23 липня 2015 р. Справа № 2-а-1323/11/2170
Категорія: 10.4.1 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів-Турецької І.О., Градовського Ю.М.,
за участю секретаря - Шановської М.О.
за участю представника позивача - Лакея В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року по справі за адміністративним позовом Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -
Позивач - Херсонський міський центр зайнятості (далі - позивач, ХМЦЗ) звернувся з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач, ОСОБА_3), в якому просив суд стягнути з відповідача 2 030,65 грн. допомоги по безробіттю, отриманої обманним шляхом за період з 11 серпня по 26 вересня 2006 року, з 10 січня по 25 травня 2007 року.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року позов Херсонського міського центру зайнятості - задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційних номер НОМЕР_1) на користь Херсонського міського центру зайнятості (73027, м. Херсон, вул. Р.Люксембург 7-а, р/р 37173001004936, ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, код 35219574) заборгованість в сумі 2030 (дві тисячі тридцять) грн. 65 коп.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року - скасувати та винести нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що маючи статус фізичної особи-підприємця, він не здійснював підприємницьку діяльність та не мав доходу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач, ОСОБА_3 з 11 серпня 2006 року перебував на обліку в Комсомольському районному центрі зайнятості правонаступником, якого є Херсонський міський центр зайнятості.
На підставі наказу № НТ060811 Комсомольським районним центром зайнятості йому було надано статус безробітного, призначено і розпочато виплату допомоги по безробіттю. Дана виплата здійсненна на підставі заяви відповідача, про надання допомоги бо безробіттю, в якій зокрема зазначено, що відповідач не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. З правами та обов'язками відповідача ознайомлено на інформаційному семінарі 11.08.2006 року.
Згідно наказу від 28.09.2006 року № НТ060928 відповідача знято з обліку і виплата допомоги по безробіттю припинена з 26.09.2006 року, у зв'язку з працевлаштуванням.
03 січня 2007 року ОСОБА_3 повторно звернувся до Комсомольського районного центру зайнятості, у зв'язку з чим наказом №НТ070110 10.01.2007 року відповідачу присвоєно статус безробітного, призначено і розпочато виплату допомоги по безробіттю на підставі поданої відповідачем заяви, в якій було зазначено, що відповідач не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. З правами та обов'язками відповідача ознайомлено на інформаційному семінарі 10.01.2007 року.
Наказом Комсомольського районного центру зайнятості від 25.05.2007 року № НТ070525 ОСОБА_3 знято з обліку і виплата допомоги по безробіттю припинена з 25.05.2007р. у зв'язку з працевлаштуванням.
Згідно акта перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 388/П від 20.10.2010 року, встановлено, що згідно витягу з ЄДР ОСОБА_3 був зареєстрований як фізична особа підприємець з 16.06.1992 року та водночас двічі перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний.
Таким чином, на думку позивача відповідачем було приховано факт реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності та відношення до зайнятого населення на момент набуття статусу безробітного.
26 січня 2011 року директором Херсонського міського центру зайнятості прийнято наказ № НТ110126 щодо повернення коштів наданих ОСОБА_3, як допомогу по безробіттю у період з 01.09.2006 по 26.09.2006 роки та з 30.01.2007 по 25.05.2007 роки в загальній сумі 2030,65 грн.
Листом від 27.01.2011 року за № 08-11/302 Херсонським міським центром зайнятості було запропоновано відповідачу добровільно повернути кошти, даний лист відповідачем отримано, але на день розгляду справи суму боргу у добровільному порядку не сплачено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що докази погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду справи відсутні, а тому заборгованість ОСОБА_3 перед Херсонським міським центром зайнятості підлягає стягненню в судовому порядку.
Так, підпунктом «б» пункту 3 статті 1 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (чинного у період спірних правовідносин, далі Закон № 803-XII) визначено, що в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Згідно зі статтею 2 зазначеного Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
В свою чергу, відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 46 Закону № 755-IV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
У відповідності до частини 3 статті 46 цього Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Також, згідно з приписами частин 1, 3, 5 статті 49 Закону № 755-IV суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи-підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.
За змістом частиною 9 статті 47 Закону № 755-IV для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) відповідні документи.
В свою чергу, частиною 15 цієї ж статті встановлено, що за відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
Як вбачається з матеріалів справи, підприємницька діяльність відповідача була припинена рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 1 липня 2009 року, однак запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця до Єдиного державного реєстру не внесено.
Пунктом 8 частини 1 статті 31 Закону № 1533-III передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 36 цього Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136; у редакції чинній на час виникнення спірних відносин), встановлено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у своїй заяві, поданої до центру зайнятості, про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, зазначив, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.
Разом з тим, на час подання вищезазначеної заяви та протягом усього часу отримання допомоги по безробіттю відповідач був зареєстрований як фізична особа - підприємець, при цьому до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не внесено запису про проведення державної реєстрації припинення його підприємницької діяльності, а тому ОСОБА_3 не міг бути визнаний безробітним і не мав права на виплачені йому кошти у вигляді допомоги по безробіттю.
За таких обставин, із врахуванням наведених положень чинного законодавства України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Херсонського міського центру зайнятості.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року по справі за адміністративним позовом Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: