"14" вересня 2010 р. справа № 2а-5393/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Коршуна А.О.
при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.
за участю представників:
позивача: - не зявився
відповідача: - ОСОБА_1 дов від 08.09.2010 № 4620/12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року
у справі № 2а-5393/09/0870
за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення Промінвестбанку»в м. Запоріжжі
до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя
про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій,-
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення Промінвестбанку»в м. Запоріжжі звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним рішення №1 від 17.09.09 року про застосування фінансових санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням нарахований штраф, передбачений ч.11 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але порядок нарахування та стягнення штрафів, який передбачений ч.13 ст.106 цього Закону -шляхом винесення рішення -не застосовується до такого виду штрафу. Такий штраф може бути стягнутий лише примусово в судовому порядку. Крім того, відповідно до Постанови Правління НБУ від 07.10.08 № 308 в Промінвестбанку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.08 по 06.04.09, у зв'язку з чим в силу положень ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» штраф за таке порушення не може бути застосований.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.11.09 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та винести нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що при винесенні постанови судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що хоча Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і не визначено яким чином реалізується право органів Пенсійного фонду України щодо накладення штрафу при виявленні порушень, передбачених ч.11 ст.106 цього Закону, згідно з підзаконними актами орган Пенсійного фонду України приймає рішення, яке підлягає оскарженню в адміністративному порядку. Правовідносини між органами Пенсійного фонду України та банками стосовно виплат пенсій через поточні рахунки одержувачів у банківських установах регулюються Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів через їх поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, отже ці правовідносини не є цивільно-правовими або господарськими (договірними). Стосовно введеного мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідач зазначає, що висновок суду про можливість застосування до банків штрафів лише за порушення тих зобов'язань, які залишились невиконаними після закінчення дії мораторію, суперечить нормам чинного законодавства, зокрема, ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином. Позивачем до суду подані письмові заперечення, в яких позивач зазначає, що судом першої інстанції зроблений правильний висновок, який базується на системному аналізі норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»про невизначення в цьому Законі порядку застосування виконавчими органами Пенсійного фонду штрафу при виявлені порушень, передбачених ч.11 ст.106 Закону. В акті перевірки, на підставі якого приймалось оскаржуване рішення, було встановлено саме порушення банком договірних зобов'язань. Крім того, відповідач неправильно трактує ч.5 ст.85 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, матеріалами справи підтверджено, 17.09.09 відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення сум пенсійних коштів на рахунок управління Пенсійного фонду України № 1, яким до філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя» за несвоєчасне повернення сум пенсійних коштів на рахунок управління Пенсійного фонду на підставі ч.11 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосовано фінансову санкцію у розмірі 907,13 грн. Копія означеного рішення отримана позивачем 17.09.09 (а.с.7).
Підставою для прийняття рішення № 1 від 17.09.09 є висновки перевірки філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя»щодо своєчасності зарахування коштів на поточні рахунки пенсіонерів та повернення коштів на рахунок управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (акт перевірки від 04.12.08 № 56).
Під час перевірки встановлено порушення п.13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999, відповідно до абзацу 2 якого суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного операційного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та органам праці та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача. Отримана 21.10.08 банком сума пенсії повернута на рахунок управління Пенсійного фонду у зв'язку із смертю пенсіонера 24.10.08.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з п. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»виконавчі органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення про нарахування пені та накладення штрафів, лише передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті. ОСОБА_2 України не визначає, що штраф у випадку, передбаченому п. 11 ст. 106 Закону, підлягає застосуванню до банку шляхом винесення Пенсійним фондом відповідного рішення.
Враховуючи, що між сторонами у справі укладений договір № 821-07і від 28.12.07, предметом якого є виплати пенсій та грошової допомоги, відповідач наділений правом згідно п.6 договору звернутися до суду в порядку господарського судочинства з вимогами про стягнення з банку штрафу за неналежне виконання договірних зобов'язань, внаслідок чого оскаржуване рішення прийнято відповідачем у спосіб, не передбачений чинним законодавством.
Також судом першої інстанції з посиланням на ч. 5 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) зроблений висновок, що оскільки позивач виконав свої зобов'язання по поверненню сум пенсійних коштів на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області в період дії мораторію, то штраф не може бути застосований після закінчення строку дії мораторію.
Колегія судів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими.
Частиною 11 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено право виконавчих органів Пенсійного фонду за несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, накладати на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.
Відповідно до підпункту 5 пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, постановою правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.02 затверджено Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Пунктом 2.3 вказаного Положення управління Пенсійного фонду України наділено правом застосовувати фінансові санкції, адміністративні стягнення, передбачені законом, при цьому відповідно до п.3.2 цього Положення начальник управління у встановленому порядку виносить рішення про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.03 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка визначає, в тому числі, процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та пені (п.2.1 Інструкції).
Відповідно до п.9.5 цієї Інструкції факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції, посадова особа органу Пенсійного фонду оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт підписується посадовими особами органу Пенсійного фонду та страхувальника.
Рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник.
Затверджений тією ж постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.03 Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначає процедуру подання та розгляду органами Пенсійного фонду України скарг страхувальників при оскарженні рішень про нарахування пені та накладення фінансових санкцій, передбачених частиною 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною 10 статті 106 Закону, та організацій, які здійснюють виплату і доставку пенсій, на рішення про накладення штрафів, передбачених частиною 11 статті 106 Закону.
З огляду на викладені правові норми в їх сукупності колегія суддів вважає, що відсутність в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»прямого визначення порядку, за якою органи Пенсійного фонду України застосовують передбачений ч.11 ст.106 цього Закону штраф, не позбавляє Пенсійний фонд України права реалізовувати приписи наведеної норми шляхом прийняття рішення начальником управління Пенсійного фонду України, яке (рішення) є єдиної встановленою на законодавчому рівні формою процесуального документу, який приймається в такому випадку.
Наявність між сторонами договору № 821-07і від 28.12.07 не змінює правової суті спірних правовідносин, приймаючи до уваги, що вказаний договір укладений на виконання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках.
Таким чином колегія суддів вважає, що рішення відповідача від 17.09.09 №1 про застосування штрафних санкцій прийнято відповідачем в межах його повноважень та у спосіб, що встановлений законом.
Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності правових підстав для застосування до позивача штрафу, передбаченого ч.11 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з приписів ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.08 постановою Правління НБУ № 308 «Про призначення тимчасової адміністрації у "Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банк»прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.08 п 06.04.09.
У зв'язку із введенням мораторію 20.10.08 у банку був запроваджений новий порядок здійснення розрахунків філіями Промінвестбанку через розрахункову палату в умовах дії тимчасової адміністрації. При цьому розрахунки між контрагентами в інші банки здійснювалися в межах кореспондентського рахунку Промінвестбанку в Національному банку України і в черзі, яка визначалася тимчасовим адміністратором по видах платежів (лист Тимчасового адміністратора № ТА-82 від 20.10.08).
Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»в редакції, чинній на час введення мораторію у позивача, мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Протягом дії мораторію:
1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;
2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ч.5 ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»в редакції на момент винесення оскаржуваного рішення з моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів нарахування неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій поновлюється (а щодо зобов'язань, які виникли під час дії мораторію, - розпочинається) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами.
Таким чином, оскільки зобов'язання з повернення грошових коштів у позивача виникло під час дії введеного в установленому порядку мораторію, це зобов'язання виконано позивачем неналежним чином, з порушенням встановлених строків, за що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлена відповідальність у вигляді штрафу, ані факт введення у встановленому порядку мораторію на задоволення вимог кредиторів, ані факт фактичного виконання зобов'язання позивачем під час дії мораторію не є законодавчо встановленою підставою для звільнення позивача від відповідальності.
З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про неможливість застосування штрафу після закінчення строку дії мораторію, є помилковим, таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не повно і не всебічно з'ясував усі обставини у справі, зробив помилкові висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття рішення, яке не є законним та обґрунтованим.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року у справі № 2а-5393/09/0870 скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення постанови в повному обсязі.
Повний текст постанови виготовлено 25.10.2010
Головуючий: ОСОБА_3
Судді:ОСОБА_4 ОСОБА_5
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: А.О. Коршун