22 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1991/15
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
В квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що наказом начальника Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №4-в від 19.02.2015 року позивачку було відкликано із щорічної основної відпустки всупереч вимогам ст.79 КЗпП України та наказом №7 від 19.02.2015 року було звільнено з займаної посади згідно з п.2 ст.36 КЗпП України.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано наказ Арцизької ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області від 19.02.2015 року №7-0 про звільнення ОСОБА_1. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора з питань організації та контролю виконання документів Арцизької ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області. Стягнуто з Арцизької ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 19.02.2015 року по момент фактичного поновлення на посаді, виходячи із середньомісячної заробітної плати в розмірі 3103,50 грн.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Арцизька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 06.10.2014 року №27-о ОСОБА_1 переведено з посади головного державного інспектора з питань юридичної роботи Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області на посаду головного державного інспектора з питань організації діяльності та контролю виконання документів Арцизької ОДПІ ГУ в Одеській області на період відсутності основного працівника ОСОБА_2, яка знаходиться у додаткововій оплачуванній відпустці по вагітності та пологам та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку(а.с.17).
Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області виданий наказ від 19.02.2015 року №4-в про відкликання з відпустки ОСОБА_1, на виконання наказу Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 10.12.2014 року №91-в «Про надання відпустки ОСОБА_2» (а.с.30).
19.02.2015 року Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області також було видано наказ №7 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора з питань організаційно-розпорядчої роботи Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (а.с.30).
Колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та зазначає наступне.
Статтею 32 КЗпП України встановлено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у ст. 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Судовою колегією встановлено, що при переведенні позивача на іншу посаду було здійснено з дотриманням норм ст. 32 КЗпП України та за письмової згоди працівника.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП України зазначено, що трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
У вказаній нормі права передбачено підставу припинення трудового договору, що укладався на певний строк, а саме у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, зокрема на час декретної відпустки та відпустки працівниці по догляду за дитиною, такий договір вважається укладеним на певний строк. Настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв'язку з закінченням строку.
15.11.2013 року позивачка була призначена на посаду головного державного інспектора з питань юридичної роботи на період відсутності основного працівника, як така, що пройшла за конкурсом, при цьому вона при прийнятті на роботу надала свою згоду, що вона приймається на роботу на визначений строк, який обмежується терміном перебування основного працівника у відпустці по догляду за дитиною.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 06.10.2014 року №27-о ОСОБА_1 переведено з посади головного державного інспектора з питань юридичної роботи Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області на посаду головного державного інспектора з питань організації діяльності та контролю виконання документів Арцизької ОДПІ ГУ в Одеській області на період відсутності основного працівника ОСОБА_2, яка знаходиться у додаткововій оплачуванній відпустці по вагітності та пологам та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.17).
Наказом №75-в від 03.10.2014 року головному державному інспектору з питань організації діяльності та контролю виконання документів Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_2 було надано відпустку у з'вязку з вагітністю та пологами, згідно заяви та листка непрацездатності.
15.12.2014 року у зв?язку з реорганізацією Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_1 звільнена з займаної посади у порядку переведення до Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України та призначена напосаду головного державного інспектора з питань організаційно-розпорядчої роботи відповідно до наказу № 1-0 від 16.12.2014 року.
Таким чином, ОСОБА_1 працювала на декретній посаді головного державного інспектора з питань організаційно - розпорядчої роботи та згідно наказу Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області №27-о від 06.10.2014 року до виходу основного працівника з відпустки.
Наказом № 91-в від 10.12.2014 року головному державному інспектору з питань організації діяльності та контролю виконання документів Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_2 було надано відпустку з вагітністю та пологами (ускладнення пологів) на 14 календарних днів з 06.02.2015 року по 19.02.2015 року.
Наказом Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 19.02.2015 року № 4-в «Про відкликання з відпустки ОСОБА_1» з яким ознайомлена під особистий підпис позивач відкликана з відпустки та у подальшому була звільнена наказом Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 19.02.2015 року № 7-о згідно п.2 ст.36 КЗпП України.
При цьому з 20.02.2015 року головний державний інспектор з питань організаційно - розпорядчої роботи ОСОБА_2 працює на займаній посаді по теперішній час. Заяву про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не надавала.
Також, на момент звільнення ОСОБА_1 у Арцизькій ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області було лише дві вакантні посади, а саме завідувач сектору інфраструктури та головний державний ревізор - інспектор відділу податкового аудиту, (інформація про наявність вакантних посад керівників і спеціалістів в Арцизькій ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 16.02.2015 року №1331/8/15-07-04-01-28).
Згідно Положення про Сектор інфраструктури та Положення про відділ податкового аудиту, затвердженого наказом Арцизької ОДПІ від 30.12.2014 №23, на підставі наказу ДФС України №240 від 03.11.2014 року, наказу Міндоходів України №888 від 30.12.2014р. «Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів» на посаду завідувача сектору інфраструктури призначається особа з повною вищою освітою за фахом фінансово - економічного чи техничного спрямування (зі стажем роботи за фахом не менше 1 року), а на головного державного ревізора - інспектора відділу податкового аудиту призначається особа з повною вищою освітою за фахом фінансово - економічного спрямування (зі стажем роботи за фахом не менше 1 року).
Враховуючи вищевказане, а також враховуючи вимоги наказу Державної фіскальної служби України від 03.11.2014 № 240 «Про організацію добору кадрів у Державній фіскальній службі України» вакантні посади, які рахуються в Арцизькій ОДПІ (головний державний ревізор - інспектор відділу податкового аудиту, завідувач сектору інфраструктури) не були запропоновані ОСОБА_1, у звязку з тим, що посади вимагають повної вищої освіти за фахом фінансово - економічного спрямування, що не відповідає освіті позивача.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що строковий трудовий договір з позивачем правомірно припинено у зв'язку з закінченням строку його дії, а тому наказ №7-0 від 19.02.2015 року про звільнення ОСОБА_1 є таким, що виданий у відповідності до норм чинного трудового законодавства і скасуванню не підлягає.
Що стосується доводів позивача про незастосування відповідачем при звільненні позивачки гарантій, передбачених ч.3 ст. 184 КЗпП України, судова колегія вважає зазначити наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Одним із принципів адміністративного судочинства є законність, яка постає як принцип здійснення державою владних повноважень, так і принцип поведінки фізичних осіб у сфері права, тобто реальна можливість здійснення суб'єктом права наданих йому прав за умови неухильного виконання покладених на нього обовязків конституційно закріпленого правового статусу особи. Законність визначає і реальність писаного права та ступінь його втілення.
Законність одночасно є критерієм перевірки рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, тому при вирішенні справи суд у своїй діяльності повинен правильно застосувати норму матеріального права до конкретних правовідносин та встановити наявність протиправності дії відповідача.
Статтею 184 КЗпП України встановлені гарантії щодо працевлаштування та звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей, згідно з частиною 3 якої, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обовязковим працевлаштуванням. Обовязкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Колегія суддів вважає, що сторони трудового договору повинні добросовісно користуватись правами та сумлінно виконувати обов'язки, покладені на них трудовим договором, а тому, у спірних правовідносинах, оскільки позивачка була за домовленністю сторін прийнята на роботу на час декретної відпустки та відпустки основної працівниці по догляду за дитиною, такий договір вважається укладеним на певний строк та настання обумовленого факту, а саме вихід на роботу основного працівника ОСОБА_2 стало законною та обгрунтованою підставою для припинення трудового договору з позивачкою у зв'язку з закінченням строку, на який він укладався, тому факт вагітності позивачки не впливає на юридичну оцінку спірних правовідносин.
Крім того, для забезпечення реалізації встановлених ч.3 ст. 184 КЗпП України гарантій для вагітних жінок, необхідною умовою є попередження працівницею про стан вагітності працівниці свого роботодавця, однак як вбачається з матеріалів справи позивачка не повідомила про цей факт ні під час роботи , а ні під час свого звільнення.
При ознайомленні із наказом Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 19.02.2015 року № 4-в «Про відкликання з відпустки ОСОБА_1», з яким позивачка ознайомлена під особистий підпис, та наказом Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 19.02.2015 року № 7-о про своє звільнення, ОСОБА_1 не повідомила про те , що вона вагітна безпосередньо начальника Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, хоча їй особисто вже було відомо про її вагітність з 13.01.2015 року (а.с.99).
Згідно ч. 1 ст.235 ККпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Також, згідно висновку Арцизького РВ ГУМВС України в Одеській області від 26.03.2015 року про розгляд матеріалів ЕУ № 523 від 17.03.2015 року за зверненням громадянки ОСОБА_1 щодо неправомірних дій начальника Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області не було встановлено та не знайшло свого об'єктивного факту звільнення з особистих мотивів, згідно ст. 172 КК України. На підставі виикладеного у висновку та відповідно норм ЦК України, ст.20 Закону України «Про звернення громадян», перевірка по вищевказаному факту припиненна.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва
суддя О.А. Шевчук
суддя А.Г. Федусик