Постанова від 12.05.2010 по справі 2-а-187/10

справа № 2-а-187/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2010 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Броварського району Київської області, треті особи: Управління держкомзему у Броварському районі, ОСОБА_5, про скасування рішень сільської ради,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_3 із зазначеним позовом, де просить скасувати рішення ОСОБА_4 сільської ради Київської області №209, від 27.01.2004 року, №505 від 17.03.2005 року та №559 від 19.07.2005 року. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що надана йому у користування земельна ділянка вилучена примусово для суспільних потреб, ніякої згоди на вилучення земельної ділянки він не давав, тому вважає, що при прийнятті цих рішень, сільська рада діяла всупереч вимогам ст. ст. 142-149 ЗК України, на сесіях він був присутній, однак спірні питання на них не обговорювались, голосування по них не проходило, тому зазначені рішення підлягають скасуванню.

У ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, просив скасувати також рішення від 29 грудня 2003 року №179 та зобов'язати відповідача вирішити питання про обмін земельних ділянок згідно з діючим законодавством.

Позивач у судовому засіданні та його представник ОСОБА_6 надали пояснення про те, що при вилученні земельної ділянки 0,50 га для суспільних потреб сільська рада грубо порушила земельне законодавство, зокрема, згоду на вилучення позивач не надавав, а при обміні земельних ділянок йому надали взамін 0, 35 га, а не як у Державному акті на право користування - 0, 50 га. Зміни у Державний акт внесені безпідставно. Крім того, позивачу не компенсовано вартість земельної ділянки та будівель, що там знаходились.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільський голова ОСОБА_7 проти доводів позову заперечував з тих підстав, що сільська рада діяла в межах чинного законодавства, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Управління держкомзему у Броварському районі у судове засідання не з'явився направивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_5 проти доводів позову заперечувала з тих підстав, що у позивача у користуванні не було 0, 50 га, оскільки її земельна ділянка по вул. Кутузова, яку вона купила у сина позивача, знаходиться частково на тій ділянці, яка зображена у Державному акті на право користування від 25.12.1992 року. Даний факт позивач у судовому засіданні не заперечував.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно Державного акту на право користування землею серії Б №027237 виданого із відповідними змінами 25.12.1992 року, ОСОБА_3 для розвитку особистого підсобного господарства надано земельну ділянку площею 0, 33 га в с. Погреби по вул. Кутузова, 84.

Матеріалами справи встановлено, що у травні 2003 року жителі вулиці Кутузова у с. Погреби звернулися до голови Броварської РДА про організацію проїзду до своїх городів через бетонний майданчик ОСОБА_3, у зв'язку з цим 04.06.2003 року складено акт обстеження земельної ділянки ОСОБА_3

Рішенням ОСОБА_4 сільської ради від 23.07.2003 року №116 «Про обмін земельної ділянки ОСОБА_3В.» вирішено враховуючи прохання жителів вул. Кутузова провести обмін земельної ділянки ОСОБА_3 на рівноцінну та надано дозвіл на виготовлення проекту відводу земельної ділянки площею 0, 50 га в с. Погреби на масиві «Висока».

У заяві ОСОБА_4 сільському голові від 09.09.2003 року ОСОБА_3 зазначає про відмову від земельної ділянки по вул. Кутузова 84 в обмін на іншу земельну ділянку.

Рішенням ОСОБА_4 сільської ради від 29.12.2003 року №179 відмовлено ОСОБА_3 у затвердженні проектно-технічної документації по відведенню земельної ділянки площею 0, 50 га с. Погреби на масиві «Висока», відмінено рішення ОСОБА_4 сільської ради від 23.07.2003 року №116.

Рішенням ОСОБА_4 сільської ради від 27.01.2004 року №209 відмінено Державний акт на право користування земельною ділянкою по вул. Кутузова 84 площею 0,33 га, виданий ОСОБА_4 сільською радою ОСОБА_3 25.12.1992 року та затверджено науково-технічну документацію ОСОБА_3 по складанню проекту відведення земельної ділянки у власність по вулиці Кутузова на масиві «Висока» площею 0, 35 га: 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0, 10 га для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням ОСОБА_4 сільської ради від 17 березня 2005 року №505 підтверджено рішення ОСОБА_4 сільської ради від 27.01.2004 року №209 та вилучено із землекористування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0, 33 га в с. Погреби по вул. Кутузова 84 та вирішено перевести її до земель запасу.

Рішенням ОСОБА_4 сільської ради від 19 липня 2005 року №559 підтверджено рішення ОСОБА_4 сільської ради від 17 березня 2005 року №505. Дане рішення є аналогічним за змістом рішенню ОСОБА_4 сільської ради №505.

Матеріалами справи також встановлено, що ОСОБА_3 13 травня 2004 року отримано Державні акти на праві власності на земельні ділянки площею 0, 25 га та 0, 10 га по вулиці Кутузова в селі Погреби на підставі рішення ОСОБА_4 сільської ради від 27.01.2004 року. Зазначені земельні ділянки продані ОСОБА_3 у 2004 році, про що свідчать копії договорів купівлі-продажу земельних ділянок.

З огляду на викладені обставини вбачається, що позивач 09.09.2003 року надавав згоду на обмін земельної ділянки, що і є погодженням на вилучення земельної ділянки, яка перебувала у його користуванні на суспільні потреби. Більше того, своїми діями по виготовленню державних актів на земельну ділянку, площею 0, 35 га, яку отримав в порядку обміну, позивач висловив свою згоду на вилучення земельної ділянки для суспільних потреб.

Посилання позивача не те, що при обміні ОСОБА_4 сільська рада виділила йому земельну ділянку у меншому розмірі є безпідставними та спростовуються даними Державного акту на право користування від 25.12.1992 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 надавалась в користування земельна ділянка площею 0, 33 га.

Відповідно до ч. ч. 1 , 2 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

За змістом ч. 4 ст. 75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.2003 року, який набрав чинності 01.01.2004 року дія частини другої статті 149 Земельного кодексу України щодо надання згоди землекористувачами на вилучення земельних ділянок призупиняється. Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради відповідно до повноважень зобов'язані приймати рішення про вилучення цих земель і використовувати їх згідно із законодавством.

З вищевказаних норм законодавства вбачається, що з 01.01.2004 року згода землекористувача на вилучення земельної ділянки не потрібна, а сільські ради зобов'язані приймати рішення про вилучення цих земель і використовувати їх згідно із законодавством, тому ОСОБА_4 сільська рада при прийнятті оскаржуваних рішень діяла на підставі та в межах чинного законодавства, зокрема не порушуючи вимоги ст. 149 ЗК України.

Доводи позивача про те, що розгляд питань, які він оспорює, на засіданнях сесій не обговорювались і на голосування не ставились, спростовується протоколами сесій депутатів ОСОБА_4 сільської ради ( а.с. 99-103, 228-237 ).

Таким чином, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, надавши об'єктивну оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підстав викладеного та керуючись ст. ст. 142-149 ЗК України, ч. 4 ст. 75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», ст. ст. 159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Петришин

Попередній документ
47310224
Наступний документ
47310226
Інформація про рішення:
№ рішення: 47310225
№ справи: 2-а-187/10
Дата рішення: 12.05.2010
Дата публікації: 30.07.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.10.2010)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 30.09.2010
Предмет позову: Про визнання протиправною бездіяльності УПФУ та зобов’язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни