"29" листопада 2010 р. справа № 2а-1286/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Божко Л.А. Семененка Я.В.
при секретарі судового засідання: Мациборко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2009 року у справі № 2а-1286/09 за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної автомобільної інспекції при УМВС України в Дніпропетровській області, третя особа - інспектор ДПС батальйону ДПС ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська - ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративного правопорушення серії АЕ № 266583 від 23 серпня 2009 року, винесену інспектором ДПС батальйону ДПС ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська -ОСОБА_2, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.
ОСОБА_1 наполягає на поясненнях зазначених в протоколі стосовно того, що жоден пішохід проїзну частину, на яку він повертав, не переходив.
Позивач посилається на те, що ні інспектор ДПС батальйону ДПС ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська - ОСОБА_2, ні суд першої інстанції не взяли до уваги наявність двох свідків, про яких позивач зазначив в протоколі.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі по тексту - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23 серпня 2009 року відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС батальйону ДПС ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська -ОСОБА_2В було складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 046451, відповідно до якого позивач, 23 серпня 2009 року о 16 год. 45 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 на перехресті пр. ОСОБА_3 та вул. Харківська в м. Дніпропетровську, повертаючи праворуч, не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав, чим допустив порушення п. 16.2 ПДР України.
На підставі протоколу, 23 серпня 2009 року відповідачем було винесено постанову серії АЕ № 266583 по справі про адміністративне правопорушення та позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 430 грн.
Відповідно до вимог п. 16.2. на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Порушення п. 16.2 ПДР України є адміністративним правопорушенням, відповідальність за що передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП.
Згідно ст. 71 КАС України «1. кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення… .
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».
Районний суд не дав оцінку твердженням позивача, записаним в поясненні до протоколу, що пішохід проїжджу частину не переходив. Позивач також зазначив, що даний факт можуть підтвердити ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які знаходилась з ним в автомобілі, однак судом першої інстанції не було звернено на це увагу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірність свого рішення -винесення постанови АЕ № 266583 від 23 серпня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та відмову в задоволенні позовних вимог, не знайшов свого підтвердження, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.
Керуючись ст.ст. 198, 202 КАС України, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2009 року у справі № 2а-1286/09 - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 266583 від 23 серпня 2009 року скасувати.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Я.В. Семененко