"21" вересня 2010 р. справа № 2а-752/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Коршуна А.О. Бишевської Н.А.
при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2009 року
у справі № 2-а-752/09
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Запоріжжя
про поновлення строку для звернення з позовом, визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок та виплачувати надбавку,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, в якому просила визнати незаконною бездіяльність відповідача, яка призвела до порушення її права на отримання 30 % підвищення до пенсії як «дитині війни»з 09.07.07 по 31.12.07 та з 22.05.08 та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 09.07.07 по 31.12.07 та з 22.05.08, підвищити її на 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов'язавши сплатити недоплачену суму за періоди з 09.07.07 по 31.12.07 та з 22.05.08.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.09 адміністративний позов залишено без руху з тих підстав, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не вказана ціна позову, не вказано у чому полягає протиправність дій відповідача при нездійсненні перерахунку та невиплаті надбавки до пенсії, відсутнє обґрунтування наявності підстав для поновлення строку давності. Позовні вимоги невизначені та некоректні, оскільки позивач не вказує, яку пенсіє йому було фактично виплачено, яка точно сума, на його думку, підлягає виплаті, відповідний розрахунок не наданий.
Судом першої інстанції наданий строк для усунення недоліків -до 30.06.09.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для розгляду по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам. Поданий позивачем адміністративний позов відповідає вимогам ст. 106 КАС України.
Позивач (його представник), представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для залишення позовної заяви без руху є подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу. При цьому суд, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначає в цій ухвалі недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
В порушення вказаної норми в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не зазначено спосіб усунення виявлених недоліків.
Крім того, судом першої інстанції неправильно застосовано приписи ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, яка містить вимоги до позовної заяви. Відповідно до вказаної норми у позовній заяві, зокрема, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги, які ставляться до позовної заяви, позивачем дотримані. На стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі встановлення судом першої інстанції фактів, що стосуються обставин справи, не відповідає нормам Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають повноваження суду першої інстанції під час розгляду позовної заяви.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.3 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стосовно вимоги про неповну сплату судового збору колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. «б»ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставки державного мита із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян, становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн., що фактично і сплачено позивачем. Вимоги про стягнення певної грошової суми позовна заява не містить.
За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправомірно залишено без руху позовну заяву позивача, що відповідно до ст.199 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.09.
Керуючись ст. ст. 199, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2009 року скасувати.
Справу № 2-а-752/09 направити до суду першої інстанції для розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: Н.А. Бишевська