23 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1584/15-а
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Яковлева Ю.В.
судді - Домусчі С.Д.
судді - Вербицької Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 19» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 19» до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області (Білозерське відділення) про визнання недійсною та скасування податкової консультації,
встановила:
Позивач ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» 25.05.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати недійсною та скасувати податкову консультацію від 08.05.2015 р. № 1493/10/21-04-17-18, як таку, що суперечить приписам пп.4.1.9 п.4.1 ст.4, пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що у лютому 2015 року він звернувся до контролюючого органу із заявою щодо надання податкової консультації з питання сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який було запроваджено згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71-VІІІ. На заяву позивач отримав податкову консультацію від 08.05.2015 року № 1493/10/21-04-17-18, зі змісту якої слідує, що позивач, як юридична особа, у 2015 році зобов'язаний обчислювати суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставками, встановленими рішенням сільської селищної або міської ради і до 20 лютого цього ж року подати декларацію. Не погоджуючись з даною консультацією, ТОВ "ПМК-19" вказав на те, що вона суперечить приписам пп.4.1.9 п.4.1 ст.4, пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України, оскільки зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а рішення про встановлення місцевих податків та зборів повинно оприлюднюватися до 15 липня, що передує бюджетному періоду. Крім того, ч.3 ст.27 БК України визначено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету, і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Оскільки Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, опубліковано 31.12.2014 року і набрав чинності 01.01.2015 року, то даний податок має справлятися не раніше 2016 року. Позивач також вказав на те, що відповідач у податковій консультації зіслався на неіснуючу статтю Закону України від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", а саме на пп.266.7.5 п.266.7 ст.266.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з вказаних підстав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19" до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області (Білозерське відділення) про визнання недійсною та скасування податкової консультації.
В апеляційній скарзі ТОВ «Пересувна механізована колона № 19», посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом 1-ї інстанції було встановлено, що ТОВ "ПМК-19" 18.02.2015 року за № 45 звернулось до Цюрупинської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області (Білозерське відділення) із заявою про надання податкової консультації з наступного питання: «Чи дійсно податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині податку на нерухоме майно, нараховується та сплачується починаючи з 2016 року?» (а.с. 9).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 08.05.2015 року за № 1493/10/21-04-17-18 було надано позивачу податкову консультацію, у якій з посиланням на Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та відповідні статті Податкового кодексу України, які регулюють справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, роз'яснено про необхідність сплати у 2015 році юридичними особами даного податку за ставками, встановленими рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів об'єктів (а.с. 7-8).
Однак, не погоджуючись з даною податковою консультацією, позивач звернувся до суду з позовом про визнання її недійсною та скасування.
Згідно з пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 ПК України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Пунктом 52.1 статті 52 ПК України визначено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі (п.52.3 ст.52 ПК України).
Відповідно до п.п.52.4, 52.5 ст.52 ПК України консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Згідно з п.53.3 ст.53 ПК України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Виходячи з вищевикладеного, податкова консультація надається відповідним контролюючим органом виключно з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства у разі наявності питань з адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів. Надаючи податкову консультацію контролюючий орган не створює нової правової норми, а лише дає своє тлумачення та роз'яснення відповідних положень податкового законодавства. Податкова консультація може бути визнана недійсною виключно у тому випадку, коли вона суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, зокрема, розширено базу оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки шляхом оподаткування нежитлової нерухомості, які набрали чинності з 01 січня 2015 року.
Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 71 органам місцевого самоврядування рекомендовано: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Також установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з 01.01.2015 року викладено в новій редакції ст.ст.265, 266 Податкового кодексу України. Зокрема, пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пп.266.3.1, пп.266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України - базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Згідно з пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Пунктом 33 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пп.266.5.1 цього Кодексу, не можуть перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об'єктів нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції щодо правомірності наданої відповідачем податковою консультацією стосовно того, що юридичні особи, у 2015 році повинні сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Колегія суддів не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи позивача про невідповідність наданої Цюрупинською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області (Білозерське відділення) податкової консультації вимогам ч.3 ст.27 БК України, оскільки даною статтею визначено обмеження стосовно термінів прийняття Законів України та їх окремих положень, які зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету, в той час як внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, навпаки направлені на збільшення надходжень до бюджету і не пов'язані із збільшенням витрат бюджету.
Також колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача стосовно того, що надана відповідачем податкова консультація від 08.05.2015 року № 1493/10/21-04-17-18 суперечить вимогам пп.4.1.9 п.4.1 ст.4, пп.12.2.4 п.12.3 ст.12 ПК України, оскільки вказані вимоги щодо термінів введення змін до елементів податків та зборів, прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів визначені саме для законодавчого органу та органів місцевого самоврядування, яким не є відповідач.
Пунктом 4.4 статті 4 ПК України визначено, що установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Тому відповідач при наданні податкової консультації зобов'язаний виходити саме з термінів сплати податку, встановлених законодавчим органом у відповідному Законі.
Судом 1-ї інстанції було вірно зазначено, що види податків та зборів, об'єкти, база оподаткування, ставки та строки сплати податків і зборів визначено безпосередньо Податковим кодексом України. Як вже зазначалося, пунктом 33 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пунктом 266.5.1 пункту 265.5 статті 265 цього Кодексу, не можуть перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об'єктів нежитлової нерухомості.
Таким чином, Податковим кодексом України встановлено обов'язок сплати юридичними особами податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2015 році. При цьому обмежено граничний розмір ставки податку саме на 2015 рік.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на даний час Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" в частині положень щодо внесення змін до Податкового кодексу України стосовно оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, не визнано нечинним чи неконституційним та не зупинено його дію.
Суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку щодо необґрунтованості доводів позивача про недійсність податкової консультації внаслідок посилання контролюючим органом на неіснуючу статтю Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", оскільки технічна помилка у зазначені нормативно-правового акту (вказано пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" замість пп.226.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України) не впливає на зміст податкової консультації щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ї інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає не суттєвими та такими, що висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 та п. 1 ч. 1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 19» - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 19» до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області (Білозерське відділення) про визнання недійсною та скасування податкової консультації - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. Яковлев
Суддя:/підпис/С.Д. Домусчі
Суддя:/підпис/Н.В. Вербицька