвідчується його підписом (а.с.38).
Копія спірної постанови скерована на адресу позивача і вручена останньому 24.05.2012р., що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.52-53).
Спірні правовідносини регламентуються приписами Закону України «Про автомобільний транспорт» та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затв. постановою № 1567 від 08.11.2006р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
В частині виявлених порушень і накладених за них санкцій колегія суддів враховує, що відповідно до ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Також відповідно до п.2.5 Основних вимог щодо забезпечення безпечного перевезення пасажирів під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України та МВС України № 450/167 від 25.05.2007р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), водії, які допускаються до здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, повинні відповідати вимогам пунктів 2.3.1 та 2.3.2 Ліцензійних умов, дотримуватись Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., Правил надання послуг та зобов'язані мати:
національне посвідчення водія на право керування автомобільними транспортними засобами категорії «D» і талон до нього;
копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті;
копію договору або поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
свідоцтво про реєстрацію автобуса або тимчасовий реєстраційний талон;
ліцензійну картку на автобус;
дорожній лист з проставленими відмітками про проходження передрейсового медичного огляду водія(їв), передрейсової перевірки технічного стану автобуса та інструктажу з безпеки дорожнього руху, а також відміткою Державтоінспекції МВС;
копію договору на здійснення нерегулярних пасажирських перевезень;
копію документа, що засвідчує оплату транспортних послуг.
Відповідальність за розглядуване правопорушення визначена приписами абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка передбачає застосування за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників відповідних санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст.39 та 48 цього Закону, штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз складених матеріалів перевірки свідчить про те, що наведені вимоги позивачем не були дотримані, що було виявлено під час проведення відповідачем розглядуваної перевірки.
Таким чином, наявними матеріалами справи стверджуються факти порушень позивачем вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт»; за виявлені порушення відповідачем у відповідності до вимог абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» правомірно застосовані до позивача фінансові санкції.
При цьому колегія суддів враховує, що як у позовній заяві, так і в поданій апеляційній скарзі позивачем не заперечуються факти допущених порушень законодавства про автомобільний транспорт, будь-яких доводів на їх спростування останній не наводить.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач був присутнім під час проведення розглядуваної перевірки, складені документи ним підписані, при цьому жодних заперечень відносно зафіксованого правопорушення ним не наведено.
Також позивач під розписку був повідомлений про час та місце розгляду його справи відповідачем, однак у визначений час не прибув.
В частині доводів апелянта на недоведеність відповідачем вчинення порушень законодавства про автомобільний транспорт колегія суддів враховує, що матеріалами справи стверджується правомірність дій відповідача та правильність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Таким чином, відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції до позивача згідно постанови № 148074 від 18.05.2012р., через що заявлений позов про визнання протиправною і скасування спірної постанови про застосування штрафних санкцій є безпідставним, з вищевикладених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.01.2013р. в адміністративній справі № 2а-0770/2228/12 залишити без задоволення, а згадану постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: М.В.Костів
Н.В.Бруновська