справа № 2-83/10
Іменем України
19 лютого 2010 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Київської області, Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, Споживчого кооперативу «Требухівець» про визнання права на земельну частку ( пай ), -
До суду звернулась ОСОБА_4 із зазначеним позовом та просила суд визнати за нею право на земельну частку ( пай ) у КСП «Требухівське». Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 1989 року працювала у радгоспі «Імені 60-річчя СРСР» та звільнилась 06.02.1996 року із КСП «Требухівське». Розпаювання земель КСП «Требухівське» відбулось в 1996 році і позивача помилково не було включено до списку-додатку до Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Требухівське» серії КВ №1 від 02 лютого 1996 року.
Неодноразові звернення до відповідачів щодо вирішення питання про надання позивачу земельного паю не дали позитивного результату, однак позивач вважає, що її помилково пропустили у списку-додатку. Оскільки на час розпаювання вона працювала в КСП «Требухівське» і є всі підстави для задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_6 надали аналогічні пояснення та просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник ОСОБА_5 районної державної адміністрації ОСОБА_7 заперечували проти позову з тих підстав, що перебування позивача у трудових відносинах із КСП «Требухівське» не свідчить про її членство в КСП, інших доказів, які б давали підстави вважати, що позивач має право на земельну частку (пай) не надано. Крім того, просила застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, оскільки з часу розпаювання земель КСП «Требухівське» пройшло близько 13 років.
Представник Требухівської сільської ради Броварського району ОСОБА_8 проти задоволення позову не заперечувала, однак, пояснила, що вільних земель запасу на території сільської ради немає.
Представник Споживчого кооперативу «Требухівець» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17 січня 1989 року ОСОБА_4 прийнята на роботу до радгоспу «Імені 60-річчя СРСР» і звільнена з КСП «Требухівське» 06 лютого 1996 року.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили той факт, що позивач працювала в КСП «Требухівське».
Із довідки Споживчого кооперативу «Требухівець» вбачається, що відповідно до рішення Загальних зборів уповноважених радгоспу «Требухівський» ( протокол від 11 квітня 1995 року ) на базі ліквідованого радгоспу створене Колективне сільськогосподарське підприємство «Требухівське». На підставі протоколу загальних зборів колишніх членів КСП «Требухівське» №1 від 05 листопада 2005 року шляхом реорганізації КСП «Требухівське» створено Споживчий кооператив «Требухівець», який є правонаступником усіх прав та обов'язків КСП «Требухівське».
Згідно із копією статуту КСП «Требухівське», затвердженого зборами трудового колективу радгоспу «Требухівський» 14 квітня 1995 року, це підприємство засноване в процесі приватизації майна радгоспу «Требухівський». Засновником підприємства є трудовий колектив радгоспу «Требухівський». Підприємство є правонаступником майнових прав та обов'язків радгоспу «Требухівський».
Пунктом 3.1 вищеназваного Статуту передбачається, що членами підприємства можуть бути громадяни, які досягнули шістнадцятирічного віку, виявили бажання та здатні брати участь у здійсненні цілей підприємства й визнають його статут. На день утворення підприємства до складу членів підприємства увійшли робітники радгоспу «Требухівський», що виявили бажання і прийняти участь в прийнятті рішення про утворення підприємства.
З довідки СТОВ «Требухівське» видно, що розпаювання земель КСП «Требухівське» відбулось в 1996 році.
До матеріалів справи надано копію свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії СТ №1350, виданий Требухівською сільською радою ОСОБА_4, яка має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства «Требухівське» відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 18 січня 2000 року.
З повідомлення архівного відділу ОСОБА_5 районної державної адміністрації Київської області від 15 лютого 2010 року № 73 видно, що документи КСП «Требухівське» за період 1995-2000 років 09.01.2008 року викрадено з приміщення архіву, тому надити копії протоколів про затвердження списків членів, заяви та списки членів КСП «Требухівське» немає можливості.
Відповідно до ст.ст. 1, 2, 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 11 лютого 1992 року колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.
Статтею 19 зазначеного Закону України визначено, що трудові відносини членів підприємства регулюються цим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом, - законодавством про працю України.
Пунктами 1, 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року № 720/95 визначено, що паюванню підлягали й підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
З огляду на викладені обставини вбачається, що позивач перебувала у трудових відносинах із КСП «Требухівське», із наявних доказів по справі, зокрема, беручи до уваги зміст статуту КСП «Требухівське» та Свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП «Требухівське», можна зробити висновок, що на момент розпаювання земель КСП «Требухівське» позивач була членом вказаного КСП.
Разом з тим, представник відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації у судовому засіданні заявила клопотання про застосування до спірних правовідносин наслідків минування строку позовної давності.
Згідно із ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суд приходить до висновку про те, що позивач пропустила встановлений законом строк звернення із позовом до суду, звернувшись із таким позовом лише через 13 років після отримання колективним господарством державного акту на право колективної власності на землю, з видачею якого необхідно визначити початок перебігу строку позовної давності для звернення з позовом про визнання права на земельну частку ( пай ). Достовірних доказів того, що про порушення свого права вона дізналась лише у 2009 році позивачка суду не надала, як і не надала доказів того, що не могла дізнатись про це своєчасно.
З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності.
На підставі викладеного та керуючись ст. 80 ЦК ( ред. 1963р.), ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України, ст. ст. 212 - 215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.М. Петришин